Грибок стопи - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Мікозом стоп прийнято називати інфекцію, викликану дерматофітами, яка вражає верхній шар шкіри на підошвах. На початку патологічний процес найчастіше локалізується в третьому та четвертому міжпальцевих просторах, де проявляється набряком та лущенням шкіри. Якщо не почати лікування, інфекція поширюється на бічні поверхні і навіть охоплює всю підошву.

Найбільш поширеними збудниками мікозу стоп є три типи грибів.

• дерматофіти (наприклад, Трихофітон червоний);
• плісневі гриби (наприклад, Сциталідіум);
• дріжджоподібні гриби (наприклад, Кандидa).

У практиці підологів нерідко відзначаються і змішані інфекції. Найчастіше мікоз стоп зустрічається у чоловіків та людей похилого віку. За даними деяких джерел, після 70 років ця патологія діагностується у кожного другого пацієнта, що звернувся за консультацією до дерматолога. У зоні ризику знаходяться професійні спортсмени, військовослужбовці та особи, які нехтують особистою гігієною при відвідуванні громадських басейнів та лазень.

Види грибка стопи

Прояви мікозу підошов можуть варіюватися залежно від клінічного курсу. Фахівці виділяють п’ять форм цього захворювання.

• Стерта. Виникає незабаром після інфекції та характеризується легким лущенням шкіри в міжпальцевих складках III і IV. Вогнища ураження можуть з’являтися також на бічних і підошовних поверхнях стоп.
• Інтертригінозна. Клінічні прояви схожі з опрелістю, включаючи почервоніння шкіри в міжпальцевих просторах, найчастіше в III і IV. Можливі пухирці, набряки, відшарування та тріщини.
• Дисгідротична. Найбільш тяжка форма інфекції, збудником якої є Epidermophyton floccosum. Відрізняється численними пухирцями на бічних поверхнях та сводах стоп, які з часом зливаються, утворюючи багатокоміркові пухирці. Після їх вскриття виникають вологі ерозії, з часом покриваються коричневою скоринкою. Без лікування прояви хвороби погіршуються і можуть нагадувати гостру дисгідротичну екзему.
• Сквамозно-гіперкератозна. Збудником є Trichophyton rubrum. Для цієї форми характерне локальне або широке потовщення поверхні шкіри стопи. Вражені ділянки покриті дрібними лусочками, особливо помітними в складках.
• Гостра. Ця форма хвороби дуже болісна; на підошвах можуть з’являтися ерозії, набряки гомілки та стоп, а також запалення пахових лімфовузлів та підвищення температури.

Ця класифікація зручна для вибору стратегії лікування та спостереження за станом пацієнта. Мікоз стоп розвивається поступово і з часом може перейти в більш тяжкі форми з ускладненнями. Виділяють три стадії захворювання.

1. Початкова. Уражено менше 10% поверхні стопи з практично непомітними ознаками хвороби.
2. Середня. Уражено до 30% підп’ятки, з відчутним дискомфортом та вираженими симптомами.
3. Запущена. Уражено понад 35% стопи, що призводить до значної болісності та ускладнень, що може ускладнити звичайну ходьбу.

Симптоми грибка стоп

Симптоми грибка стоп можуть відсутніми протягом кількох місяців після зараження. З прогресуванням захворювання вони стають більш вираженими та помітними. До основних проявів мікозу стоп відносяться:

• паління і свербіж в області підошви або між пальцями;
• різноманітні висипання та почервоніння;
• розслаблена бела шкіра між пальцями;
• болісні тріщини на підошвах;
• походження пухирців та виразок;
• лущення шкіри.

Симптоматика мікозу стоп може варіювати у різних пацієнтів: вони можуть проявлятися як окремо, так і в комбінації. Важливо звертати увагу на зміни. Чим раніше буде проведена діагностика і розпочато лікування, тим швидше можна досягти позитивного результату.

Причини мікоза стоп

Мікоз стоп є контагіозним захворюванням. Спори грибів, що знаходяться на дрібних лусочках шкіри зараженого, при попаданні на здорову шкіру швидко розмножуються. Теплі та вологі ділянки, такі як міжпальцеві складки, сприяють їх виживанню. Спори можуть залишатися життєздатними в взутті тривалий час, тому недостатня гігієна ніг сприяє швидкому розмноженню грибків і є основною причиною зараження.

Фактори ризику мікозу діляться на ендогенні (внутрішні) та екзогенні (зовнішні). До ендогенних відносяться:

• погане кровопостачання стоп при вегетосудинній дистонії та варикозі;
• бесконтрольний прийом деяких фармакологічних засобів, таких як антибіотики;
• нестача вітамінів;
• ослаблений імунітет.

До екзогенних факторів ризику відносяться:

• носіння тісного взуття або з матеріалів на основі синтетики;
• непостійна гігієна ніг та неефективне їх просушування;
• збільшене потовиділення;
• мікротравми шкірного покриву;
• ходіння босоніж у сирих місцях або на природі.

Найбільш піддаються зараженню пацієнти з такими станами в анамнезі:

• ВІЛ;
• гепатит;
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• гормональні розлади;
• хронічні дерматологічні захворювання.

Проте, навіть у людей з міцним імунітетом можлива інфекція, особливо при тимчасовому зниженні захисних сил організму через простудні захворювання, стрес або інші внутрішні фактори.

Діагностика мікоза стоп

Для точної діагностики необхідно виявити патогенний мікроорганізм та визначити його тип. Діагностика починається з опитування пацієнта, візуального огляду його підошв та збору анамнезу. При необхідності можуть бути проведені додаткові дослідження.

• Мікроскопічне дослідження зразків шкіри, взятих з уражених ділянок.
• Вирощування зразків, взятих з кератіна, на поживному середовищі для визначення типу гриба (посів).
• Загальний та біохімічний аналіз крові для виявлення можливих супутніх захворювань, таких як діабет та інфекції, що передаються статевим шляхом.

При необхідності можуть бути призначені біопсія уражених ділянок та інші тести.

Лікування грибка стоп

Лікування мікозу стоп стикається з кількома труднощами. Найбільш складно проводити терапію у літніх пацієнтів, у яких є супутні хронічні захворювання. Самолікування при грибкових інфекціях заборонено, оскільки їх розвиток часто пов’язаний з кількома різними мікроорганізмами. У таких випадках хворобу можна вважати мікс-інфекцією, що вимагає вибору ефективних препаратів з мінімальними побічними ефектами.

При перших ознаках мікозу починається місцеве лікування з використанням спреїв та мазей з протигрибковою дією. Якщо місцеве лікування виявляється неефективним, лікарі призначають протигрибкові препарати широкого спектра дії для перорального прийому. Паралельно можуть бути призначені загальноукріплювальні засоби та сильні антиперспіранти. У деяких випадках необхідна консультація психотерапевта.

Профілактика мікоза стоп

Ефективність лікування мікозу стоп залежить не тільки від медикаментів, але й від профілактичних заходів. Для запобігання первинному зараженню або рецидивам рекомендується дотримуватись ряду правил.

• Щодня мити ноги прохолодною водою з милом, ретельно їх сушити та обробляти протигрибковими розчинами.
• Мати при собі особисті предмети, такі як змінне взуття, рушник та накладка на лавку при відвідуванні лазні, сауни або басейну.
• Контролювати потовиділення стоп і запобігати розвитку опрелостей.