Хто такий анестезіолог-реаніматолог?

Анестезіолог-реаніматолог — це лікар вузької спеціалізації, який відповідає за проведення анестезії під час операцій і за відновлення життєво важливих функцій у разі ускладнень. Він підбирає оптимальні препарати для знеболення з урахуванням загального стану здоров’я пацієнта та специфіки хірургічного втручання. Крім того, анестезіолог-реаніматолог стежить за частотою серцевих скорочень, диханням, артеріальним тиском та іншими критичними показниками.

Коли може знадобитися консультація анестезіолога?

Найчастіше пацієнт потрапляє до анестезіолога-реаніматолога планово, коли призначено операцію. Але бувають ситуації, коли негайна допомога цього спеціаліста необхідна у невідкладному порядку, наприклад, при ДТП, нещасних випадках чи раптовому погіршенні стану здоров’я вдома або на вулиці. Втім, є конкретні випадки, коли варто проконсультуватися з анестезіологом-реаніматологом:

• за 1–2 тижні до планової операції (для оцінки стану пацієнта та підбору методу анестезії);
• якщо передбачаються болючі або складні процедури (ендоскопія, стоматологічне втручання, перев’язка великих ран тощо);
• у разі пологів із застосуванням кесаревого розтину чи епідуральної анестезії;
• перед планованим перериванням вагітності;
• для проведення блокад при сильному больовому синдромі (серцеві блокади, блокада сідничного нерва тощо).

Також варто звернутися до анестезіолога, якщо у пацієнта є серйозні супутні захворювання (патології серця, діабет, ниркова недостатність) з метою мінімізації ризиків.

Як проходить прийом в анестезіолога-реаніматолога?

Якщо операція запланована, рекомендується заздалегідь записатися на консультацію. Лікар збирає анамнез, дізнається про хронічні хвороби, шкідливі звички, алергії та повсякденний спосіб життя. Може призначити додаткові аналізи крові (загальний, біохімічний), перевірку згортання крові, а також тестування роботи серця. Це потрібно для правильного підбору знеболення. Основні етапи передопераційної підготовки:

• обговорення можливих методів анестезії (загальна, місцева, епідуральна);
• «премедикація» — введення заспокійливих препаратів для зменшення тривожності й полегшення введення в наркоз;
• вивчення історії хвороби та врахування індивідуальних особливостей пацієнта.

Робота анестезіолога-реаніматолога під час операції

Під час оперативного втручання спеціаліст контролює:

• уведення наркозу — вибір методу (інгаляційна, внутрішньовенна, епідуральна анестезія), корекція доз препаратів;
• життєві показники — пульс, артеріальний тиск, насичення крові киснем;
• сумісність уведених медикаментів — анестезія повинна поєднуватися з препаратами, що застосовує хірург;
• виведення з наркозу — поступове пробудження, при якому ризик ускладнень мінімізується;
• реанімаційні дії — у разі різкого погіршення стану або зупинки серця лікар розпочинає серцево-легеневу реанімацію та інші невідкладні заходи.

Види анестезії

В практиці анестезіолога-реаніматолога зазвичай використовуються такі методи знеболення:

• Місцева анестезія. Блокує больові рецептори в конкретній ділянці тіла. Пацієнт при цьому зберігає свідомість, що підходить для поверхневих оперативних втручань, де не зачіпаються життєво важливі органи.
• Загальна анестезія (наркоз). Викликає втрату свідомості та амнезію. Реалізується інгаляційним, внутрішньовенним, внутрішньом’язовим або комбінованим шляхом. Залежить від стану здоров’я пацієнта та обсягу хірургічних процедур.
• Епідуральна анестезія. Застосовується при операціях на нижній частині тіла, а також під час складних пологів. Препарат вводиться через катетер у ділянку хребтового каналу.

Можливі наслідки анестезії

Сучасні методи знеболення загалом безпечні, проте анестезіолог-реаніматолог завжди контролює та попереджає такі ризики:

• коливання артеріального тиску та порушення серцевого ритму;
• алергічні реакції, включно з анафілактичним шоком;
• зупинку серця або дихання;
• запаморочення, головний біль, тимчасові неврологічні розлади;
• при епідуральній анестезії — можливі болі у спині, головний біль, рідко — порушення функцій нервових корінців.

Реанімаційна допомога

Крім анестезії під час операцій, до завдань лікаря входить надання реанімаційної допомоги та проведення інтенсивної терапії. Анестезіолог-реаніматолог залучається у випадках:

• гострої серцево-судинної недостатності;
• зупинки дихання чи серця;
• критичної крововтрати;
• шокових станів різного походження.

У таких ситуаціях лікар здійснює масаж серця, штучну вентиляцію легень, краплинне введення лікарських засобів, а за потреби — підключає діаліз та інші методи для підтримання життєво важливих функцій.

Як підготуватися до анестезії?

Щоб мінімізувати можливі ускладнення, важливо дотримуватися порад анестезіолога:

• уникати вживання алкоголю та незнайомих продуктів кілька днів до операції;
• повідомити лікаря про всі хронічні захворювання, ліки, які приймаєте, та потенційні алергії;
• за 6–8 годин до операції (якщо це передбачено протоколом) не їсти й не пити;
• седативні препарати приймати лише за призначенням.

Всю детальну інформацію про підготовку лікар надає після огляду та попередньої консультації.

Що робить анестезіолог до та після операції?

До операції: вивчає історію хвороби, аналізує результати обстежень, розраховує дози анестетиків і міорелаксантів, виконує премедикацію. Велику увагу приділяє психологічній підготовці пацієнта, оскільки спокійний емоційний стан сприяє зменшенню стресу та пришвидшує відновлення.

Після операції: анестезіолог стежить за станом пацієнта у відділенні інтенсивної терапії чи палаті післяопераційного нагляду. За потреби продовжує седацію (наприклад, при сильному больовому синдромі), коригує медикаментозне лікування, контролює артеріальний тиск, пульс, сатурацію крові.