Рак кишечника — це онкологічне захворювання, при якому злоякісна пухлина розвивається в різних відділах тонкого або товстого кишечника. Ця форма раку визнана однією з найпоширеніших. Протягом року її діагностують приблизно у 10 людей на 100 тисяч населення. Захворювання частіше вражає чоловіків (займає друге місце після раку легень) і трохи рідше зустрічається у жінок (за поширеністю слідує за раком молочної залози та шийки матки).
Симптоми раку кишечника
Симптоматика раку кишечника не специфічна і може проявлятися при безлічі інших захворювань кишечника. Клінічні прояви залежать від розташування пухлини, стадії злоякісного процесу, морфологічного типу пухлини та залученості інших органів у патологічний процес. Яскраві симптоми найчастіше з'являються лише на пізніх стадіях, що ускладнює діагностику та терапію. До основних симптомів захворювання можна віднести:
слабкість і швидку втомлюваність;
втрату апетиту, огиду до м'ясної їжі, втрату ваги;
зміни в роботі кишечника (поноси змінюються запорами);
приміси в калі (кров, слиз, гній);
з'явлення субфебрильної температури;
тягнучі або спастичні болі в животі.
Для раку тонкого кишечника характерні диспепсичні симптоми (відчуття важкості, печія, відрижка, здуття), а болі частіше локалізуються у верхній частині живота. Спочатку стул стає темним, потім у ньому може бути виявлена кров. Для раку товстого кишечника типовими є запори, виділення калу зі слизом або гноєм, постійне здуття і неконтрольоване виділення газів, а потім і калових мас.
Причини раку кишечника
На даний момент існують лише припущення про причини розвитку раку кишечника. До основних факторів ризику можна віднести:
генетичну схильність;
целіакію;
хронічні інфекційні та запальні захворювання шлунково-кишкового тракту;
неправильне харчування;
вплив несприятливих факторів навколишнього середовища (паління, радіація, контакт з канцерогенами).
Люди з доброкачественними пухлинами кишечника потрапляють у зону підвищеного ризику. При відсутності правильного лікування поліпи можуть перетворюватися в злоякісні пухлини.
Діагностика раку кишечника
Процес діагностики починається з опитування пацієнта та пальпаторного обстеження живота. Також призначаються лабораторні аналізи (кров, сеча, копрограма, аналіз калу на приховану кров, тести на онкомаркери).
Важливу роль у діагностиці раку кишечника відіграють візуалізаційні методи. Для дослідження стану тонкого кишечника використовується езофагогастродуоденоскопія, для аналізу товстого кишечника — колоноскопія та ірригоскопія.
В сучасних клініках ці діагностичні методи проводяться з медикаментозною седацією, що полегшує процес як для пацієнтів, так і для лікарів.
Під час ендоскопічного обстеження є можливість не лише детально оцінити стан стінок кишечника, але й взяти біопсію для гістологічного аналізу, що допоможе поставити остаточний діагноз. МРТ використовується для детального вивчення пухлини та її структурних особливостей. Для оцінки стану інших внутрішніх органів призначаються УЗД, КТ або МРТ-діагностика.
Лікування раку кишечника
Рак кишечника може бути успішно лікуваний на будь-якій стадії. Ймовірність одужання становить найбільше значення на ранніх етапах захворювання. При пізніх стадіях відсоток вилікуваних пацієнтів не перевищує 5%. Основою успішної терапії є раннє звернення до лікаря та лікування, відповідне морфологічному типу пухлини та загальному стану пацієнта.
Ранне хірургічне втручання дозволяє зберегти функції кишечника. Видаляється лише пухлина та навколишні її тканини, потім вони зростаються, і функція органа відновлюється з часом. При великих розмірах пухлини або множинних поразках необхідно видалення значної частини кишечника, що призводить до створення стоми (виводиться вільна частина кишки назовні через черевну стінку), що приносить дискомфорт пацієнту.
Хіміотерапія і опромінення часто комбінуються з хірургічними методами. Кожен з цих методів може застосовуватися окремо при неоперабельних пухлинах для уповільнення росту пухлини та метастазування атипових клітин по організму.
LIKARI365
