Поперечна плоскостопість - симптоми, лікування, причини

Що означає поперечне плоскостопі?

Поперечне плоскостопі - це патологія, при якій передній звід стопи стає плоским, що призводить до відхилення великого пальця ноги назовні.

Про стан

Стопа зазвичай має два звіди - довгий і поперечний. Ці вигини виконують амортизаційну функцію під час ходьби, знижуючи навантаження на стопи та на вищі відділи ніг, включаючи хребет. При поперечному плоскостопії стопа стає плоскою і майже повністю контактує з поверхнею. Цей стан характеризується розходженням плюсневих кісток у формі віяла та відхиленням першого пальця назовні.

Поперечне плоскостопі частіше спостерігається у жінок (80%), тоді як серед чоловіків цей діагноз ставиться лише в 5% випадків. За останній час помічено, що захворювання “омолоджується”. При цьому можуть виникати мозолі, натоптиші та врослий ніготь, які вимагають спеціального лікування через викликані ними болі.

Спочатку поперечне плоскостопі проявляється косметичним дефектом, потім виникають болі під час ходьби, можливе кульгавість і погіршення якості життя. Искривлення першого пальця пов’язане з функціональними порушеннями в плюснефаланговому суглобі, викликаними неспроможністю зв’язкового апарату. Ці зміни часто розвиваються внаслідок носіння некоректного взуття.

Нерівномірний розподіл навантаження на ноги через поперечне розпластання стопи призводить до швидкої втоми, болю та дискомфорту під час тривалого пересування та фізичної активності. При прогресуванні патології виникає неестетичне викривлення першого та другого пальця, що може провокувати психоемоційні проблеми. Тривалі деформації пов’язані з обмеженням рухливості суглобів між кістками плюсни та фалангами. Яскраво виражене поперечне плоскостопі ускладнює вибір взуття, через що пацієнти змушені відмовлятися від стильного взуття. Для виправлення ситуації може знадобитися ортопедична операція. У легких випадках рекомендується консервативне лікування з підбором розвантажувальних устілок.

Класифікація

Визначення степенів тяжкості поперечного плоскостопія базується на рентгенологічній оцінці двох параметрів. Перший параметр - кут, що утворюється першим пальцем і другою плюсневою кісткою. Другий параметр - кут, формований першою та другою плюсневими кістками. На основі цих вимірів виділяють три ступені тяжкості плоскостопія:

• Перша ступінь - кут першого параметра не перевищує 25°, другого - 12°.
• Друга ступінь - кут першого параметра не більш ніж 35°, другого - 18°.
• Третя ступінь - кут першого параметра більше 35°, другого - більше 18°.

При плануванні лікування також важливий кут нахилу суглобової поверхні медіальної клиноподібної кістки в сагітальній площині, який дозволяє виділити три класи:

• I клас
• II клас
• III клас >20°.

З практичної точки зору розрізняють два типи поперечного плоскостопія:

• ізольоване - зачіпається тільки поперечний звід стопи;
• комбіноване - вражені як поперечний, так і довгий звіди.

Поперечне плоскостопі найчастіше двостороннє, але можливі випадки, коли сплющується тільки один звід на лівій чи правій нозі, що частіше пов’язано з травмами.

Симптоматика поперечного плоскостопія

Пацієнти з поперечним плоскостопі зазвичай відчувають болісні відчуття в стопах, найчастіше в області першого-другого плюснефалангового суглоба. Болю можуть бути різного характеру - від нудних до гострих. До вечора в м’язах стопи та гомілки спостерігаються втома та напруга, що викликає дискомфорт. Проблеми з кровообігом на фоні деформації та нерівномірного розподілу навантаження можуть викликати невеликі набряки в нижній третині гомілки та на тильній частині стопи. Розпластування плюсневих кісток ускладнює вибір модного взуття, і жінкам стає складно ходити на каблуках, супроводжуючись болями та дискомфортом. При огляді виявляється відхилення першого пальця назовні (він “дивиться” на другий).

Одним із симптомів поперечного плоскостопія також є мозолі, особливо в основі другого-третього пальців, які можуть завдавати болю. Можлива також проблема вростання нігтя в області першого пальця. Різниця між мозолями та натоптишами наступна: мозолі - це захисне утолщення рогового шару епідермісу, а натоптиші - менш чутливі утворення, що виникають на м’яких тканинах.

Причини поперечного плоскостопія

Причини поперечного плоскостопія різноманітні. Основні фактори, що призводять до статичної деформації переднього відділу стопи, включають багатовісьове відхилення першої плюсневої кістки, деформації та особливості анатомії суміжних суглобів, які формують поперечний звід стопи. До ключових факторів ризику належать:

• довге носіння взуття з вузьким носком;
• довге носіння взуття на високому тонкому каблуку;
• тривале перебування у вертикальному положенні;
• травми стопи;
• слабкість зв’язкового апарату стопи, відповідального за стабільність суглобів.

Вважається, що поперечне плоскостопі розвивається під впливом предрасполагаючих і сприяючих факторів. Так, слабкі зв’язки (наприклад, при з’єднувальнотканинній дисплазії) схиляють до захворювання, а такі фактори, як тривале стояння і носіння незручного взуття, сприяють його прогресуванню.

Міжкостна фасція та підошовний апоневроз відповідають за фіксацію кісток стопи. Якщо ці структури бувають ослаблені, плюсневі кістки починають розходитися віялом, в першу чергу змінюється перший палець, який накладається на другий, що може призвести до деформації у формі молота. Інші пальці також можуть нахилятися один до одного. У суглобових з’єднаннях між плюсневими і фалангами можуть виникати підвивихи. Неправильне розподіл навантаження на підошву призводить до утворення натоптишів і мозолів, що викликають інтенсивні болі.

Діагностичні методи

Пацієнтам проводять рентгенографічне дослідження стопи в стандартній дорсоплантарній проекції як в спокої, так і під навантаженням. Оцінка ступеня поперечного плоскостопія базується на вимірюванні кутів між першою та другою плюсневими кістками, а також на куті відхилення першого пальця. Остаточна ступінь поперечного плоскостопія визначається за кутом з найбільшим значенням. При аналізі рентгенограм також можуть виявлятися ознаки, що вказують на розвиток деформуючого остеоартрозу:

• искривлення суглобових поверхонь;
• зуження суглобової щілини;
• компенсаційне ущільнення підхрящевої зони кістки;
• розростання кісткової тканини у країв суглобових поверхонь.

Для більш детального аналізу патологічних змін стопи може застосовуватися комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія, що може бути частиною розширеної передопераційної діагностики.

Лікування поперечного плоскостопія

Що передбачає поперечне плоскостопі з точки зору лікування? Сучасні ортопеди вважають, що консервативні методи не здатні повністю вирішити проблему, але можуть сповільнити прогресування захворювання та зупинити його на ранніх стадіях за умов своєчасного звернення. Радикальне лікування поперечного плоскостопія включає хірургічні втручання, націлені на укріплення зв’язок і корекцію деформацій.

Консервативні методи

Консервативні заходи можуть включати:

• носіння силіконових міжпальцевих вставок;
• використання індивідуально виготовлених ортопедичних устілок;
• носіння взуття, що відповідає ортопедичним вимогам;
• виконання масажу для корекції м’язового тонусу;
• проведення фізіотерапевтичних заходів;
• застосування нестероїдних протизапальних засобів для зняття болю.

Хірургічне втручання

Як можна виправити поперечне плоскостопі? Відповідно до клінічних рекомендацій, при цій патології можливі наступні операції:

• корекція м’яких тканин стопи – висічення або переміщення сухожиль;
• корекція кісткових структур стопи – остеотомія (висічення ураженої частини кістки);
• комбіновані оперативні втручання.

Показаннями до хірургічного лікування поперечного плоскостопія є:

• неконтрольований біль;
• виражені деформації стопи;
• бажання пацієнта виправити косметичний дефект.

При вростанні нігтя може знадобитися спеціалізована оперативна допомога. Операції діляться на 4 групи:

• I група - маніпуляції на м’яких тканинах;
• II група - операції на нігтьовій пластині;
• III група - комбінація втручань на нігтьовій пластині та м’яких тканинах;
• IV група - пластичні операції з повним видаленням нігтьової пластини з висіченням усіх тканин, що утворюють ніготь, з подальшим закриттям рани шкірним клаптем на ніжці (по Іванову-Машину), вільним перфорованим або неперфорованим шкірним клаптем.

Профілактика поперечного плоскостопія

Профілактика поперечного плоскостопія спрямована на запобігання надмірним навантаженням на стопу, особливо якщо у пацієнта є ознаки з’єднувальнотканинної дисплазії:

• Для спортивних занять рекомендуються кросівки з ортопедичними устілками і амортизуючою підошвою;
• У повсякденному житті варто носити ортопедичні або розвантажувальні устілки;
• Важливо уникати травматизації стопи.

Реабілітація

Після хірургічного втручання рекомендується реабілітація, спрямована на відновлення функцій суглобів стопи:

• курс масажу;
• фізіотерапевтичні процедури;
• лікувальна фізкультура під контролем інструктора.