Алергічний риніт - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Алергічний риніт є запальними змінами епітеліальної оболонки носа, що виникають внаслідок впливу алергенних речовин. Цей стан супроводжується набряком слизової оболонки та рясними водянистими виділеннями. У пацієнта ускладнюється носове дихання, а також відзначається погіршення нюху. Якщо не лікувати це захворювання, воно може призвести до хронічного синуситу, появи носових поліпів або частих носових кровотеч. Для діагностики та лікування алергічного риніту звертаються до алергологів, а за потреби можуть долучатися отоларингологи та спеціалісти інших напрямів.

Про захворювання

Алергічний риніт є однією з найпоширеніших форм підвищеної чутливості організму. В середньому, з цим недугом стикається кожен десятий чоловік на планеті. Найбільш підвержені цьому захворюванню підлітки та молоді люди віком до 20-25 років. З віком прояви хвороби можуть зменшуватися, однак повне одужання не завжди досягається.

Класифікація алергічного риніту

Алергічний риніт ділиться на сезонний та цілорічний.

Сезонна форма є найбільш поширеним різновидом гіперчутливості. Симптоми з'являються при контакті з алергенами, які присутні в повітрі лише в певні сезони. Найбільш часто реакції виникають під час цвітіння рослин (наприклад, амброзії, полину, кульбаби, берези, ліщини, вільхи та інших). Зазвичай загострення відбувається в весняно-літній період.

При цілорічному алергічному риніті симптоми можуть з'являтися в будь-яку пору року. Хворобу можуть спровокувати шерсть тварин, миючі засоби, пух чи пір'я з подушок та ковдр, пилові кліщі, цвіль та інші подразники. Часто цілорічний риніт спостерігається у працівників, які багато часу проводять у контакті з будівельним пилом, хімічними речовинами та барвниками.

Симптоми алергічного риніту

Ступінь вираженості симптомів алергічного риніту залежить від форми захворювання та частоти контакту людини з алергенами.

До загальних проявів відносяться:

• рикошетні виділення з носа;
• свербіж;
• набряк слизової носа.

Також можуть спостерігатися наступні симптоми:

• чхання;
• дихання через рот;
• хропіння;
• осиплість, носовитість голосу;
• погіршення нюху та смаку;
• часті носові кровотечі;
• головні болі;
• сонливість;
• підвищена стомлюваність;
• закладеність вух;
• першіння в горлі;
• сухий кашель.

В запущених випадках до алергічного риніту може приєднатися вторинна інфекція, внаслідок чого у пацієнта можуть розвитися симптоми гаймориту або синуситу: гнійні виділення з носа, біль в області лоба та носових пазух.

Причини алергічного риніту

Алергічний риніт виникає внаслідок неправильної та надмірної реакції імунної системи на звичайні речовини. При попаданні подразників в організм, імунна система визначає їх як чужі та починає з ними боротьбу, викликаючи алергічні або запальні реакції.

Однак не кожна людина реагує на алергени. Основним фактором при виникненні захворювання є спадкова схильність. Якщо обидва батьки страждають алергічними реакціями, ризик розвитку гіперчутливості у їхньої дитини перевищує 80%.

До факторів, що сприяють розвитку алергічного риніту, відносяться:

• спадкова схильність;
• часті вірусні респіраторні інфекції;
• частий контакт з хімічними речовинами та іншими подразнюючими факторами;
• некоректне використання медикаментів (наприклад, при надмірному застосуванні судинозвужувальних крапель для носа);
• порушення обміну речовин в організмі.

Лікування алергічного риніту

Стратегія лікування алергічного риніту у дорослих залежить від причин (т.е. типу алергії), ступеня вираженості симптомів, наявності супутніх захворювань, а також способу життя і професійної діяльності пацієнта. Найбільш ефективним способом є повне виключення контакту з алергенами. Крім того, необхідно мінімізувати вплив подразнюючих факторів (таких як хімічні речовини, будівельний пил, дим тощо).

В період загострення антигістамінні препарати та носові краплі допоможуть усунути нежить, свербіж, набряк та інші неприємні симптоми алергічного риніту. Важливо пам'ятати, що вибір медикаментів та їх дозування повинен визначати лікар. Самолікування може загострити проблему, в результаті чого риніт може перейти в хронічну форму з серйозними наслідками.

При харчовій алергії пацієнту рекомендована спеціальна дієта з виключенням алергенів. Якщо спостерігається гіпертрофія слизової носа, можливе проведення хірургічного втручання – вазотомії.

В сучасній практиці все частіше застосовується гіпосенсибілізація – регулярне введення в організм поступово збільшених доз конкретного алергену, що може тривати до 5 років.

Профілактика алергічного риніту

Профілактичні заходи актуальні як для людей з високим ризиком захворювання, так і для тих, хто вже зіткнувся з ним. Необхідно:

• звести до мінімуму контакти з потенційними або вже виявленими алергенами (пил, шерсть тварин, певні продукти, побутова хімія, лакофарбові матеріали);
• дотримуватись принципів правильного харчування, уникати продуктів з високим вмістом барвників, консервантів та ароматизаторів;
• попереджати ОРВІ, використовувати засоби індивідуального захисту в місцях масового скупчення людей.

Людям з уже встановленим діагнозом алергічного риніту або іншими формами алергій необхідно регулярно проходити обстеження і за потреби отримувати лікування.

Реабілітація

Вазотомія є малотравматичною процедурою, що не потребує госпіталізації. Період реабілітації протікає комфортно для пацієнта. Протягом першого тижня може зберігатися набряк слизової оболонки, який поступово зменшується. У цей період важливо дотримуватись вказівок лікаря: проводити промивання носа, використовувати краплі або спреї відповідно до рекомендацій. Також у перші дні бажано уникати перегрівання, не піднімати важкі предмети та не нахилятися, щоб не спровокувати носову кровотечу.