Ниркова недостатність - симптоми, лікування, причини

Що таке ниркова недостатність?

Ниркова недостатність є гострим або хронічним, частковим або повним порушенням фільтраційної, секреторної і видільної функцій нирок. Причин для її розвитку може бути безліч. Захворювання призводить до змін водно-електролітного балансу та зростаючої інтоксикації організму, що може викликати дисфункцію інших органів і навіть призвести до летального виходу.

Як здійснюється діагностика та лікування?

Спеціалісти медичної мережі мають актуальні дані з діагностики і терапії ниркової недостатності. В найкоротші терміни вони визначають правильний діагноз, знаходять основне захворювання, яке ставить під загрозу нормальне функціонування нирок, та призначають відповідне лікування, що дозволить вам незабаром відчути поліпшення самопочуття.

Види ниркової недостатності

Класифікація гострої ниркової недостатності базується на причинах, що призводять до різкого зниження функції нирок. За локалізацією патологічного процесу виокремлюють такі форми ГН:

• Преренальна — не пов'язана із захворюваннями нирок і частіше виникає через серйозні порушення гемодинаміки.
• Ренальна — розвивається в результаті одночасної загибелі багатьох нефронів через токсичний вплив або ішемію.
• Постренальна — виникає на фоні порушень прохідності сечовивідних шляхів.

При хронічній нирковій недостатності виокремлюють 4 стадії, базуючись на швидкості клубочкової фільтрації та рівні альбуміну, що допомагає лікарю вибрати коректний підхід до лікування.

Прояви ниркової недостатності

Симптоми гострої ниркової недостатності накладаються на ознаки основного захворювання, що призвело до порушення функцій нирок (наприклад, травми, отруєння та інші фактори).

• На початкових етапах гострого стану можуть проявлятися неспецифічні симптоми: слабкість, втомлюваність, нудота та зниження апетиту.
• В подальшому виникає значне зниження обсягу сечі (менше 0,5 л на добу) з вираженими змінами в її складі.
• Метаболічний ацидоз може викликати симптоми інтоксикації, такі як діарея, нудота і блювота; можливі ускладнення, включаючи кому, інфекції і кровотечі.

При сприятливому результаті функції нирок відновлюються, і першим знаком поліпшення є збільшений діурез (до 2 л і більше на добу), повний процес відновлення може зайняти від 6 до 12 місяців.

Хронічна ниркова недостатність проявляється при значному зниженні клубочкової фільтрації, до цього моменту клінічні симптоми можуть бути слабо вираженими: загальна втома, швидка втомлюваність і відчуття сухості в роті.

При погіршенні стану інтенсивність симптомів зростає, виникають:

• виражена слабкість;
• сонливість;
• сильна спрага;
• сухість і блідість шкіри.

На термінальній стадії ешельонована інтоксикація призводить до жовтувато-сірого відтінку шкіри, труднощів з концентрацією і виконанням звичних завдань. У цей час можуть спостерігатися:

• виражений свербіж шкіри;
• зміни настрою — від апатії до збудження;
• тремор кінцівок;
• м'язова слабкість;
• ламкість кісток;
• характерний запах аміаку з рота;
• інфекційно-запальні ускладнення внутрішніх органів;
• порушення свідомості, включаючи кому.

Методи лікування ниркової недостатності

Лікування ниркової недостатності передбачає комплексний підхід. При гострих і хронічних формах увага приділяється першопричині, яка викликала порушення функцій нирок.

Консервативне лікування

Основний напрямок консервативної терапії полягає в контролі основного захворювання, корекції та уповільненні патологічних змін у нирках і інших органах. У лікуванні гострого стану акцент робиться на дезінтоксикацію, відновлення електролітного балансу, нормалізацію діурезу та профілактику ускладнень. Вибір препаратів здійснюється виходячи з результатів обстеження. Для зниження навантаження на сечовидільну систему рекомендується спеціальна дієта з обмеженням рідини, білків і калію.

У терапії хронічної ниркової недостатності акцент ставиться на основній патології та симптоматичному лікуванні, що дозволяє уповільнити процеси ушкодження ниркових тканин. Симптоматична терапія включає профілактику анемії, остеодистрофії, гіперфосфатемії, серцевої недостатності та інших можливих ускладнень. Також вимагається дотримання специфічної дієти з низьким вмістом білків та без солі.

Екстракорпоральні методи

Явно виражену інтоксикацію усувають за допомогою апаратних методик, таких як плазмоферез і гемосорбція. При значному зниженні функції нирок може знадобитися гемодіаліз, який призначається пацієнтам з важким перебігом захворювання, часто 2-3 рази на тиждень.

Хірургічні методи

Хірургічне втручання необхідне в випадках гострої ниркової недостатності, викликаної важкими травмами, пораненнями або обструкцією сечовивідних шляхів. Індивідуально підбирається метод і порядок виконання операції.

Якщо запобігти прогресуванню хронічної ниркової недостатності не вдається, рекомендується трансплантація нирки.

Профілактичні заходи

Профілактика гострої ниркової недостатності полягає в своєчасній і адекватній терапії захворювань сечових шляхів та уникненні потенційних провокаторів (наприклад, отруєння отрутами або медикаментами). Щорічні комплексні медичні обстеження та раннє звернення за медичною допомогою при проявленні насторожуючих симптомів мають величезне значення. Важно уникати самолікування хронічних захворювань і строго дотримуватися вказівок лікувального лікаря.

Реабілітаційні заходи

Пацієнти з хронічною нирковою недостатністю повинні бути під наглядом у терапевта або нефролога. Регулярно проведені обстеження допоможуть вчасно виявити погіршення стану нирок і початок прогресування патології, що дозволить вживати заходи для стабілізації стану пацієнта.

Реабілітація для тих, хто переніс гостру ниркову недостатність, залежить від причини її виникнення. Приблизно кілька тижнів після відновлення функцій нирок пацієнт залишається під наглядом у стаціонарі. По завершенні гострих станів його переводять на амбулаторне спостереження з рекомендаціями щодо повноцінного відпочинку і збалансованого харчування з обмеженнями на білки і сіль, а також дотриманням режиму спокою.