Катаракта - симптоми, лікування, причини

Що таке катаракта?

Катаракта – це захворювання очей, яке характеризується змінами в структурі та функції діоптричної системи, в першу чергу, у кришталику. Діагностикою та лікуванням катаракти займається офтальмолог.

Симптоми катаракти

Катаракта проходить через 4 етапи:

• Початкова стадія. На цьому етапі прояви можуть відсутні або бути незначними, оскільки зміни відбуваються в периферійній частині кришталика, не впливаючи на зорове сприйняття. В корковому шарі кришталика формуються ділянки скупчення рідини, пацієнти можуть скаржитися на «подвійне» зір та труднощі з читанням. Може спостерігатися легка розмитість зору та погіршення гостроти при слабкому освітленні.
• Стадія незрілой катаракти. Зміни зачіпають оптичну область кришталика, що призводить до зниження якості зору. Мутні ділянки по черзі змінюються прозорими. Пацієнти відзначають появу «пелену» перед очима, зниження сприйняття кольорового спектру та підвищену чутливість до світла.
• Стадія зрілої катаракти. Кришталик повністю мутніє і стає ущільненим, набуваючи молочно-білого або сірого кольору. Гострота зору падає до такої міри, що пацієнт бачить лише світло, іноді виникають різкі болі.
• Стадія перезрілої катаракти. У даному випадку спостерігається повна втрата зору, кришталик жовтіє і втрачає структуру.

Причини катаракти

Вроджена катаракта може розвинутися внаслідок негативного впливу різних факторів на плід в утробі матері, включаючи інфекційні хвороби, токсичні речовини та деякі препарати. У ряді випадків зустрічається поєднання вродженої катаракти з іншими аномаліями розвитку та генетичними синдромами.

Ризик набутої катаракти підвищується у людей з захворюваннями ендокринної системи, шкірними захворюваннями та патологіями сполучних тканин. З віком ймовірність розвитку катаракти зростає: майже у всіх людей старше 80 років вона діагностується. Це пов'язано з нестачею антиоксидантів та змінами в властивостях білків кришталика. До факторів, що сприяють розвитку захворювання, відносяться:

• серйозні інфекційні захворювання;
• інтоксикація;
• вживання токсичних медичних препаратів;
• вплив радіації;
• виснаження організму при голодуванні.

Розвиток катаракти пов'язане з пошкодженням клітин кришталика вільними радикалами та зниженням стійкості до них. Ці молекули легко окислюються, що призводить до клітинного пошкодження. Збільшення кількості радикалів відбувається при інтенсивному впливі ультрафіолетових променів та тривалому курінні, що також є потенційним ризиком для розвитку катаракти.

Діагностика катаракти

Діагностику та терапію катаракти проводить офтальмолог. Первинний огляд починається з бесіди з пацієнтом та вивчення його історії хвороби. Увагу лікаря привертають скарги на розмитість зору, прогресуюче погіршення гостроти та порушення сприйняття кольорових відтінків. Стандартне обстеження включає такі методи:

• візометрія – вимірювання гостроти зору;
• офтальмоскопія – аналіз стану дна ока;
• периметрія – оцінка меж зорового поля;
• тонометрія – вимірювання тиску всередині ока;
• біомікроскопія – дослідження структури очного яблука з застосуванням щелевої лампи;
• кольорове тестування – перевірка здатності сприйняття різних кольорів.

У процесі обстеження лікар оцінює скарги пацієнта, визначає ступінь відхилень та досліджує стан кришталика, виявляючи можливі ділянки помутніння, зміщення чи зміни форми.

Функцію сітківки перевіряють за допомогою електрофізіологічних тестів. Додаткові методи, такі як рефрактометрія, УЗД та офтальмометрія, можуть використовуватися для розрахунку параметрів штучної лінзи і вибору найкращої хірургічної стратегії.

Методи лікування катаракти

На ранніх стадіях катаракти можливе застосування консервативних методів, особливо якщо захворювання викликане віковими факторами. Лікарські препарати можуть допомогти сповільнити прогресування катаракти, але не відновлять повністю втрачене зір. Якщо пацієнт потребує високого рівня зорового сприйняття через свою активність, хірургічне втручання стає обов'язковим.

Хірургічні методи також необхідні на пізніх стадіях захворювання, при вивиху кришталика і наявності супутніх хвороб, які потребують лікування. Операція полягає в видаленні зміненого кришталика та імплантації штучної лінзи.

Консервативне лікування

На початкових стадіях катаракти пацієнтам призначають амбулаторні медикаменти. Зазвичай використовуються очні краплі, що містять амінокислоти, антиоксиданти та вітаміни, які допомагають поліпшити трофіку кришталика та сповільнити розвиток помутнення. Також можуть застосовуватися препарати, що активують протеолітичні ферменти для усунення дрібних помутнень.

Медикаментозна терапія є важливим етапом у післяопераційному періоді і включає протизапальні, знеболюючі та антибактеріальні краплі для очей, що дозволяє запобігти ускладненням.

Хірургічне лікування катаракти

Найбільш поширеним методом хірургічного лікування катаракти є ультразвукова факоемульсифікація. Операція полягає у невеликому проколі діаметром 2-3 мм, через який вводиться ультразвуковий інструмент для руйнування кришталика та його витягання з ока.

Штучна лінза вводиться через той же прокол у скрученому вигляді. Ця операція також дозволяє одночасно коригувати такі стани, як пресбіопія, астигматизм та глаукома з використанням спеціальних лінз. Однією з переваг методу є його мінімальна травматичність.

Реабілітація після операції

Після хірургічного лікування катаракти зір відновлюється практично відразу після операції на початкових стадіях. У випадку запущеності, нормалізація зорової функції може зайняти кілька днів. Зазвичай операція проводиться на оці з найвираженішим погіршенням зору. Після малотравматичних втручань пацієнт залишається під спостереженням у стаціонарі близько 3 годин. Процес реабілітації включає застосування призначених лікарем лікарських засобів.