Фіброма гортані - симптоми, лікування, причини

Що являє собою?

Фіброма гортані – це доброкрівна пухлина, що розвивається на голосових зв'язках. Лікування цього стану здійснює отоларинголог.

Фіброма голосових зв'язків найчастіше зустрічається у чоловіків середнього віку. Вона з'являється внаслідок регулярного надмірного напруження на зв'язках та впливу несприятливих факторів, таких як куріння, зловживання алкоголем та хронічні запалення в горлі.

Голосові зв'язки – це складки слизової оболонки гортані, в яких міститься хрящова тканина. Фіброма формується через надмірний ріст сполучних волокон. На вигляд пухлина може мати округлу або вузлувату форму з розміром до 1 см і забарвленням – рожевим, білуватим або червоним (якщо є велика кількість кровоносних судин). Зазвичай вона утворюється на зовнішньому краї зв'язків.

Симптоми фіброми гортані

Дане захворювання часто може протікати без симптомів протягом тривалого часу. Якщо фіброма знаходиться під голосовою зв'язкою, її прояви можуть виникати лише час від часу, наприклад, після глибокого вдиху або кашлю.

Головним знаком пошкодження голосових зв'язків є розлади мови. Пацієнти можуть відзначати наступні симптоми:

• охриплість;
• швидка втома при розмові (голос стає тихим і глухим);
• раптове або періодичне зникнення голосу (афонія);
• незвичайні звуки під час спілкування (зміна інтонації);
• діплофонія (поява двох тонів одночасно при вимовленні).

Великі фіброми можуть викликати тягнучі болі в шийному відділі. Пухлина може викликати відчуття стороннього тіла або тиску в горлі, постійне легке покашлювання. При пошкодженні судин під час кашлю може виділятися кров. Фіброма може ускладнити дихання та викликати задишку. У рідкісних випадках вона може призвести до різкого припинення дихання і, у разі недостатньої медичної допомоги, до задушення (асфіксії).

Причини фіброми гортані

Фіброма гортані може бути як вродженою, так і набутою. Вроджена форма виникає внаслідок порушень у ембріональному розвитку, негативного впливу на організм матері інфекцій, поганої екології, радіаційного фону або ліків. Набута фіброма виникає внаслідок тривалого впливу ушкоджуючих факторів на голосові зв'язки та інші тканини гортані. Ризик розвитку захворювання підвищується в наступних випадках:

• професії, пов'язані з навантаженням на голосові зв'язки (наприклад, вчителі та співаки);
• куріння;
• регулярне вживання алкоголю;
• робота в несприятливих умовах;
• ендокринні захворювання;
• патології імунної системи;
• хронічні запальні процеси в гортані (ларингіт, фарингіт).

Фактори, що сприяють росту пухлини, можуть включати травми (наприклад, після встановлення дихальної трубки), вимушене тривале дихання ротом, несприятливі кліматичні умови (сухе гаряче повітря), перенесені вірусні інфекції, патології травної системи або гормональні збої.

Діагностика фіброми гортані

При появі ознак фіброми гортані необхідно звернутися до лікаря-отоларинголога. Обстеження починається з бесіди та збору анамнезу. Лікар уточнює скарги пацієнта та часові рамки появи симптомів. Підозра на фіброми може виникнути вже під час візуального огляду за допомогою дзеркал. При задній ларингоскопії може бути виявлено округле утворення або вузол білого чи рожевого кольору. Для отримання додаткових даних можуть проводитися наступні апаратні процедури:

• видеотрахіобронхоскопія;
• комп'ютерна томографія гортані;
• магнітно-резонансна томографія шиї.

Завдяки інструментальним методам діагностики лікар уточнює розміри, точне розташування пухлини, її структуру, форму та вплив на навколишні тканини. На основі отриманих даних отоларинголог підбирає оптимальну тактику лікування. Визначити природу утворення можна лише після його видалення або за допомогою біопсії з подальшим гістологічним дослідженням.

Передопераційне обстеження включає консультації з терапевтом, анестезіологом та іншими вузькопрофільними фахівцями, якщо у пацієнта є інші хронічні захворювання. Інструментальні дослідження можуть включати ЕКГ і, при необхідності, УЗД внутрішніх органів. На етапі лабораторної підготовки пацієнту необхідно здати загальний аналіз крові, коагулограму, тести на венеричні інфекції та аналіз сечі.

Консервативне лікування фіброми гортані

Медикаментозне лікування може проводитися перед оперативним втручанням, якщо у пацієнта були виявлені хронічні захворювання внутрішніх органів у стадії загострення або інфекційно-запальні патології ЛОР-органів, дихальною системою або порожнини рота.

Консервативна терапія використовується в післяопераційний період для профілактики можливих ускладнень. Вона включає використання знеболювальних, протизапальних і антибактеріальних засобів, які підбираються індивідуально.

Хірургічне лікування фіброми гортані

Для видалення фіброми гортані застосовуються малотравматичні мікрохірургічні операції з використанням ультразвукового або лазерного обладнання. Другий метод є більш переважним, оскільки він передбачає виконання маніпуляцій за допомогою концентрованого променя, який "запаює" пошкоджені судини і мінімізує крововтрату. Зменшення розмірів післяопераційної рани знижує ризик інфекційних і запальних ускладнень.

Під час операції використовуються спеціальні мікрохірургічні інструменти. Усі маніпуляції виконуються під багатократним оптичним збільшенням, що дозволяє мінімізувати ушкодження здорових тканин. Спочатку лікар розрізає слизову в області фіброми, виділяє пухлину та видаляє її за допомогою лазера. Після чого краї рани швуться, і операція вважається завершеною. Хірургічне втручання триває від 60 до 90 хвилин і здійснюється під загальним наркозом.

У складних випадках, якщо фіброма має значні розміри, видалення може здійснюватися через розріз на шиї. При злоякісному переродженні утворення пацієнту можуть знадобитися курси хіміотерапії та променевої терапії.

Реабілітація після лікування фіброми гортані

Післяопераційне спостереження в стаціонарі триває 1-2 дні. Після виписки пацієнти повинні дотримуватися домашнього режиму протягом трьох тижнів. Основні обмеження стосуються навантаження на голосові зв'язки. Не можна говорити занадто багато, кричати, шепотіти або намагатися говорити голосніше, ніж дозволяє стан.

Заборонено вживання гарячих, холодних, жирних, гострих або пряних страв. Протягом наступних трьох місяців не рекомендується літати на літаках, піддавати себе значним фізичним навантаженням і довго перебувати під прямими сонячними променями.