Серцева недостатність - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Серцева недостатність проявляється змінами в кровонаповненні, кровотоку та артеріальному тиску як у центральних, так і в периферичних ділянках кровообігу. Ці зміни відбуваються не тільки через порушену насосну функцію серця, але й внаслідок неадекватної адаптації організму. До цих адаптаційних реакцій належать тахікардія, брадикардія, коливання судинного опору, перерозподіл кровотоку та затримка рідини, що може призвести до гіпертрофії та розширення серцевих камер.

Гемодинамічні порушення, у свою чергу, викликають патологічні зміни як у серці та судинах, так і в інших органах, що призводить до обмежень життєвої активності пацієнта та, врешті-решт, загрожує його життю.

Класифікація серцевої недостатності

Серцева недостатність ділиться на гостру та хронічну форми. Гостра форма розвивається швидко і супроводжується різким погіршенням стану пацієнта, що без своєчасної допомоги може призвести до летального результату. Хронічна форма прогресує повільно і характеризується поступовим зниженням фізичної витривалості.

В залежності від локалізації виокремлюють три типи серцевої недостатності:

• правошлуночкова;
• лівошлуночкова;
• змішана.

На основі походження та механізму розвитку патології виокремлюють перевантажувальну, міокардіальну та комбіновані форми.

Різні стадії серцевої недостатності визначаються за характером та вираженістю симптомів:

• I стадія: симптоми з'являються при значних фізичних навантаженнях і швидко зникають після відпочинку;
• IIА стадія: задишка та інші симптоми виникають при легкій фізичній активності, набряки з'являються і зникають;
• IIБ стадія: з'являються часті напади задишки, постійні набряки, серцеві болі та порушення ритму;
• III стадія: симптоми виражені навіть у спокої, фізична активність практично неможлива через брак кровопостачання тканин.

Стан серцевої недостатності також можна оцінити за Нью-Йоркською класифікацією, яка виокремлює чотири функціональні класи (ФК):

• ФК 0: відсутність симптомів;
• ФК I: проблеми при навантаженнях вище середнього, наприклад, швидка ходьба, біг, підйом по сходах;
• ФК II: погіршення стану при звичайній фізичній активності;
• ФК III: поява симптомів навіть при незначному навантаженні (наприклад, при ходьбі по рівній поверхні пацієнт змушений часто зупинятися та відпочивати);
• ФК IV: симптоми відзначаються при мінімальних навантаженнях та в спокої.

Симптоми серцевої недостатності

Симптоми серцевої недостатності схожі у чоловіків та жінок. До поширених ознак захворювання належать:

• задишка при фізичній активності та в лежачому положенні;
• набряки нижніх кінцівок, особливо, що посилюються до вечора; в тяжких випадках можливо накопичення рідини в черевній порожнині та легенях;
• постійна втома, слабкість, іноді супроводжувана нудотою;
• періодично виникаючий сухий кашель;
• часте сечовипускання в нічний час.

Інші симптоми пов'язані з порушеннями роботи серця. Пацієнти можуть скаржитися на болі та дискомфорт в області грудної клітки, тахікардію або брадикардію (прискорене або уповільнене серцебиття), різноманітні аритмії.

Симптоми гострого стану серця настільки яскраві, що їх неможливо проігнорувати. Напад починається раптово, стан погіршується швидко. У пацієнта виникає сильна задишка, що вимагає сидячого положення, кашель з виділенням пінистої рожевої мокроти, подразнення та холодний піт. Шкіра блідне, губи набувають синюватого відтінку. Цей стан вимагає термінової медичної допомоги.

Причини розвитку серцевої недостатності

Серед основних причин серцевої недостатності можна відзначити різні захворювання серця та судин: ішемічну хворобу, порушення ритму та проводимості, вроджені та набуті вади, запальні процеси (міокардит, перикардит, ендокардит), кардіоміопатії, артеріальну гіпертензію. Також на роботу серця впливає стан дихальної системи (наприклад, ХОЗЛ), цукровий діабет та деякі інші ендокринні захворювання.

До факторів ризику, що сприяють розвитку серцевої недостатності, відносяться:

• шкідливі звички: куріння, надмірне вживання алкоголю;
• постійний стрес;
• недостатня фізична активність або, навпаки, надмірні фізичні навантаження;
• інфекційні захворювання;
• надмірна вага;
• порушення сну, хронічна втома;
• неспадкова схильність.

Діагностика

Визначення гострого стану серцевої недостатності не викликає труднощів завдяки яскравим симптомам. Лікарі спочатку усувають небезпечні порушення в організмі, а потім проводять обстеження пацієнта в міру його стабілізації для встановлення причини стану. У разі хронічної серцевої недостатності важливо точно визначити стадію і клас захворювання, а також з'ясувати первопричину. Для цього застосовуються стандартні методи: збір скарг, анамнез, фізикальний огляд та вимірювання життєво важливих показників. Додатково призначаються:

• ЕКГ та холтерівське моніторування;
• добове моніторування артеріального тиску (СМАД);
• навантажувальні проби: велоергометрія, тредмілл-тест;
• дослідження функції легень (спірометрія);
• рентгенографія грудної клітки;
• УЗД серця, органів черевної порожнини, нирок (за необхідності);
• лабораторні аналізи: загальні аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи (включаючи рівень глюкози та холестерину), коагулограма.

За необхідності обсяг досліджень може бути збільшено для отримання більш повної картини стану здоров'я.

Думка лікаря

Серцева недостатність часто спостерігається у літніх пацієнтів, особливо якщо вони мають кілька факторів ризику. Цей стан вимагає постійного контролю, медикаментозного лікування та корекції способу життя: зниження ваги, контроль артеріального тиску та рівня глюкози в крові тощо. Необхідно враховувати, що загроза становить як гострий стан, так і хронічна форма захворювання. Серцю доводиться працювати на межі можливостей, що призводить до утворення замкнутого кола. Будь-яке порушення викликає погіршення кровопостачання, що, у свою чергу, веде до нових порушень. Внаслідок цього у пацієнта збільшується ризик розвитку гострої серцевої недостатності, інфаркту міокарда, серйозних аритмій, тромбоутворення та інших небезпечних ускладнень.

Лікування серцевої недостатності

Лікування серцевої недостатності у чоловіків та жінок визначається її причиною, формою та вираженістю симптомів. При гострому стані та тяжкій ступені хронічної недостатності першочерговим завданням є стабілізація життєво важливих показників. Пацієнтам можуть призначати діуретики та піногасники для зниження навантаження на легкі, нітрати та серцеві глікозиди короткої дії для покращення роботи серця та його кровопостачання. При необхідності застосовується оксигенотерапія (вдихання кисню). Необхідний повний спокій. Після стабілізації стану пацієнтам призначають підтримуючу терапію.

Лікування хронічної серцевої недостатності підбирається індивідуально. Застосовуються препарати таких груп:

• нітрати;
• серцеві глікозиди;
• антикоагулянти;
• лікарства для корекції артеріального тиску;
• діуретики;
• препарати для стабілізації функції серця.

Необхідні зміни в способі життя: виключення солі та жирної їжі, відмова від куріння та алкоголю, уникнення стресів, повноцінний відпочинок. Важливо організувати щоденні фізичні навантаження, які не повинні викликати дискомфорту або задишки. Рекомендуються ходьба або плавання.

Профілактика

Профілактика серцевої недостатності полягає в корекції способу життя. Як і при лікуванні, потрібно приділяти увагу харчуванню, фізичній активності, режиму дня, уникати стресу і дбати про повноцінний відпочинок. Пацієнти з надмірною масою тіла зобов'язані знижувати вагу. Регулярно проводьте профілактичні огляди навіть при відсутності симптомів, не забувайте про походи до лікаря та виконуйте всі його рекомендації.