Цистит у чоловіків - симптоми, лікування, причини

Загальні відомості про цистит

Цистит у чоловіків зазвичай розвивається як вторинне захворювання, що виникло на тлі інших патологій урогенітального тракту, таких як уретрит і простатит. Найчастіше його виявляють у чоловіків старше 40-50 років, які страждають тривалими захворюваннями вказаних органів. У молодих людей даний недуг зустрічається вкрай рідко. Симптоми захворювання викликають значний дискомфорт і можуть бути досить болісними, що змушує пацієнта звернутися за медичною допомогою.

Типи циститу

Цистит у чоловіків класифікують за характером перебігу на гострий і хронічний.

• Гостра форма проявляється раптово, з швидко розвиваючимися симптомами і погіршенням загального стану пацієнта.
• Хронічний цистит має більш м'який перебіг; у період ремісії може практично не проявлятися, а під час загострення – спостерігаються помірні симптоми.

Також цистит поділяють на інфекційний та неінфекційний залежно від причин його виникнення.

Клінічні прояви

Основні симптоми

Гостра форма циститу характеризується явними симптомами:

• болісні відчуття в надлобковій області;
• часті позиви до сечовипускання (пацієнти можуть відчувати необхідність справити нужду кожні 15 хвилин, але виділяється лише невелика кількість сечі, часто супроводжувана болісними відчуттями і палінням);
• зміни в сечі (мутна, з можливими домішками крові та неприємним запахом);
• підвищення температури тіла до 37-38°С, загальна слабкість, головний біль, нездужання.

Якщо запальний процес з сечового міхура поширюється на інші органи, можуть з'являтися симптоми, що стосуються цих органів.

Хронічний цистит проявляється схожими симптомами, однак вони зазвичай менш виражені, і під час ремісії пацієнти часто забувають про хворобу, оскільки вона себе не проявляє.

Причини виникнення

Основними причинами інфекційного циститу у чоловіків слугують різні мікроорганізми, такі як кишкова паличка, стафілокок, ентерокок, клебсієла, хламідія, гонокок. До основних сприяючих факторів належать порушення уродинаміки, викликані аденомою простати, конкрементами чи новоутвореннями, що призводять до звуження сечівника. Застій сечі створює сприятливі умови для розмноження мікробів та їх проникнення в сусідні органи, в тому числі в сечовий міхур.

У деяких випадках інфекція може потрапити в сечовий міхур через кров або лімфу з віддалених джерел, таких як карієс, тонзиліт або синусит, особливо у чоловіків зі значно ослабленим імунітетом (наприклад, ВІЛ-інфікованих або страждаючих важкими захворюваннями).

Іноді причиною циститу стають туберкульозні палички. Можливий також ризик інфікування слизової оболонки сечового міхура після медичних маніпуляцій, наприклад, бужування уретри або цистоскопії.

Неінфекційний цистит може виникнути внаслідок:

• алергічних реакцій;
• психоневрологічних розладів;
• впливу хімікатів, у тому числі медикаментів, введених в уретру;
• променевої терапії області таза та нижнього живота.

До факторів ризику належать перевтома, неправильне харчування, стреси, переохолодження та недотримання особистої гігіени.

Методи діагностики

Діагностика циститу зазвичай проходить без труднощів у спеціалістів-урологів. Однак для визначення рівня запального процесу та типу інфекційного агента можуть бути призначені наступні обстеження:

• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• трьохстаканна проба сечі;
• посів сечі з визначенням її чутливості до антибіотиків;
• мазок з уретри на приховані інфекції;
• УЗД органів малого таза та нирок;
• ТРУЗД передміхурової залози;
• уретроцистоскопія.

Після постановки остаточного діагнозу лікар запропонує пацієнту відповідну схему лікування.

Підходи до лікування

Лікування циститу в першу чергу спрямоване на усунення причини захворювання — інфекційного агента. Уролог призначає антибіотик широкого спектра дії або препарат, специфічний для певного збудника. Тривалість курсу лікування становить, як правило, від 7 до 14 днів. Пацієнту слід суворо дотримуватись вказівок лікаря щодо дозування, частоти приймання та тривалості лікування. Переривання терапії неприпустимо!

Лікування циститу у чоловіків також включає:

• постільний режим;
• збалансоване харчування з виключенням гострих, солоних, жирних, смажених страв та алкоголю;
• збільшення обсягів споживаної рідини;
• прийом протизапальних нестероїдних препаратів (для полегшення болю і зниження температури);
• використання уроантисептиків.

Після того, як гостре запалення буде купіроване, можна додати фізіотерапію як допоміжний метод лікування.

Профілактичні заходи

Для зниження ризику розвитку циститу чоловікам рекомендується:

• своєчасно лікувати захворювання сечостатевої системи;
• уникати випадкових статевих зв'язків;
• використовувати презервативи під час випадкового сексу;
• слідкувати за станом імунної системи (забезпечити достатній відпочинок, уникати перевантажень, дотримуватись здорового харчування, уникати стресів та займатися фізичною активністю);
• дотримуватись правил інтимної гігієни.

Реабілітація після циститу

У більшості випадків гострий цистит за 1-2 тижні завершується своїм перебігом повним одужанням чоловіка. Хронічна форма захворювання може призвести до ускладнень, тому вимагає постійного спостереження у уролога та періодичних медичних оглядів.