Бородавки - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Бородавки вважаються характерними клінічними проявами інфекції, пов'язаної з папіломавірусом. Яка гістологічна структура бородавок? Тканинна структура цих утворень визначається збільшенням епідермального (поверхневого) шару з порушенням ороговіння, змінами в клітинній структурі та розростанням сосочкового шару дерми.

Проте не у всіх людей із папіломавірусною інфекцією утворюються бородавки. Розвитку цього захворювання сприяють ушкодження шкіри, сухість дерми та порушення вегетативної нервової системи. Існують різні види бородавок: звичайні (вульгарні), плоскі (юнацькі), подошвені, аногенітальні, ниткоподібні та гострокінцеві.

На фоні тривалої присутності вірусу папіломи в організмі може розвинутися імунодефіцит, пов'язаний з недостатністю клітинної та гуморальної імунної активності. Тому в процесі комплексної терапії часто використовують імуностимулятори. Через імуносупресію бородавки можуть підвищувати ризик онкологічних захворювань.

Видалення шкірних утворень та вибір лікувальної стратегії є найважливішим етапом роботи з пацієнтом, від якого залежить як прогноз по життю, так і соціальна адаптація пацієнта. Щоб досягти найкращого терапевтичного результату, застосовується диференційований підхід до вибору методів видалення утворень, виходячи з їх природи, розміру, локалізації та характеру.

Види бородавок

З клінічної точки зору виокремлюють такі типи бородавок:

• Вульгарні (прості). Вони складають майже 70% всіх бородавок, найбільша кількість випадків зафіксована серед школярів.
• Плоскі (юнацькі). Цей тип зустрічається з частотою 4-6% і практично не спостерігається у людей похилого віку.
• Ладонно-підошвені. Ці утворення поширені серед молоді та дорослих і складають близько третини всіх шкірних бородавок.
• Ниткоподібні. Це дрібні, підняті над шкірною поверхнею бородавки, м'які на дотик, часто мають ніжку. Колір варіюється від тілесного до темно-коричневого.
• Гострокінцеві. Найчастіше розташовані на слизових статевих органів і асоційовані з папіломавірусами 6-11 типів. Вони вкрай рідко призводять до онкологічних процесів.

Симптоми бородавок

Клінічні прояви та особливості бородавок залежать від їх типу. Ці шкірні зростання можуть з'являтися на різних ділянках тіла. Околиці шкіри бородавки залишаються незмінними – вони мають блідо-рожевий колір.

Вульгарні (прості) бородавки

Вони представляють собою виступаючі над поверхнею шкіри утворення діаметром від 1 до 5-6 мм. Поверхня бородавки схильна до ороговіння. Колір утворень може бути сірим, жовтувато-коричневим або тілесним. Прості бородавки можуть об'єднуватися в групи.

Частіше за все вони локалізуються на руках (пальці), але також можуть зустрічатися на обличчі, лобі, ногах, спині, краєвій зоні губ і рідше – на слизових рота. Серед висипів виділяються одна головна (материнська) бородавка та кілька дочірніх. Зазвичай після зникнення головної, інші (розташовані мозаїчно) також зникають.

Плоскі бородавки

Ці утворення невеликого діаметру з гладкою поверхнею трохи підвищуються над рівнем шкіри. Їх колір подібний до кольору шкіри, іноді може бути трохи жовтуватим. Форма варіюється від округлої до багатокутної. Плоскі бородавки частіше зустрічаються множинно. Зазвичай вони розташовуються на тильній стороні рук і стоп, на обличчі та на слизовій порожнини рота. Ці утворення можуть проявлятися на шкірі статевого члена, шийці матки та анальному каналі.

Ладонно-підошвені бородавки

Це щільні ділянки шкіри, що містять скупчення рогових лусочок. Діагностика цих утворень ускладнена, оскільки їх необхідно розрізняти з звичайними мозолями. Ладонно-підошвені бородавки часто утворюються в місцях максимального тиску на шкіру стопи. Збільшення розмірів цих бородавок може призвести до болісних відчуттів при ходьбі. Якщо руки і стопи сильно пітніють, це порушує відновлення нормальної анатомії шкіри та сприяє прогресуванню захворювання.

Ниткоподібні бородавки (акрохорди)

Частіше за все вони знаходяться на шиї, в області повік, підпахвах, паху і під грудьми. Зазвичай не перевищують 1-4 мм в розмірі. Ці бородавки іноді можуть знову заражати, в деяких випадках можуть бути пов'язані з гормональними змінами, коли спостерігається поєднання з надлишком жирової тканини, порушенням обміну вуглеводів, вагітністю або клімаксом.

Гострокінцеві бородавки

Ці утворення розташовані на шкірних складках між сідницями, в області периней та на статевих органах. Ймовірність їх появи зростає при наявності запальних виділень з статевих органів. Віруси, що викликають ці розростання, передаються найчастіше статевим шляхом.

На початковому етапі гострокінцеві бородавки виглядають як невеликі м'які утворення з загостреним кінцем. У подальшому окремі утворення можуть зливатися в більш великі конгломерати, нагадуючи за своєю формою півнячий гребінь.

Причини бородавок

Основною причиною появи бородавок є вірус папіломи. Інфікування цим патогеном викликає доброякісні епітеліальні пухлини, які можуть виникати на шкірі чи слизових оболонках. На сучасному етапі науки відомо більше 40 типів папіломавірусів, кожен з яких у більшості випадків призводить до утворення специфічних видів бородавок.

Головний спосіб передачі папіломавірусів (ВПЧ) – контактний від людини до людини. Небезпеку представляють як інфіковані чоловіки та жінки, так і тварини з папіломавісною інфекцією. В деяких випадках вірус може передаватися безсимптомно, коли людина є носієм без жодних проявів, що сприяє поширенню інфекції серед оточуючих.

Також можливе інфікування через власне самоінфікування. Наприклад, бородавки в околоногтьовій області часто виникають у людей, які гризуть нігті. Крім того, самозараження може відбуватися при голінні, епіляції та депіляції на щоках, підборідді та голенях. Іноді зараження відбувається в громадських місцях — наприклад, при відвідуванні басейнів, лазень або спортзалів. Люди, що працюють з м'ясом, можуть інфікуватися від тварин, і бородавки частіше з'являються на руках та передпліччях (так звані «бородавки м'ясників»).

Вірус проникає в дерму через невеликі травми шкіри, після чого починає розмножуватися в поверхневих шарах шкіри.

Діагностика бородавок

Бородавки відносяться до доброякісних шкірних захворювань і класифікуються як мала онкологія. Різні шкірні утворення часто мають схожу клінічну картину, тому для точної діагностики важливо звертатися до кваліфікованих спеціалістів. Дерматологи медичного центру проводять дерматоскопію та додаткові інструментальні та лабораторні дослідження бородавок, що дозволяє встановити точний діагноз і розробити індивідуальну програму лікування.

Для визначення онкогенного потенціалу папіломавірусу використовується полімерна ланцюгова реакція, яка дозволяє виявити штам вірусу. Ці дані, відповідно до клінічних рекомендацій при бородавках, служать основою для розробки індивідуальної програми спостереження та лікування пацієнта.

Лікування бородавок

Лікування бородавок може включати різноманітні методи впливу на патологічні вогнища:

• локальне застосування цитотоксичних препаратів, що порушують обмін речовин змінених клітин;
• фізичні методи деструкції, такі як електрокоагуляція, лазерне прижигання та радіохвильова хірургія;
• хімічні методи, що викликають руйнування інфікованих клітин шкіри;
• системна та локальна імунотерапія, що активізує внутрішні резерви організму для боротьби з папіломавірусною інфекцією.

Для підвищення ефективності часто необхідний комбінований підхід. Оптимальна програма лікування складається лікарем з урахуванням індивідуальних особливостей організму.

Консервативне лікування

Комплексна консервативна терапія бородавок може здійснюватися з застосуванням імуностимуляторів та противірусних препаратів. Однак без місцевого впливу на ділянки з патологічними змінами досягти значного результату вкрай складно. Консервативна терапія є доповненням до деструктивних методів і допомагає знизити ризик рецидиву хронічної інфекції.

Лікування плоских бородавок може відрізнятися від загальноприйнятих методів. В деяких випадках для терапії використовуються місцеві ретиноїди, що сприяють усуненню гіперкератотичних змін шкіри. Іноді потрібне поєднання ретиноїдів з імуностимуляторами.

Тактика лікування для пацієнтів з проявами папіломавірусної інфекції підбирається індивідуально. Враховуються імунний статус, супутня патологія, локалізація та характер змін, а також ефективність попередньої противірусної терапії.

Хірургічне лікування

Терапія бородавок і папіломавірусної інфекції полягає в видаленні ділянок зміненого епітелію разом з вірусами.

Традиційним хірургічним шляхом бородавки не лікуються. Пацієнтам пропонуються амбулаторні малотравматичні втручання:

• лазерна терапія (здійснюється з застосуванням вуглекислотного лазера);
• електрокоагуляція;
• прижигання хімічними препаратами;
• фотодинамічна терапія;
• кріодеструкція з використанням рідкого азоту.

Усі вищезазначені методи деструкції можуть супроводжуватися помірними болісними відчуттями. Тому для пацієнтів з низьким болючим порогом може бути проведене місцеве знеболювання. Знеболювальний ефект, як правило, настає через 10 хвилин після ін'єкцій місцевого анестетика.

Профілактика бородавок

Головний спосіб профілактики бородавок полягає в запобіганні зараження папіломавірусами. Тому при випадкових інтимних контактах рекомендується використовувати презервативи. Для запобігання побутовому зараженню важливо мати індивідуальні засоби особистої гігієни.

Реабілітація після видалення бородавки

Реабілітація після видалення бородавки деструктивними методами передбачає дотримання простих правил:

• не здирати кірку (заживлення повинно проходити первинним натягом під струпом);
• регулярно обробляти навколишню шкіру рекомендованим лікарем засобом;
• не мочити область деструкції до повного загоєння тканин.

Після регенерації шкіри не залишаються видимі зміни, негативні наслідки не спостерігаються при правильно виконаній цитодеструкції.