Пухлина сечового міхура - симптоми, лікування, причини

Що таке пухлина сечового міхура?

Пухлина сечового міхура є новоутворенням, яке виникає всередині органа або на його стінці. Цей тип пухлини займає приблизно 4-5% серед усіх пухлин і поступається за частотою лише пухлинам стравоходу, шлунка, гортані та легким. Найчастіше захворювання виявляється у чоловіків старше 50 років, однак може зустрічатися і у жінок (співвідношення статей 4:1).

Пухлина сечового міхура може бути доброякісною або злоякісною. В першому випадку захворювання зазвичай усувається за допомогою малотравматичних методів, таких як електрокоагуляція або електрорезекція під час цистоскопії; рідше – за допомогою відкритої операції. Для злоякісної пухлини (раку сечового міхура) потрібен складний комплексний підхід до лікування, який включає хірургічне втручання, променеву терапію та імунотерапію.

Види пухлин сечового міхура

Пухлини сечового міхура класифікуються на доброякісні та злоякісні, що враховується урологами при виборі оптимального методу лікування.

До доброякісних новоутворень відносяться:

• Поліпи. Поліпи – це сполучнотканинні структури, прикріплені до стінки сечового міхура за допомогою тонкої ніжки і нагадують гриби. Вони невеликі, м’які і гладкі на дотик.
• Папіломи. Це зрілі рожеві утворення з шорсткою поверхнею та м’яко-еластичною текстурою. Вони можуть бути одиничними або множинними, а їх рецидиви можуть супроводжуватися змінами, що збільшує ризик злоякісного переродження (атипічні папіломи).

Гораздо рідше в сечовому міхурі зустрічаються неепітеліальні новоутворення, такі як фіброми, міоми, фіброміксоми, гемангіоми і невриноми.

Злоякісні пухлини сечового міхура підрозділяються на 3 категорії:

• Перехідноклітинний рак. Ця форма є найбільш поширеною серед злоякісних пухлин сечового міхура. Він розвивається з клітин внутрішньої стінки органа, і під впливом різних факторів клітини починають аномально рости. Пухлина характеризується короткими товстими ворсинками, що ростуть на широкій основі і проникають у стінку міхура, а також набряками і гіперемією слизової.
• Плоскоклітинний рак. Цей тип раку відрізняється агресивним перебігом. Утворення виникає з епітеліальних клітин і може захоплювати найближчі лімфатичні вузли. Плоскоклітинний рак частіше вражає чоловіків старше 60 років.
• Аденокарцинома. Ця форма виникає внаслідок мутаційних змін у клітинах залоз сечового міхура, що призводить до неконтрольованого поділу та утворення пухлини, зазвичай локалізованої в верхівці, шийці та сечовому трикутнику, а також здатної вражати сусідні тканини та органи.

В залежності від прогресування захворювання виділяються чотири стадії раку сечового міхура:

• 1 стадія: пухлина обмежується слизовою оболонкою;
• 2 стадія: утворення проникає в м’язовий шар;
• 3 стадія: пухлина розповсюджується на оточуючу клітковину;
• 4 стадія: спостерігаються віддалені метастази в лімфатичних вузлах або інших органах.

Симптоми пухлин сечового міхура

Симптоматика пухлин сечового міхура в значній мірі залежить від їхнього розміру, стадії та типу. Доброякісні новоутворення на ранніх стадіях можуть не проявлятися. У міру розвитку захворювання у пацієнта можуть виникати труднощі з сечовипусканням, поява крові в сечі, а також болючі відчуття в області перинеуму та над лобком.

Злоякісні пухлини зазвичай проявляються на ранніх стадіях, часто супроводжуючись гематурією, яка може бути видимою або прихованою (виявляється при аналізі на приховану кров). При інтенсивних і тривалих кровотечах може розвинутися гостра затримка сечі, викликана утворенням тромбів у сечовому міхурі. Біль може локалізуватися в області паху або крижів, а в запущених випадках вона стає постійною і невиносною.

Ігнорування симптомів пухлин сечового міхура може призвести до серйозних наслідків, включаючи порушення сечовиділення та загальну інтоксикацію організму, навіть до летального результату на пізніх стадіях раку.

Причини пухлин сечового міхура

Поява пухлинних новоутворень пов'язана з активним поділом клітин, яке запускається під впливом різних факторів, що призводять до мутацій у генетичному матеріалі клітин:

• Робота на шкідливих виробництвах. Найбільш негативний вплив надають підприємства, пов’язані з друком, виробництвом паперу, алюмінію, литейною справою, лакофарбовою та смольною промисловістю, а також газовим господарством.
• Погана екологічна обстановка. Ризик виникнення пухлин зростає у жителів великих промислових міст, де повітря забруднене викидами виробничих відходів.
• Захворювання, що викликають застій сечі. Ймовірність виникнення пухлин сечового міхура збільшується при наявності захворювань сечостатевої системи, таких як простатит, аденома простати, сечокам’яна хвороба і стриктури сечовипускального каналу.
• Куріння. Тютюнопаління призводить до підвищеного виділення канцерогенних речовин з сечою, що значно збільшує ризик появи новоутворень.
• Обтяжена спадковість. Деякі види пухлин мають спадкову схильність. Також важливо відзначити, що через анатомічні особливості будови сечостатевої системи чоловіки більш схильні до ризику раку сечового міхура.

Лікування доброякісних пухлин

При невеликих пухлинах без ознак злоякісності складні хірургічні втручання не потрібні. Достатньо проведення малотравматичної цистоскопії, в ході якої видалення новоутворень здійснюється за допомогою електрокоагуляції або електрорезекції.

Після цистоскопії пацієнту призначається медикаментозна терапія, що включає:

• антибіотики;
• спазмолітики;
• анальгетики.

Ще одним щадним методом лікування пухлини сечового міхура є лазерне видалення. Лазерна en-bloc резекція дозволяє видалити пухлину, охоплюючи м'язовий шар для подальшого гістологічного аналізу.

Складні хірургічні втручання (на відкритому сечовому міхурі) застосовуються лише в випадках, коли виявляються виразки на пухлинах, або якщо їх гістотип поєднується з ризиком злоякісного переродження. В таких випадках урологи можуть проводити резекцію пухлини або навіть видалення частини органа.

Профілактика

Для зниження ризику виникнення пухлинних новоутворень у сечовому міхурі слід дотримуватися певних профілактичних заходів:

• виключити шкідливі фактори на роботі;
• зменшити контакт з хімічними речовинами;
• кинути курити;
• вести активний спосіб життя;
• своєчасно лікувати захворювання сечостатевої системи;
• регулярно проходити профілактичні огляди у уролога.

Реабілітація

Одразу після операції проводиться катетеризація для відновлення нормального відтоку сечі. Щоб прискорити процес реабілітації, пацієнту важливо дотримуватися певних рекомендацій:

• дотримуватися гігієни статевих органів і обробляти місце хірургічного втручання антисептичними розчинами;
• обмежити фізичну активність;
• виключити статеві контакти;
• уважно дотримуватися вказівок лікуючого лікаря.

Після малотравматичних операцій при доброякісних пухлинах період відновлення займає близько 2-3 тижнів, тоді як при злоякісних новоутвореннях він може тривати до кількох місяців.