Врослий ніготь (оніхокриптоз) - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Оніхокриптоз — поширене захворювання, яким страждає приблизно один з десяти пацієнтів, що звертаються до хірурга. Цей стан може спостерігатися у людей всіх вікових груп та статей, включаючи дітей, однак найчастіше він зустрічається у жінок та людей похилого віку.

На початкових етапах захворювання пацієнти, як правило, не сприймають ситуацію серйозно, списуючи виниклі болі на носіння вузького взуття або фізичну активність. Якщо не буде вчасно призначене правильне лікування та усунені причини цієї проблеми, нігтьова пластина буде продовжувати тиснути на околонігтьовий валик і стане заглиблюватися, що може призвести до серйозних ускладнень.

Стадії оніхокриптозу

Існує 4 стадії цього захворювання.

• Легка. На першій стадії спостерігається легке почервоніння околонігтьового валика та невелика набряклість. Пацієнт відчуває дискомфорт при носінні взуття. Нігтьова пластина залишається прозорою і не змінюється.
• Помірна. Посилюється вираженість почервоніння, набряк збільшується, і пацієнт починає відчувати біль при носінні закритого взуття.
• Розвинута. Нігтьова пластина глибоко врізається в шкіру, з'являється гній, набряк посилюється, біль відчувається навіть у спокійному стані.
• Важка. Пацієнт скаржиться на сильний набряк, виражене почервоніння, рясні гнійні виділення та розростання грануляційної тканини (візуально нагадує сиру м'ясо). Нігтьова пластина стає тонкою, тьмяною, ламкою і рухомою, може деформуватися.

Тактика лікування визначається залежно від стадії захворювання.

Симптоми врослого нігтя

При оніхокриптозі бічна частина нігтя вростає в м'які тканини пальця, викликаючи їх травмування та запалення. Через це людині важко носити щільно облягаюче взуття. Головні симптоми врослого нігтя включають:

• почервоніння шкіри в місці травми;
• болісні відчуття;
• набряклість і пухлина;
• гнійні виділення;
• зміна структури нігтьової пластини, її витончення та деформацію.

Явна вираженість симптомів врослого нігтя змінюється залежно від стадії захворювання: при легкому перебігу пацієнт рідко помічає проблему, а при важкому ледве може спиратися на ногу.

Причини оніхокриптозу

Найбільш поширені причини врослого нігтя:

• носіння занадто тісного взуття, яке здавлює пальці;
• зловживання взуттям на високому каблуці;
• кривлення пальців ніг або їх неправильне положення;
• тривале носіння гіпсу або щільної пов'язки;
• занадто глибока обрізка нігтів;
• грибкове ураження нігтів;
• вроджені аномалії стопи, які впливають на розподіл навантаження;
• цукровий діабет;
• ревматичні захворювання суглобів пальців;
• плоскостопість;
• вагітність і надмірна вага;
• недостатня гігієна ніг.

Жінки перебувають у групі ризику, оскільки вони частіше носять незручне взуття.

Діагностика врослого нігтя

На першому етапі лікар збирає анамнез, вислуховує скарги пацієнта, уточнює, коли з'явилися симптоми, їх інтенсивність, чи проводилося лікування і які були його результати. Звертається увага на можливі фактори ризику та супутні захворювання. Потім здійснюється огляд ураженої ділянки для визначення виду, стадії та тяжкості захворювання.

Для уточнення ступеня ураження та виявлення причин, що викликали захворювання, може бути призначений загальний аналіз крові, дослідження рівня глюкози, у разі необхідності — рентген стопи. При наявності гною проводиться бактеріологічне дослідження для визначення збудника інфекції. Якщо є підозра на грибкове ураження, береться зіскоб. Якщо у пацієнта є супутні захворювання, можуть бути призначені додаткові дослідження та консультації вузьких спеціалістів.

Думка лікаря

Оніхокриптоз легше піддається лікуванню, якщо терапія розпочата на ранніх стадіях. На початковому етапі може бути достатньо місцевих протизапальних препаратів, правильно виконаної обрізки нігтів та вибору зручного взуття, яке не здавлює пальці. При відсутності своєчасного лікування захворювання прогресує і часто стає рецидивуючим, коли період ремісії змінюється загостренням.

Прогресуючий оніхокриптоз може призвести до різних ускладнень:

• абсцес: утворення гною навколо нігтя;
• лімфангіт: запалення лімфатичних судин;
• остеомієліт: процес може проникати в кісткову тканину, що у запущеності може закінчитися ампутацією пальця;
• гангрена: відмирання тканин, що потребує серйозного лікування, аж до ампутації.

Лікування врослого нігтя

Для терапії оніхокриптозу застосовуються консервативні, ортопедичні та хірургічні методи лікування.

Консервативне лікування

Консервативна терапія часто достатня на ранніх стадіях захворювання. Пацієнтам призначають протизапальні препарати у вигляді мазей та гелів, а за необхідності — для прийому внутрішньо. Ефективними також є ванночки з антисептиками. Під запалений околонігтьовий валик можна підкласти марлевий тампон з загоювальними мазями, що буде перешкоджати подальшому врастанню нігтя.

В таких випадках корисно проводити медичний апаратний педикюр, який виконується спеціалістом-подологом, спрямований на збереження нігтя, а не лише на відновлення зовнішнього вигляду.

Ортопедичне лікування рекомендується при повторюваних випадках і продовжуваному врастанні нігтя. Для перерозподілу навантаження на ніготь та підняття його країв використовуються різні скоби та ортези. Ці методи застосовні за відсутності вираженого запалення.

Хірургічне лікування

Хірургічне втручання здійснюється у разі неефективності попередніх методів або розвитку ускладнень. Для усунення врастання нігтя може бути видалена його частина (резекція) або вся нігтьова пластина. У разі утворення абсцесу він підлягає вскриттю, промиванню та дренуванню. Якщо інфекція стосується кісткової тканини, потрібна ампутація пальця.

Операції можуть виконуватися як традиційним методом (скальпелем), так і з використанням лазера. Лазерне лікування особливо ефективне при наявності обільних грануляцій, оскільки воно приживає тканини і запобігає кровотечі.

Профілактика врослого нігтя

Оніхокриптоз можна запобігти, дотримуючись кількох простих профілактичних рекомендацій:

• носіння зручного взуття, яке не здавлює пальці (уникати високих каблуків і вузьких носів);
• часте ходіння босоніж;
• правильна стрижка нігтів: підрізайте нігтьову пластину так, щоб залишався вільний край 1-2 мм; уникайте глибокого срезу кутів;
• дотримання асептики та антисептики при проведенні педикюру: використання особистих інструментів та їх обробка антисептиками;
• регулярна та правильна гігієна ніг;
• носіння ортопедичних стелек при плоскостопості та інших патологіях опорно-рухового апарату;
• своєчасне лікування грибкових інфекцій (оніхомікозу);
• контроль цукрового діабету та атеросклерозу;
• підтримання нормальної ваги.

Реабілітація після операції

Після хірургічного втручання процес відновлення займає приблизно місяць. Одразу після операції лікар накладає асептичну пов'язку, яку потрібно змінювати регулярно. При зміні пов'язки рана обробляється рекомендованими засобами, а потім накладається нова стерильна пов'язка чистими руками.

Протягом кількох днів може спостерігатися біль і набряклість тканин. У таких випадках рекомендується приймати призначені знеболювальні препарати. В перші дні важливо дотримуватися обережного режиму: обмежити фізичну активність і спиратися на п'яту при ходьбі. Необхідно уникати попадання води в рану, поки не відбудеться первинне загоєння тканин.

Протягом місяця бажано виключити спортивні заняття і не відвідувати сауну або басейн. Якщо оніхокриптоз виник внаслідок грибкового ураження, слід провести відповідне лікування. Взуття повинно бути зручним і вільним, на каблуці не вище 4 см.

Якщо почервоніння, набряк або біль посилюються або зберігаються більше тижня, необхідно невідкладно звернутися до лікаря.