Міжхребетна грижа - симптоми, лікування, причини

Що таке міжхребцева грижа?

Міжхребцева грижа є однією з найбільш поширених причин болю в області попереку і в деяких випадках вимагає хірургічного втручання. Найчастіше спостерігаються грижі в попереково-крижовому відділі, тоді як грижі в шийній області зустрічаються рідше, а в грудній — ще рідше.

Міжхребцевий диск — це хрящове утворення, розташоване між двома хребцями, яке виконує амортизаційну функцію. Диски запобігають безпосередньому контакту хребців під час рухів.

Міжхребцевий диск складається з внутрішньої (пульпозного ядра) та зовнішньої частини (фіброзного кільця). Під впливом травм, важкого фізичного навантаження або з віком фіброзне кільце може тріскатися і втрачати свою еластичність. У тріщини може вийти частина пульпозного ядра, що приводить до їх розширення. Як тільки тріщини досягають критичного розміру, зовнішнє кільце розривається, і значна частина студенистого (пульпозного) ядра виходить назовні. Менш важка форма — випинання ядра без розриву фіброзного кільця, називається протрузією.

Наявність грижі диска, як правило, не викликає скарг. Симптоми проявляються, коли відбувається здавлення нервових структур у спинномозковому каналі, що приводить до оніміння, болю та/або слабкості у кінцівках. Тому багато людей не підозрюють про наявність міжхребцевої грижі та не звертаються зі скаргами до певного часу.

Симптоми міжхребцевої грижі

Це захворювання найчастіше зустрічається у людей віком від 25 до 50 років, чия робота пов'язана з підйомом важких предметів або тривалим сидінням. Симптоматика захворювання залежить від того, в якому відділі хребта утворилася грижа (протрузія). Спочатку з’являється оніміння в одній із кінцівок, потім додається постійний палючий біль. На пізніших етапах можуть виникати м'язова слабкість і порушення функції кінцівки. При випавшій великій грижі може статися стискання всіх нервових структур хребта, що призведе до паралічу кінцівок та порушення функції сечовипускання. Ця ситуація вважається екстреною і вимагає оперативного видалення грижі протягом 6 годин з моменту початку проявів.

Симптоми грижі шийно-грудного відділу:

• сильний біль у шиї або грудях, іноді імітуючий симптоматику інфаркту міокарда;
• постійні головні болі, що супроводжуються запамороченням;
• коливання артеріального тиску;
• оніміння кистей або пальців рук, зниження реакції та м'язової сили.

Симптоми попереково-крижових гриж:

• різкі болі в області попереку, які іррадіюють у сідниці та ноги;
• раптові болі (простріл) після різких рухів, особливо при поворотах;
• оніміння, що розповсюджується на пахову область, внутрішню або зовнішню поверхню стегна, пальці ніг;
• різноманітні порушення сечостатевої системи – порушення ерекції, сечовипускання та дефекації.

Причини міжхребцевої грижі

На сьогоднішній день точна причина виникнення міжхребцевих гриж не встановлена, і в цій області тривають обговорення.

Вчені відзначають, що важливу роль може відігравати спадковий генетичний фактор. У дослідженнях стало відомо, що дегенерація у людей з успадкованими проблемами відбувається значно раніше, ніж у тих, хто не має таких спадкових передумов. Біомеханічні навантаження також займають помітне місце в дослідженні: підйом важкостей, особливо в поєднанні з поворотами, а також тривале водіння та вплив вібрації.

Негативно впливають на хребет удари по спині, травматичні падіння, погана постава, викривлення хребта та остеохондроз. Зайва вага, тривале сидіння, а також порушення фосфорно-кальцієвого обміну, включаючи нестачу вітаміну D, також можуть виступати провокуючими факторами.

Діагностика міжхребцевої грижі

Головним методом діагностики міжхребцевої грижі на сьогодні є магнітно-резонансна томографія (МРТ). На отриманих знімках добре видно розміри та стан хребта, а також місця дегенерації та інші патологічні зміни. Аналогічну інформацію може надати й мультиспіральна комп'ютерна томографія (КТ). Необхідність таких досліджень визначає невролог на підставі попереднього огляду, скарг пацієнта та клінічної картини.
При підозрі на наявність протрузії всередині спинномозкового каналу може виконуватися мієлографія — рентгеноконтрастне дослідження шляхів, по яких рухається спинномозкова рідина.

Лабораторні методи діагностики також мають важливе значення. Аналізи крові можуть виявити наявність системних запальних процесів, аутоімунних захворювань або можливих неврологічних порушень внаслідок інфекцій, діабету тощо.

Тільки комплексний підхід до діагностики, що включає всі вищевказані методи, дозволяє точно визначити захворювання та вибрати правильну тактику лікування.

Консервативне лікування міжхребцевої грижі

Основні консервативні методи лікування міжхребцевої грижі включають в себе:

• прийом нестероїдних протизапальних засобів;
• хондропротектори для відновлення хряща;
• медикаментозні блокади;
• лікувальна фізкультура;
• фізіотерапія, включаючи магнітотерапію, електростимуляцію та фонорез;
• лікувальне витяжіння (трація) на спеціальному столі чи в басейні.

Значну увагу слід приділити зміні способу життя, яка повинна включати:

• нормалізацію ваги;
• зміну робочого режиму;
• навчання правильної техніки підйому важких предметів;
• уникнення різких рухів і фізичної активності, пов'язаної з ривками та стрибками;
• використання полужорсткого ортопедичного матраца для сну;
• чередування фізичного навантаження та відпочинку;
• регулярні заняття лікувальною фізкультурою вдома.

Найкращий прогноз спостерігається у тих пацієнтів, які вживають серйозних заходів для покращення свого стану здоров'я.

Хірургічне лікування міжхребцевої грижі

Якщо консервативні методи лікування виявляються недостатніми (більше трьох тижнів без позитивних результатів) або необхідно прискорене одужання, вдаються до хірургічного втручання. Обов'язковими показаннями для операції є параліч кінцівок та порушення функції тазових органів, включаючи сечовипускання.

В залежності від конкретної ситуації застосовуються наступні методи:

• мікродискектомія — малоінвазивне видалення грижі через невеликий розріз (до 4 см);
• холодноплазмова нуклеопластика (для гриж до 5-6 мм, протрузій) – процедура, що виконується через прокол з голкою діаметром 2-3 мм;
• DISC FX (для гриж до 5-6 мм, протрузій) — сучасна методика, що поєднує три окремі підходи і має високу ефективність (до 80%);
• ендоскопічний метод — з використанням мікрохірургічного обладнання та вбудованої відеокамери.

Сучасні технології лікування допомагають пацієнтам з міжхребцевими грижи будь-якої ступеня тяжкості і сприяють поліпшенню загального стану здоров'я.