Поздовжня плоскостопість - симптоми, лікування, причини

Що таке поздовжнє плоскостопие?

Поздовжнє плоскостопие характеризується зниженням висоти лонгитудинального склепіння стопи. Склепіння може бути значно сплощене або повністю відсутнє.

Характеристика поздовжнього плоскостопія

Поздовжнє плоскостопие – це поширений стан, який проявляється в зміні положення задньої частини стопи в зовнішньому напрямку, частковому вивиху таранної кістки та відхиленні передньої частини стопи назовні (в порівнянні із задньою). Ці зміни викликають опускання і вирівнювання внутрішнього краю стопи. Часто спостерігається комбінована форма, коли і переднє, і заднє склепіння опустилися.

Що таке поздовжнє плоскостопие? Це стан є результатом взаємодії трьох основних компонентів системи: м’язової, сполучнотканинної та кісткової. Найчастіше патологія вражає обидві стопи.

Сплощення поздовжнього склепіння у дітей може відбуватися під впливом безлічі факторів, таких як спадкові (наприклад, слабкість зв’язок, коллагенопатія, системні хвороби), конституційні (ожиріння, неврологічні розлади) та вроджені (наприклад, таранні коаліції, вроджене неправильне положення таранної кістки). Плоскостопие у дітей молодшого віку, при високій еластичності зв’язок, може вважатися нормою, тоді як у дорослих воно завжди свідчить про патологію.

Існує два типи поздовжнього плоскостопія – гнучке та ригідне, які можуть мати різну ступінь вираженості. Гнучка форма зазвичай протікає без помітних симптомів і пов’язана з недоліками в структурі м’яких тканин. Ригідна форма виникає в результаті костних змін, на які накладаються дефекти м’яких тканин. Клінічні прояви цих форм відрізняються: гнучке плоскостопие помітно тільки при навантаженні, тоді як ригідне проявляється постійно. Найбільш інформативним методом діагностики є рентгенографія, яка дозволяє виявити вроджені аномалії та оцінити співвідношення кісткових структур. У разі гнучкого плоскостопія операції виконуються тільки у випадку вираженого болю після вичерпання всіх методів консервативного лікування.

Типи поздовжнього плоскостопія

За класифікацією виділяють такі стадії:

• перша стадія – пошкодження сухожиль без зміни їхньої довжини та видимої деформації стопи;
• друга стадія – подовження сухожилля з еластичною плосковальгусною деформацією (початкова стадія формування 'шишки' на першому пальці);
• третя стадія – подовження сухожилля з фіксованою плосковальгусною деформацією.

Признаки поздовжнього плоскостопія

До основних симптомів поздовжнього плоскостопія належать:

• швидка втомленість при ходьбі;
• дискомфорт у ногах при тривалому стоянні;
• складнощі з вибором підходящого взуття;
• нездатність носити взуття на підборах.

Як можна дізнатися про плоскостопію зовні? На початковій стадії прояви можуть бути мінімальними. У міру розвитку патології внутрішній край стопи може опуститися або згладитися, а великий палець ніг може відхилитися в зовнішній бік, утворюючи 'шишку'.

Причини розвитку

Опускання поздовжнього склепіння стопи, яке лежить в основі плоскостопія, провокує ненормальне навантаження на медіальну колонну. Це може призвести до розтягування або порушення функції зв'язок і сухожиль, що викликає формування деформацій, зареєстрованих як клінічно, так і рентгенологічно.

У дорослих найбільш поширеною причиною набутого плоскостопія є порушення в сухожиллі задньої тибіальної м’язи, що найчастіше призводить до зниження працездатності і прогресує з часом. Одностороннє плоскостопія часто пов'язане з розривами пучка даного сухожилля. Інші фактори ризику 'дорослого' плоскостопія включають травми, ревматоїдний артрит і неврологічні захворювання.

Способи діагностики

Діагностика при підозрі на плоскостопіє починається з фізичного огляду, який дозволяє виявити ознаки порушеної ходи. Необхідно пам’ятати, що розвиток поздовжнього склепіння стопи триває протягом перших десяти років життя, і ризик плоскостопії підвищується з збільшенням ваги і зменшується з віком. У клінічній практиці широко використовуються мануальні тести, що допомагають розрізнити мобільну форму від ригідної.

Як можна об'єктивно визначити плоскостопію? Як вказують клінічні рекомендації, одним з доступних інструментальних методів є планографія – процес залишення відбитка стопи на рівній поверхні для визначення кутових показників.

Рентгенографія – це метод об’єктивної візуалізації плоскостопії, що дозволяє виявити кісткові деформації, які можуть бути причиною сплощення склепіння стопи. Отримані дані оцінюються на рентгенівських зображеннях у фронтальній та боковій проекціях.

Методи лікування поздовжнього плоскостопія

Лікування поздовжнього плоскостопія може здійснюватися як консервативними, так і хірургічними методами. Консервативне лікування спрямоване на зменшення болю в стопі та уповільнення прогресування патології. Операція може відновити оптимальний біомеханічний стан стопи. У дітей переважно використовується консервативний підхід, в той час як для дорослих показання до хірургічного втручання більш обширні.

Консервативне лікування

В процесі консервативного лікування застосовуються різні ортези, які відновлюють нормальні співвідношення між компонентами стопи. Використовуються устілки для стабілізації лонгитудинального та трансверсального склепінь, а також підп’яткові і міжпальцеві вкладки. Рання терапія допомагає уникнути негативних наслідків захворювання.

Хірургічне втручання

Показаннями для хірургічного втручання є:

• відсутність результатів консервативного лікування;
• закріплюване погіршення стану.

Хірургія допомагає позбутися деформації стопи, знизити больовий синдром, поліпшити функціональність кінцівки та досягти естетично прийнятного результату.

Для лікування гнучкого плоскостопія часто використовується операція, запропонована Евансом. Вона полягає в розсіченні п’яточної кістки проксимальніше п’яточно-кубовидного суглоба на 1.5 сантиметри з подальшим введенням трансплантата розміром 1 сантиметр для подовження п’яточної кістки.

Плоскостопія може виникати також при нервово-м’язевих захворюваннях. В залежності від ступеня деформації ефективним може бути шинирування, а в більш важких випадках рекомендується оперативне лікування з трійним артродезом.

Профілактика поздовжнього плоскостопія

Щоб запобігти розвитку поздовжнього плоскостопія, рекомендується виконувати спеціальні фізичні вправи, носити зручне взуття з ортопедичними устілками та контролювати вагу.

Реабілітація після лікування

Після хірургічного втручання необхідна іммобілізація стопи, що обумовлює необхідність подальшої реабілітації. Після зняття гіпсової пов'язки слід проводити масаж, лікувальну фізкультуру та фізіотерапевтичні процедури.