Контактний дерматит - симптоми, лікування, причини

Що таке контактний дерматит?

Контактний дерматит представляє собою цілу групу захворювань шкіри, які характеризуються гострим запальним відповіддю, що виникає при взаємодії зі шкірою. Проста форма контактного дерматиту спостерігається при впливі дратівливих речовин (близько 80% випадків), алергічний варіант — при контакті з алергенами, фототоксичний — внаслідок впливу ультрафіолетових променів, а фотоалергічний — при активації алергенів під впливом УФ-випромінювання.

Інтенсивність запального відповіді залежить від ряду факторів:

• активності дратівливого агента;
• його здатності взаємодіяти з ліпідним захистом шкіри;
• впливу зовнішніх факторів (холод, вологість, тертя);
• віку пацієнта.

Запальний процес обмежується зоною впливу агресивної речовини на шкіру. У випадку простого контактного дерматиту відбувається безпосереднє пошкодження клітин шкіри дратівливим фактором, тоді як при алергічному дерматиті пошкодження пов’язане з порушеннями в роботі імунної системи.

Симптоми контактного дерматиту

Симптоматика контактного дерматиту варіюється в залежності від його типу та сили дії дратівника. Ясно простежується зв’язок між проявами на шкірі та моментом контакту з провокуючою речовиною. При простому дерматиті симптоми мають чітку локалізацію, в той час як при алергічному вони можуть поширюватися далеко за межі зони впливу, а при внутрішній дії алергену — охоплювати все тіло.

Запалення при контактному дерматиті проявляється гіперемією в місці контакту та болем. Виділяють три форми захворювання:

• еритематозна — спостерігається почервоніння шкіри, можливий набряк, свербіж і біль виражені слабо або помірно, часто супроводжується сухістю і лущенням;
• бульозна — на шкірі формуються бульбашки, заповнені серозним або геморагічним вмістом, після їх пошкодження виникають ерозії, можливе значне болісне відчуття і відчуття печіння, шкіра навколо бульбашок має червоний відтінок;
• некротична — на ураженій ділянці з’являються виразки, покриті скоринками, після загоєння на місці можуть утворюватися рубці, супроводжується вираженим болем.

Алергічний контактний дерматит відрізняється свербінням та почервонінням шкіри, часто спостерігається утворення бульбашкових висипів.

Причини контактного дерматиту

Проста форма контактного дерматиту виникає внаслідок впливу речовин з руйнівною дією. До них відносяться:

• лужні;
• кислоти;
• мило;
• абразивні речовини;
• біологічні рідини (слина, сеча);
• рослини (пекучий перець, сумах, пуансетія тощо.)

При одиничному контакті з речовиною виникає гостра форма. При регулярних контактах зі слабкими дратівниками може розвитися хронічний контактний дерматит.

Фототоксичний дерматит виникає під дією певних речовин (як ззовні, так і зсередини) та сонячного світла, що призводить до утворення вільних радикалів та медіаторів запалення в шкірі.

Алергічний дерматит є реакцією гіперчутливості організму на певну речовину при повторному контакті. Це алергічна реакція уповільненого типу, у якій бере участь імунна система. Іноді речовини стають алергенами лише після зміни під впливом сонячного світла (наприклад, компоненти сонцезахисних засобів, лосьонів після гоління). У таких випадках йдеться про фотоалергічний дерматит.

Діагностика контактного дерматиту

Діагностика контактного дерматиту базується на характерних симптомах та інформації з анамнезу. Ознаки контакту з агресивною речовиною можуть вказувати на:

• ясну локалізацію запального процесу;
• виражені
• еритематозні, бульозні та некротичні зміни на поверхні шкіри.

Лікар повинен отримати інформацію про ряд факторів: спосіб життя, рід діяльності, використання миючих та косметичних засобів. Іноді зв’язок з причиною можна прослідкувати через діяльність близьких, недавні поїздки або вживання нової їжі. При підозрі на дерматит, викликаний використанням побутової хімії, проводять шкірні проби — наносять засіб на невелику ділянку шкіри на відстані від першого осередку запалення.

Щоб відрізнити контактний дерматит від алергічної реакції, проводять аналіз крові, гістологічне дослідження зразків тканин, алергічні тести. У разі наявності гнійного запалення на шкірі роблять бактеріальний посів для визначення типу збудника та його чутливості до антибіотиків.

Лікування контактного дерматиту

Головна задача в лікуванні — виявити дратівливу речовину і виключити повторні контакти з нею. При легкій формі специфічна терапія не знадобиться. Запалення може пройти самостійно через деякий час. Для полегшення симптомів лікар може рекомендувати холодні компреси.

Якщо утворюються бульбашки, їх проколюють, але плівка залишається на місці для захисту рани від інфекції. Також можуть бути рекомендовані антисептичні розчини або анілінові барвники для обробки зони запалення.

При некротичній формі потрібне застосування засобів, що сприяють загоєнню. Якщо приєднується вторинна інфекція і розвиваються гнійні осередки, призначають антибіотики. У випадках вираженого запалення рекомендується використання місцевих глюкокортикоїдів. У тяжких випадках призначають системні гормональні препарати в малих дозах.

Для лікування алергічної форми застосовуються гормональні мазі та системні антигістамінні препарати. При хронічному контактному дерматиті основним методом є запобігання контактам з дратівниками. Рекомендується переглянути професійну діяльність для мінімізації контактів з потенційними агресорами. При запаленні шкіри на руках корисно використовувати захисні рукавички та регулярно застосовувати зволожуючі та захисні креми.

У багатопрофільному медичному холдингу ви можете отримати консультацію кращих дерматологів міста. Великий практичний досвід спеціалістів, власна лабораторія та сучасне обладнання значно прискорюють процес діагностики шкірних захворювань. Индивідуальний підхід до кожного пацієнта дозволяє розробити оптимальну схему лікування з урахуванням індивідуальних особливостей життя і стану здоров'я.