Кіста головного мозку — це порожнинне утворення, сформоване оболонками або локально стиснутими ділянками мозку, заповнене рідиною. Зазвичай така кіста наповнена спинномозковою рідиною, хоча в деяких випадках її вміст може складатися з продуктів життєдіяльності мікроорганізмів. Рідше до прояву кістозних утворень може призводити розвиток пухлинного процесу в мозку.
Як розпізнати симптоми кісти головного мозку
Більшість вроджених кіст протягом життя не проявляють себе і не несуть загрози онкологічного характеру. Однак великі набуті утворення можуть викликати ознаки високого внутрішньочерепного тиску, такі як:
головні болі;
зниження працездатності;
складнощі зі сном;
відчуття тиску в очах;
зоряні галюцинації;
фокальні судоми (в області обличчя або кінцівок);
пульсація в голові;
нудота і блювання, не пов'язані з прийомом їжі.
Діти можуть зіштовхнутись з порушеннями психомоторного розвитку. У деяких випадках наявність кісти небезпечна ризикованим крововиливом у мозок, що може призвести до серйозних наслідків, включаючи інвалідність або летальний результат.
Що викликає кісти головного мозку?
Вроджені кісти головного мозку можуть з'являтися внаслідок негативного впливу на плід в антенатальний період. До факторів ризику відносяться внутрішньоутробна гіпоксія, фето-плацентарна недостатність, резус-конфлікт, інфекційні ускладнення, вживання матір'ю тератогенних речовин, а також хронічна інтоксикація внаслідок наркоманії, алкоголізму або куріння.
Набуті кісти можуть формуватися під впливом:
травм голови новонародженого під час родів;
черепно-мозкових травм в будь-якому віці;
запальних захворювань головного мозку;
порушень мозкового кровообігу;
паразитарних інфекцій;
післяопераційних ускладнень.
Фактори, здатні спричинити збільшення вже існуючої кісти, включають нейроінфекції, повторні травми голови, судинні розлади та запальні процеси.
Як здійснюється діагностика кісти головного мозку?
Підозра на наявність об'ємного утворення в головному мозку виникає на підставі скарг пацієнта та даних неврологічного обстеження. Підвищення внутрішньочерепного тиску підтверджується за допомогою ультразвукового дослідження; у випадках судом і епілептичных приступів проводять електроенцефалографію.
Тим не менш, навіть при ретельному аналізі неможливо однозначно відрізнити кісти від пухлин або абсцесів головного мозку. Візуалізація утворення здійснюється за допомогою КТ або МРТ. Для розрізнення кісти і пухлини застосовуються дослідження з контрастними речовинами, оскільки пухлини не накопичують контраст. Важливо не лише виявити утворення, а й контролювати його зміни з часом.
Як проводиться лікування кісти головного мозку?
Консервативні методи лікування кіст головного мозку часто виявляються неефективними. Динамічне спостереження рекомендується для вроджених утворень невеликого розміру. Хірургічне втручання призначається при збільшенні кісти та наявності ризику ускладнень (розрив, крововилив тощо).
Екстрені операції з трепанацією черепа проводяться при значних погіршеннях стану пацієнта, викликаних компресією мозкових тканин та високим внутрішньочерепним тиском.
Найчастіше операції по видаленню кісти проводяться планово, з використанням ендоскопічної техніки. Процедура включає дренування кісти через невеликий отвір у черепі. В подальшому пацієнт проходить реабілітацію з залученням нейропсихологів і фахівців з лікувальної фізкультури, а також рефлексотерапевтів.
У пропонується спеціалізована допомога пацієнтам нейрохірургічного профілю. Тут працюють лікарі з високою кваліфікацією.
LIKARI365
