Порожня стопа - симптоми, лікування, причини

Пустка стопи: що означає цей стан?

Пустка стопи – це патологічний стан, при якому подовжній свід стопи вигнутий сильніше, ніж зазвичай.

Загальний опис захворювання

Стопа відіграє ключову роль в опорно-руховому апараті людини, забезпечуючи її локомоторну функцію. Вона представляє собою морфофункціональну одиницю, від якої залежить можливість руху.

При підвищенні висоти подовжнього своду стопа набуває увігнуту форму з підошвальної сторони. Це значно ускладнює рухи і збільшує навантаження на інші частини ноги та поперековий відділ хребта, навіть у стані спокою.

Висота подовжнього своду може збільшуватись через вроджені або набуті анатомічні особливості. До факторів, що сприяють розвитку пустки стопи, належать порушення іннервації м'язів, неправильно зростаючі переломи плеснових кісток і спадкова схильність.

Пустка стопи може викликати порушення нормальної функції нижньої кінцівки. Пацієнти часто скаржаться на швидку втомлюваність ніг навіть при незначних фізичних зусиллях. Неправильний розподіл ваги на підошву може призвести до утворення мозолів і натоптишів. При наявності таких симптомів ортопед призначає обстеження стопи, включаючи плантографію та рентген-сканування для більш точного аналізу виявлених відхилень. В деяких випадках можуть знадобитися додаткові дослідження, такі як КТ або МРТ.

Лікування пустки стопи може бути як консервативним, так і оперативним. Вибір методу залежить від ступеня викривлення, способу життя пацієнта та його фізичної активності.

Класифікація

Пустка стопи класифікується в залежності від етіологічного фактора на два типи:

• вроджена;
• набуту.

Деформація може спостерігатися як на одній, так і на обох стопах.

Пустка стопи може бути ізольованою або комбінованою. При комбінованій формі збільшення вигину подовжнього своду може поєднуватися з іншими аномаліями стопи, такими як еквінус (кінська стопа), вальгусне викривлення першого пальця (так звана «кісточка»), пяточна стопа (опора на п’яту через підвищення передньої частини стопи) та еквіноварусна або плоско-вальгусна деформація.

Симптоматичні прояви пустки стопи

Симптоми пустки стопи можуть включати:

• швидку втомлюваність ніг при фізичній активності, бігу, стрибках або тривалій ходьбі;
• зміна ходи;
• болісні відчуття в області підошви;
• дискомфорт в області гомілковостопного суглоба;
• складнощі при виборі взуття та устілок;
• порушення функціональних можливостей нижньої кінцівки;
• утворення мозолів і натоптишів через неправильний розподіл навантаження;
• зниження м'язового тонусу ніг;
• зменшення сили рефлексів, викликаних м'язовими сухожиллями.

Фактори, що сприяють розвитку пустки стопи

Фактори, що викликають пустку стопи, діляться на дві групи – вроджені та набуті. До числа причин аномального будови відноситься травматичне пошкодження плеснових кісток, що впливають на формування сводів стопи. Особливу загрозу становлять травми, отримані в дитячому віці, адже в цей період активно триває розвиток сводів.

Зарегистровані випадки успадкування пустки стопи від родичів, що пов’язано із дисфункцією м'язового компартменту стопи. В одних м'язах спостерігається гіпертонус, тоді як інші занадто розслаблені, що сприяє викривленню стопи.

Сучасна медицина виділяє ряд передрасполагаючих факторів, що збільшують ризик розвитку пустки стопи:

• нейром'язеві захворювання, в тому числі перенесений поліомієліт з ураженням рухових нейронів;
• обтяжена спадковість;
• запальні процеси в головному чи спинному мозку, відповідальні за іннервацію стоп;
• новоутворення нервової тканини;
• неправильна консолідація переломів плеснових костей.

Медицина активно досліджує причини пустки стопи, оскільки не встановлені чіткі механізми, що викликають це стан.

Методи діагностики пустки стопи

Існує безліч методів діагностики стану сводів стопи, включаючи клінічні, графічні, рентгенографічні та інші підходи. Первинне обстеження пацієнта починається з об'єктивного огляду стопи лікарем, який визначає форму, ступінь вираженості сводов і проводить пальпацію для виявлення болісності.

Наступним етапом діагностики є плантографія – отримання відбитка стопи для визначення точок опори. Це дослідження допомагає підтвердити діагноз пустки стопи. Потім діагностика орієнтована на виявлення можливих причин патологічного стану, особливо пухлинних та запальних процесів у спинному та головному мозку.

В діагностичну програму для пацієнтів з пусткою стопи можуть включатися:

• рентгенографічне сканування стопи – для визначення положення та форми плеснових кісток, що беруть участь у формуванні подовжнього своду;
• томографія (комп’ютерна або магнітно-резонансна) – забезпечує отримання послідовних зображень досліджуваної області та відрізняється високою інформативністю.

МРТ, на відміну від КТ, не включає опромінення, що робить його безпечним для дітей при необхідності детальної оцінки конкретної анатомічної області. Крім того, МРТ надає більш якісну інформацію про м'якотканинні структури, які можуть бути недостатньо виражені на рентгенограмі. Програма діагностики пустки стопи розробляється індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням його клінічної ситуації.

Способи лікування пустки стопи

Методи лікування пустки стопи залежать від ступеня вираженості деформації. При легких формах рекомендуються консервативні методи, тоді як при тяжкій деформації лікар розглядає можливість хірургічного втручання.

Консервативний підхід

Консервативні методики для корекції подовжнього своду стопи включають:

• використання індивідуально виготовлених ортопедичних устілок, що підтримують своди і зменшують навантаження на ноги;
• застосування мануальної терапії для зміцнення м'язового корсета;
• виконання лікувальних фізичних вправ.

Хірургія пустки стопи

Хірургічне втручання при пустці стопи показано в випадках вираженої деформації, що обмежує фізичну активність і супроводжується стійкими болями. Характер операції залежить від патогенетичних особливостей викривлення подовжнього своду. Іноді потрібно видалення ураженої ділянки кістки, в інших випадках необхідно додаткове зміцнення зв’язкового апарату. Операція може бути одномоментною або багатоступеневою, в залежності від тяжкості деформації, поетапно коригуючи анатомію.

Хірургія дозволяє ефективно вирішити проблему пустки стопи, покращуючи якість життя пацієнта (збільшуючи фізичну витривалість, позбавляючи від больового синдрому та розширюючи вибір взуття).

Профілактичні заходи

В даний час не розроблено чітких методів профілактики пустки стопи. Тим не менш, для запобігання цій деформації важливими є:

• носіння якісного, зручного взуття, з урахуванням анатомічних особливостей стоп;
• своєчасне лікування нейром'язевих захворювань;
• регулярні огляди у ортопеда для осіб з спадковою схильністю до вроджених деформацій стоп.

Реабілітаційний процес

Після хірургічного втручання з приводу пустки стопи проводиться комплексна реабілітація, що включає наступні напрямки:

• виконання лікувальних фізичних вправ для відновлення м'язового тонусу стоп;
• фізіотерапевтичні процедури, що поліпшують кровопостачання і нормалізують м'язовий тонус;
• кінезіотейпування для стабілізації стану суглобів;
• курс відновлювального масажу, що впливає на зв'язково-м'язеві структури стопи;
• мануальна терапія, що надає комплексний вплив на стопу.