Кольпіт - симптоми, лікування, причини

Що таке кольпіт?

Кольпіт (від грецького «κολπος») — це запалення слизової оболонки піхви. У нормальних умовах біоценоз піхви формується грамнегативними паличкоподібними мікроорганізмами, відомими як лактобактерії або палички Додерлейна. Ці бактерії здатні перетворювати глікоген на молочну кислоту, що сприяє створенню кислого середовища у піхві, яке сприяє знищенню патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів. Завдяки цьому підтримується баланс, що захищає здоров'я жіночої репродуктивної системи.

Причини кольпіта

Основною причиною виникнення кольпіта є порушення балансу природної мікрофлори піхви, що призводить до проникнення патогенних мікроорганізмів або активізації умовно-патогенних. Однак для цього необхідна наявність провокуючих факторів.

Розглянемо їх детальніше:

• наявність статевих інфекцій (хламідіоз, гонорея, трихомоніаз);
• зниження імунної захисту (вагітність, хвороби, хіміотерапія, гормональні коливання);
• наявність системних захворювань (гінекологічні, інфекційні, ендокринні, аутоімунні, онкологічні, ожиріння);
• атрофічні зміни у піхві (зміни в період менопаузи, старіння, зниження гормональної функції яєчників, судинні проблеми);
• механічні, термічні або хімічні пошкодження слизової піхви (часті спринцювання, травми під час огляду, введення предметів, використання лубрикантів, пологи, аборти);
• анатомічні порушення піхви (опущення стінок піхви, його розширення, випадіння матки);
• безладні статеві зв'язки, недостатня особиста гігієна;
• тривале застосування антибіотиків, прийом глюкокортикоїдів, хіміотерапія;
• дисфункції менструального циклу;
• алергічні реакції (на мазі, презервативи).

В залежності від типу збудника кольпіт поділяється на:

• бактеріальний (збудники: стафілококи, стрептококи, трихомонади, хламідії, гонококи, мікоплазми, уреаплазми тощо);
• вірусний (викликається цитомегаловірусом, вірусом герпесу);
• грибковий (збудник — кандида).

Існує також більш проста класифікація:

• специфічний (трихомонада, гонококк, хламідії, кандида);
• неспецифічний (гарднерела, асоціації мікроорганізмів, анаеробна флора).

В залежності від способу проникнення збудника розрізняють первинний, висхідний та низхідний кольпіт.

Симптоми кольпіта

Кольпіт може проявлятися в гострому, підгострому або хронічному перебігу. Гострий кольпіт характеризується несподіваним і яскраво вираженим початком, тоді як хронічний має розмито виражену клінічну картину.

Клінічні прояви кольпіта включають:

• обильні вагінальні виділення (пінливі жовто-зелені для трихомонадного, творожисті білі з кислим запахом для кандидозного, гнійні та слизові для гонококкового, мутні рідкі з рибним запахом — для гарднерельозу);
• свербіж і печіння у піхві;
• болючість під час статевих актів (диспареунія);
• біль і важкість в нижній частині живота;
• при огляді — набряк і почервоніння слизової піхви, можлива поява висипу та ерозій;
• біль при сечовипусканні та в попереку (може вказувати на супутній цистит).

При підгострому та хронічному перебігу вираженість симптомів може знижуватися, що створює ризик прихованого протікання захворювання та розвитку ускладнень.

Діагностика кольпіта

Діагностичний процес починається з гінекологічного огляду та опитування пацієнтки, де важливо з'ясувати всі предрасполагаючі фактори. При огляді піхви і шийки матки в дзеркалах лікар виявляє набряк і почервоніння слизової піхви, наявність виділень та нальоту на стінках.

Крім того, лікар призначає лабораторні та інструментальні дослідження:

• мікроскопічне дослідження гінекологічного мазка з уретри, піхви та цервікального каналу (дозволяє визначити запалення, наявність вагінозу та можливий тип збудника);
• ПЦР-дослідження «Фемофлор» («золотий» стандарт діагностики інфекцій, дослідження біоценозу піхви з визначенням патогенних мікроорганізмів і соотношення здорової та умовно-патогенної мікрофлори);
• бактеріальний посів виділень на мікрофлору з оцінкою чутливості до антибіотиків;
• мазок на цитологічне дослідження;
• УЗД органів малого тазу (для виключення патології яєчників, маткових труб і матки).

Тільки на основі отриманих результатів комплексної діагностики лікар розробляє план лікування.

Лікування кольпіта

Лікування кольпіта повинно бути комплексним і складатися з двох етапів: перший етап спрямований на усунення збудника, а другий — на відновлення природної мікрофлори піхви та зміцнення імунної захисту. Однак підбір необхідних препаратів повинен здійснюватися тільки кваліфікованим гінекологом.

Етіотропна терапія залежить від ідентифікованого збудника та його чутливості до антибіотиків:

• трихомоніаз (препарати метронідазолу);
• гонорея (цефтріаксон, азитроміцин, ципрофлоксацин, офлоксацин);
• кандидозний кольпіт (флуконазол, міконазол, ітраконазол, клотримазол, пімафуцин);
• атрофічний кольпіт (гормональна замісна терапія). Місцева терапія включає:
• введення аплікацій, вагінальних свічок, таблеток і мазей — Поліжинакс, Тержинан, препарати метронідазолу, хлоргексидину, ністатину;
• додаткові спринцювання (риванол, хлоргексидин).

Важливо обстежувати та лікувати партнера навіть при відсутності симптомів. На час курсу лікування рекомендується утримання від статевого життя та вживання алкоголю.

По завершенні етіотропної терапії призначається відновлювальна терапія препаратами, що містять корисні бактерії (Ацилакт, Аципол, Лактоген, Лактобактерин, Вагілак, Біфідумбактерин). При своєчасному початку лікування прогноз зазвичай сприятливий.

Спеціалісти-гінекологи медичного центру «СМ-Кліника» надають комплексне обстеження захворювань жіночих статевих органів. Сучасні діагностичні технології та висока кваліфікація спеціалістів забезпечують точність діагностики та ефективність лікування.