Гастрит зі зниженою кислотністю - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Гастрит з низькою кислотністю є запаленням слизової оболонки, що супроводжується зниженням вироблення соляної кислоти.

Зниження кислотності найчастіше пов'язане з аутоімунними процесами або атрофічним гастритом, викликаним інфекцією Helicobacter pylori. Ці стани мають свої характерні місця ураження: атрофічні зміни, викликані хелікобактером, в першу чергу вражають вихідну частину шлунка (антрум), а потім можуть поширюватися вгору до дна шлунка. В разі аутоімунного гастриту ураження обмежується кислотопродукуючою областю слизової – дном і тілом шлунка. Ці анатомічні особливості є основою для візуалізуючої діагностики.

Атрофія слизової оболонки вважається фоновим станом, що підвищує ризик розвитку ракових пухлин. Особливо небезпечний аутоімунний гастрит з низькою кислотністю, який підвищує ймовірність виникнення двох видів злоякісних новоутворень: нейроендокринної пухлини шлунка (карциноід) і аденокарциноми. Серологічний скринінг з використанням біомаркерів, таких як пепсиногени I та II типів, а також гастрин-17, може служити надійним індикатором передракових змін і ранніх форм раку шлунка.

Гастрит з низькою кислотністю може тривати довгий час без виражених симптомів або проявлятися неадекватними скаргами, такими як дискомфорт в області епігастрію, відрижка, здуття живота, порушення газовідведення, а також чергування епізодів проносу і запору. Диференційна діагностика ґрунтується на результатах лабораторних і інструментальних досліджень. Лікування спрямоване на елімінацію Helicobacter pylori та корекцію розвиненого дефіциту. Онкологічний скринінг також є важливим аспектом у процесі лікування.

Види

Гастрит з низькою кислотністю у дорослих класифікується на два типи:

• атрофічні зміни, пов'язані з інфекцією Helicobacter pylori;
• аутоімунне ураження тканин шлунка.

Симптоми гастриту з пониженою кислотністю

Симптоми гастриту з низькою кислотністю обумовлені недостатньою продукцією соляної кислоти. Основні прояви захворювання можуть включати:

• дискомфорт і відчуття переповненості в верхній частині живота;
• відрижка з неприємним запахом;
• нудота;
• виділення надлишку газу;
• неприємний запах з рота;
• знижений апетит;
• здуття живота і утруднене відходження газів;
• нестійкий стілець.

Больових відчуттів при цьому захворюванні може і не бути. Якщо вони виникають, то зазвичай мають тупий, розпираючий характер і пов'язані з розтягуванням шлунка. Тривала відсутність больового синдрому може ускладнити своєчасну діагностику.

Атрофічний гастрит часто протікає без симптомів або з мінімальними проявами. Перші клінічні симптоми аутоімунного процесу часто включають ознаки нестачі кобаломіну (вітаміну В12) і/або заліза. Поява симптомів анемії, пов'язаної з дефіцитом вітаміну В12, відбувається поступово через наявність запасів кобаломіну в печінці, які можуть функціонувати до 5–10 років. Тому період діагностики може бути затягнутий на 10-30 років. Найбільш часте прояв аутоімунного гастриту – це залізодефіцитна анемія. Крім того, типові ознаки нестачі вітаміну В12, такі як мегалобластна анемія, можуть маскуватися під звичайною залізодефіцитною анемією, не змінюючою форму еритроцитів. Розвиток залізодефіциту пов’язано з перетворенням тривалентного заліза (Fe3+) в доступну двовалентну форму (Fe2+) під впливом соляної кислоти.

Дефіцит вітаміну В може викликати неврологічні проблеми – зниження чутливості, відчуття «мурашок», поколювання тощо. У таких пацієнтів може розвиватися глосит, при якому язик стає малиновим, а сосочки згладжуються.

Причини

Helicobacter pylori виступає основною причиною гастриту, який може тривати довго і призводити до атрофії слизової оболонки і зниження вироблення соляної кислоти. У багатьох пацієнтів, незважаючи на структурно-функціональні зміни через хронічне активне запалення слизової, відсутні виражені клінічні симптоми. Тим не менше тривала інфекція Helicobacter pylori підвищує ризик виразкової хвороби, залізистого раку шлунка і MALT-лімфоми шлунка.

Аутоімунний гастрит – це захворювання, при якому порушення роботи імунної системи призводять до руйнування парієтальних клітин шлунка. Ця форма гастриту може супроводжуватися іншими аутоімунними захворюваннями, частіше зустрічається у жінок і зростає з віком.

Ураження кислотопродукуючої слизової оболонки призводить до клінічного синдрому, що включає 4 компоненти:

• значна гіпохлоргідрія, до повної атрофії продукції соляної кислоти;
• перніціозна анемія внаслідок нестачі вітаміну В12;
• ураження нервів, пов'язане з нестачею вітаміну В12;
• дефіцит і порушене засвоєння заліза через відсутність внутрішнього фактора.

Діагностика

Підозра на гастрит з низькою кислотністю вимагає перевірки на анемію, виявлення аутоантитіл до внутрішнього фактора і парієтальних клітин, а також вимірювання рівня гастрину. Для оцінки кислотності використовується внутрішньошлункова рН-метрія. Інфекцію Helicobacter pylori можна виявити, тестуючи на уреазу у видихуваному повітрі. Це є скринінговим тестом. Більш точні результати можна отримати за допомогою ПЛР на біоптаті слизової шлунка.

Ендоскопія шлунка з біопсією вважається найбільш надійною і специфічною діагностичною процедурою для обстеження пацієнтів з диспептичними симптомами. Вона дозволяє отримати біопсії як для визначення стадії гастриту, так і для мікроскопічної оцінки локальних змін. Для достовірних даних проводиться забір біоматеріалу з антруму і дна шлунка.

Лікування гастриту з пониженою кислотністю

Згідно клінічним рекомендаціям, при лікуванні гастриту з низькою кислотністю метою є усунення диспептичних проявів (якщо такі є), лікування запальних процесів та запобігання прогресуванню передракових змін у злоякісні.

Консервативне лікування

При підтвердженні ролі інфекцій Helicobacter pylori обов'язково проводиться антибактеріальна терапія. Це лікування сприяє регресу атрофічних змін і зниженню онкологічних ризиків. Однак найкращі результати будуть досягнуті, якщо терапія почнеться до появи метапластичних змін. В той же час, тяжка атрофія є незворотною, і пацієнт продовжує залишатися в групі ризику раку шлунка, вимагючи постійного контролю.

У лікування включається замісна терапія вітаміном В12 і препаратами заліза, що дозволяє швидко нормалізувати рівень гемоглобіну і виправити неврологічні та метаболічні наслідки, пов'язані з дефіцитом вітаміну В12. Також можуть призначатися препарати, що захищають слизову шлунка і мають обволікаючий ефект. Для заміщення використовуються шлунковий сік або ферменти. Важливим є дотримання дієтичних рекомендацій:

• вживання мінеральної води;
• часте харчування невеликими порціями;
• включення в раціон продуктів з підвищеною кислотністю.

Хірургічне лікування

Хірургічні втручання при неускладненому гастриті з низькою кислотністю не застосовуються.

Профілактика

Основні заходи профілактики включають:

• збалансоване і раціональне харчування;
• уникання суворих дієт для схуднення;
• достатня фізична активність;
• своєчасне лікування інфекції Helicobacter pylori.

Реабілітація

Пацієнти з діагнозом гастрит з пониженою кислотністю потребують регулярного спостереження у гастроентеролога. Динамічний моніторинг допоможе вчасно виявити початкові стадії ускладнень і провести необхідне лікування.