Зовнішній ендометріоз - симптоми, лікування, причини

Визначення зовнішнього ендометріозу

Ендометріоз є патологічним станом, при якому тканини, структурно і функціонально схожі з внутрішньою слизовою оболонкою матки (ендометрій), починають розвиватися поза самою маткою. Якщо аномальні осередки знаходяться в межах матки, йдеться про внутрішній ендометріоз. У випадках, коли ендометріоидна тканина виявляється на інших органах репродуктивної системи жінки, говорять про зовнішній ендометріоз. Ці патологічні утворення можуть розташовуватися на маткових трубах, яєчниках, шийці матки, стінках піхви та черевній порожнині.

Функції ендометрію

Ендометрій – це гормонозалежна і активна тканина, яка підлягає циклічним змінам під впливом жіночих статевих гормонів. Під час менструального циклу ендометрій відшаровується, потім знову наростає і дозріває, після чого знову відшаровується. Зазвичай цей процес відбувається тільки в матці та супроводжується менструальними кровотечами. Але невеликі кровотечі можуть відбуватися і при виявленні ендометріоидної тканини за межами матки, що призводить до запальних змін у тих ділянках, де ця тканина виявляється.

Класифікація ендометріозу

Ендометріоз класифікується за стадіями, обґрунтовуючи на кількості та глибині проникнення ендометріоидних осередків:

• перша стадія – присутні лише кілька поверхневих осередків ендометріоидної тканини;
• друга стадія – виявляються кілька осередків, розташованих дещо глибше;
• третя стадія – виявляються множинні осередки, проникаючі глибше, один з яєчників може містити ендометріоидну кі cyst, а в черевній порожнині формуються тонкі спайки;
• четверта стадія – кількість осередків велика, вони мають глибоке прорастання, часто спостерігаються кісти на обох яєчниках, а також множинні спайки в черевній порожнині та прорастання тканин у стінки піхви або пряму кишку.

Ознаки ендометріозу

Клінічні прояви зовнішнього ендометріозу включають постійні болісні відчуття внизу живота, характерні для:

• перемінності (болі можуть виникати в будь-якій фазі менструального циклу і швидко стихати);
• посилення під час менструацій;
• іррадіації в пахову область, крестець, поперек або перинеум.

Часто пацієнтки зазначають болісні відчуття під час статевого акту. При глибокому прорастанні осередків можливе виникнення дискомфорту при сечовипусканні або дефекації. Болю можуть посилюватися після фізичного навантаження. Тривале присутність болю може призвести до розвитку синдрому хронічного тазового болю.

Крім того, важливим симптомом ендометріозу є безпліддя, яке часто обумовлено утворенням спайок і порушенням прохідності маткових труб. У важких випадках яєчники можуть бути уражені. Ці проблеми також можуть бути пов’язані з ендокринними та імунологічними розладами.

Жінки з ендометріозом можуть відчувати швидку втомлюваність, зниження працездатності, а також схильність до вегетативних розладів, іпохондрії або істерії.

Фактори, що сприяють розвитку зовнішнього ендометріозу

Причини виникнення ендометріозу до кінця не з’ясовані. Можливі фактори ризику включають:

• спадкову схильність;
• гормональні розлади;
• аномалії в структурі репродуктивної системи;
• травми (включаючи інвазивні медичні втручання);
• запальні захворювання;
• імунні розлади.

Методи діагностики зовнішнього ендометріозу

Діагностику ендометріозу проводять на основі скарг пацієнтки та даних анамнезу, а також результатів інструментального обстеження. Для всебічної оцінки стану репродуктивних органів зазвичай застосовується УЗД, хоча ультразвукове дослідження не завжди дозволяє виявити ендометріоидні осередки. Більш точними методами діагностики є лапароскопічне дослідження органів малого тазу та магнітно-резонансна томографія з використанням контрастних речовин.

При підозрі на патології матки обов’язково досліджують її порожнину, часто з застосуванням гістероскопії. Якщо є підозри на спайковий процес в матці та трубах, проводиться гістеросальпінгографія (рентгенконтрастне дослідження). Для призначення адекватного лікування також можуть знадобитися аналізи на рівень статевих гормонів.

Консервативна терапія

Гормональна терапія при ендометріозі може бути розпочата після хірургічного втручання. Лікування розробляється з урахуванням результатів аналізів, репродуктивного статусу та намірів жінки, а також даних, отриманих під час дослідження тканин під час операції. Терапія може бути багатоплановою і часто використовуються гормональні препарати для підготовки організму до можливого зачаття.

Хірургічна терапія

Під час хірургічного втручання лікар визначає місце розташування осередків ендометріозу та здійснює їх видалення. Операції виконуються під візуальним контролем, часто з використанням лапароскопічного доступу (через кілька проколів у черевній стінці). Для кращого контролю використовуються ендоскоп або кольпоскоп. Зазвичай втручання проводять під загальною анестезією і займає від 30 до 60 хвилин, а термін стаціонарного спостереження складає від 1 до 5 днів.