Мозолі - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Мозоль виконує захисну функцію організму, захищаючи ділянки шкіри, що підлягають тертю й тиску, від пошкоджень та можливої інфекції. Зовнішній вигляд цих утворень зазвичай нагадує локальне потовщення шкіри або пухир з прозорою рідиною всередині. Мозолі можуть з'являтися в будь-якому місці, але найчастіше зустрічаються на підошвах, долонях, а також на пальцях ніг і рук.

Як правило, такі потовщення не викликають у людей значних занепокоєнь, однак при носінні незручного взуття або сильному натисканні можуть викликати больові відчуття. Пухирці, що з'являються, часто болісні, а шкіра навколо них червоніє.

Види мозолів

Існує 4 основних типи мозолів, класифікованих за їхньою патологією та способом формування.

• М'яка (водяна): утворює пухир з рідиною всередині. Рідина зазвичай прозора, але може мати жовтуватий або червонуватий відтінок. Якщо м'які мозолі червоні, їх називають кров'яними, оскільки в них є кров з пошкодженого судини. На ногах такі пухирці можуть заважати нормальному руху. Продовження механічного тиску на такі пухирці призводить до їх трансформації на сухі.
• Тверда (суха): це щільне ороговіле утворення сірого кольору. Сухі мозолі можуть виникати з водяних або самостійно. При натисканні вони болісні.
• Стержнева (вросла, внутрішня): є ущільненням з точкою в центрі, яке є одним із типів сухих мозолів. Найчастіше такі утворення з'являються на пальцях ніг або п'ятах. Вони мають щільну й жорстку консистенцію з округлою формою. В центрі знаходиться стержень, який проникає глибоко в тканини, що ускладнює лікування стержневої мозолі. Ця форма може викликати виражений біль через стиснення навколишніх тканин. Видаляти такі утворення слід лише в медичному закладі, щоб уникнути травм сусідніх тканин і інфекції.
• Натоптиші: розглядаються як підтип сухих мозолів, відрізняючись рядом особливостей. У натоптишів відсутні чіткі кордони й вони не викликають больових відчуттів навіть при значному тиску.

Симптоми мозолів

Основні ознаки мозолів залежать від їхнього типу. Усі види утворень, окрім натоптишів, супроводжуються дискомфортом або болем при натисканні. До інших симптомів належать:

• виразне підвищення над шкірою;
• сірий або жовтуватий колір;
• підвищена щільність поразки.

Рідкісними симптомами можуть бути лущення, печіння, свербіж та біль.

Якщо утворення пошкоджується внаслідок травми або спроб самостійного видалення, може виникнути запалення, яке проявляється наступними симптомами:

• почервоніння шкіри;
• виділення гною;
• локальне підвищення температури і т. д.

Причини мозолів

Вологі та сухі мозолі виникають при надмірному терті або тиску. Механічне подразнення призводить до порушення функцій клітин. До ключових причин належать:

• нерівномірне навантаження на стопу при тривалих прогулянках по нерівній поверхні;
• недостатнє або тісне взуття (найчастіше страждають великі пальці і мізинці);
• носіння взуття без шкарпеток.

Ще однією причиною появи мозолів може бути неправильний вибір чулочно-носочних виробів. Якщо вони занадто великі, вони збираються в складки, а якщо маленькі — зміщуються, що також провокує натирання.

Часто мозолі виникають у людей, які проводять багато часу на ногах і активно рухаються:

• військові;
• кур'єри;
• офіціанти;
• будівельники;
• танцюристи;
• гімнасти;
• футболісти та ін.

До групи ризику входять люди з недостатком мікроелементів і вітамінів, а також з надмірною вагою, що збільшує тиск на стопи. Крім того, розвиток мозолів може спровокувати внутрішні фактори:

• порушення постави;
• варикозне розширення вен;
• ревматоїдний артрит;
• гіпергідроз (підвищена пітливість стоп);
• анатомічні особливості стопи, наприклад, плоскостопість;
• кісткова шпора, яка змінює положення стопи при ходьбі та збільшує тиск на певні ділянки підошви.

Діагностика мозолів

Діагноз зазвичай ставиться під час первинного огляду та аналізу скарг пацієнта. Необхідно провести диференційну діагностику з:

• підошовними бородавками;
• завусенцями;
• запальними змінами в суглобі плеснових кісток;
• вродженим гіперкератозом шкіри;
• невромою Мортоном, доброякісною пухлиною на стопі.

Під час огляду лікар використовує дерматоскоп, що дозволяє уважно оцінити утворення. Як правило, мозолі не потребують додаткових лабораторних чи інструментальних досліджень. В окремих випадках можуть бути призначені:

• загальний аналіз сечі та біохімічні тести крові при підозрі на цукровий діабет;
• загальний аналіз крові для оцінки рівня запалення (при наявності набряку та почервоніння шкіри поруч з утворенням).

При виявленні відхилень в аналізах пацієнта направляють до вузьких спеціалістів: невролога, ортопеда, флеболога або ендокринолога. Також потрібна консультація анестезіолога при наявності стержневої мозолі.

Лікування мозолів

Для усунення мозолів можуть застосовуватися як консервативні, так і хірургічні методи лікування. Ключовим моментом є виключення подальшого механічного впливу на уражену ділянку.

Консервативне лікування

Суть консервативного лікування полягає у застосуванні місцевих препаратів. Ці засоби поділяються на кілька категорій:

• зволожувальні;
• пом'якшуючі;
• загоюючі;
• знеболюючі;
• розчиняючі ороговілу тканину.

Перед застосуванням рекомендованого крему або мазі мозоль необхідно розпарити й очистити за допомогою пілінгу від ороговілих клітин. Після нанесення засіб слід прикрити спеціальною пов'язкою для продовження його дії й запобігання розтікання.

Вологі мозолі лікують за аналогічним принципом, як рани: обробляють дезінфікуючим розчином, наносять прописану мазь і накладають пов'язку.

Хірургічне лікування

Найчастіше хірургічні методи застосовують при стержневих мозолях. Процедура включає наступні етапи:

• обколювання мозолі анестетиком;
• видалення ороговілої шкіри над утворенням;
• виконання циліндрового розрізу глибиною до 10 мм;
• вилучення стержня.

Після завершення процедури рану обробляють антисептиком і тампонують. Накладення швів не вимагається.

Існують і менш травматичні методи видалення мозолів:

• лазерна терапія;
• електрокоагуляція;
• кріодеструкція тощо.

Якщо пацієнт звертається з запаленою мозолем, перед операцією проводяться антибактеріальна чи протизапальна терапія.

Профілактика

Людям, схильним до утворення мозолів або підданим частим рецидивам, слід приділяти особливу увагу профілактичним заходам. До них належать:

• підбір правильного взуття та стелек;
• регулярний гігієнічний догляд за стопами;
• застосування зволожуючих засобів при схильності до гіперкератозу.

Реабілітація

Після видалення мозолі з стопи рекомендується дотримуватись наступних правил до повного загоєння рани:

• обробляти операційне поле спеціальним антисептичним засобом;
• уникати тривалої навантаження ногами;
• не допускати носіння вологого взуття;
• не відвідувати лазні та сауни;
• не ходити босоніж.