Слабкість - симптоми, лікування, причини

Втомленість

Втома — це виражене відчуття втоми, коли в м'язах відчувається недостатність енергії для руху. Цей симптом знайомий кожному другому людині на планеті. Якщо раніше він легко справлявся з звичайними справами, то тепер вони стають надзвичайно ускладненими. Звичайна втома після робочого дня зникає після невеликої перерви, але хронічна втомленість може сигналізувати про серйозні захворювання.

Фактори втомленості

Серед потенційних причин патологічної втомленості можна виділити наступні.

• Психологічні проблеми. До них відносяться хронічний стрес, депресія, значне емоційне напруження, зловживання наркотиками та алкоголем.
• Недосипання. Після кількох безсонних ночей людина відчуває себе вкрай втомленою і виснаженою.
• Ліки. Втомленість може виникнути через різке скасування медикаментів, надмірну дозу або неправильне їх застосування.
• Нестача вітамінів. Ці елементи критично важливі для нормально роботи нервової системи та функціонування мозку.
• Хронічні захворювання. До них відносяться інфекції, серцево-судинні проблеми, туберкульоз, ревматоїдний артрит, м'язові дистрофії, онкологічні захворювання та ін.
• Ожиріння. Надмірна вага ускладнює пересування, що призводить до застійних процесів у м'язах і порушення обміну речовин.
• Хронічний біль. Втомленість може бути наслідком порушеного сну через болі, при яких людина відчуває почуття тривоги.
• Вірусні інфекції. Після таких захворювань втомленість може зберігатися протягом тижня.
• Нестача фізичної активності (гіподинамія). Довге перебування в спокої веде до порушень живлення м'язових волокон і навіть до болю під час руху.

Типи втомленості

Спеціалісти виділяють два основних типи втомленості.

• Фізіологічна: це природна реакція організму. Вона проявляється під час фізичного або психоемоційного напруження і зникає після гарного відпочинку. При такому стані людина часто відчуває бажання поспати, відчуває апатію і втомленість, може також виникнути відчуття розбитості. У деяких випадках присутній головний біль і ускладнена концентрація.
• Патологічна. Ця втомленість не проходить самостійно і пов'язана з внутрішніми порушеннями. В залежності від причини може супроводжуватися підвищенням температури, частим серцебиттям, запамороченням і нудотою. Людина також може відчувати проблеми з мисленням, виснаження та тривогу.

Звичайна втомленість — це природна реакція на навантаження. Якщо симптоми зберігаються протягом тижнів або місяців, слід звернутися до спеціаліста.

Методи лікування втомленості

Основна задача лікування — виявити та усунути причини втомленості та ослаблення сил в організмі. Якщо це неможливо (наприклад, при вроджених захворюваннях), то медикаментозна терапія допоможе справитися з порушеннями в роботі органів та тканин.

При втомленості, пов'язаній з аутоімунними захворюваннями або порушеннями в м'язах, призначаються цитостатичні або гормональні препарати. Перші придушують активність клітин, які атакують власні тканини організму. У випадках інфекцій призначають антибіотики, противірусні або протигрибкові засоби. Для корекції різних типів анемії необхідні препарати для підвищення рівня заліза або вітамінів у крові, в той час як цукровий діабет вимагає корекції рівня глюкози.

Якщо в дитини виявлено вроджене захворювання м'язів, рекомендується фізіотерапія, лікувальна фізкультура та використання допоміжних засобів для пересування. В якості медикаментів використовуються препарати, які сприяють покращенню живлення м'язових волокон.

Для зниження втомленості корисні водні процедури, такі як контрастний душ або душ Шарко. Ці методи підвищують тонус тканин і зміцнюють імунітет. Електромагнітна терапія та акупунктура мають бадьорящий ефект. Лікувальний масаж дозволяє опрацювати всі м'язи та зробити їх більш сильними.