Грижа стравохідного отвору діафрагми - симптоми, лікування, причини

Огляд захворювання

Діафрагмальна грижа проявляється зміщенням шлунка, який може коректно розташовуватись у грудній порожнині через надмірну еластичність діафрагми. Цей стан може бути спадковим або розвинутись протягом життя. Дослідження показують, що це захворювання частіше зустрічається у жінок, особливо у віці старше 50 років.

На ранніх стадіях захворювання переміщення органів спостерігається періодично і може провокуватись фізичною активністю, інтенсивним кашлем або переїданням. Зі збільшенням стадії захворювання випадіння органів може стати постійним.

Причини виникнення грижі стравохідного отвору діафрагми

Діафрагма, яка є м’язово-сухожильною перешкодою між грудною та черевною порожнинами, містить отвір, який має відповідати діаметру стравоходу. Діафрагмальна грижа виникає внаслідок збільшення діаметра цього отвору.

Вроджена форма може бути викликана аномально коротким стравоходом, високою позицією шлунка або короткою їдальною трубкою.

Набути грижі можуть з’являтись з безлічі причин. Серед основних факторів, що сприяють розвитку захворювання, можна виокремити:

• травми грудної та черевної областей;
• вагітність (особливо у разі багатоплідної);
• схильність до запорів;
• часті епізоди кашлю (наприклад, при астмі або туберкульозі);
• надмірні фізичні навантаження;
• різкі зміни ваги;
• дисфункція стравоходу;
• хірургічні втручання в області стравоходу;
• наявність інших захворювань органів шлунково-кишкового тракту.

Класифікація діафрагмальних герній

В залежності від ступеня зміщення органів виокремлюють п’ять типів діафрагмальних герній:

• кардіальні: зміщення верхнього відділу шлунка;
• кардіофундальні: заглиблення і кардіальний відділ шлунка проходять через отвір;
• субтотальні: зміщення двох третин шлунка;
• тотальні: весь шлунок знаходиться над діафрагмою;
• параезофагеальні: нижня частина шлунка, кишкові петлі та великий сальник виходять через отвір, в той час як кардіальна частина залишається на місці.

Якщо органи переміщуються, а тоді повертаються на свої місця, діагностується ковзаюча діафрагмальна грижа. Якщо шлунок залишається над діафрагмою (наприклад, через спайки), це фіксована грижа.

Симптоми діафрагмальної грижі шлунка

Небезпека діафрагмальної грижі полягає в тому, що на ранніх стадіях вона може не проявлятися специфічними симптомами. Через це пацієнти можуть неправильно інтерпретувати свої симптоми як інші шлунково-кишкові або серцево-судинні розлади. Часто правильний діагноз ставиться лише після безлічі відвідувань різних спеціалістів. В деяких випадках захворювання виявляється випадково при обстеженні інших органів.

На перших двох стадіях симптоми відсутні. У міру прогресування стану і збільшення розмірів грижі може відбуватися підтікання агресивного шлункового соку в стравохід, викликаючи такі прояви:

• печія після їжі (особливо при зміні положення тіла);
• часта ікота;
• відрижка повітрям або з вмістом шлунка;
• ускладнення з ковтанням, відчуття кома в горлі;
• здуття живота;
• з’явлення задишки;
• сухий кашель;
• порушення серцевого ритму;
• болі в верхній частині живота, за грудиною та в області підребер’я.

При ускладненнях можливі такі симптоми, як кровотеча, запалення слизової оболонки стравоходу, ускладнення зі стулом та загальні ознаки інтоксикації. В рідкісних випадках стан може призвести до летального результату (наприклад, через перитоніт).

Діагностика грижі стравохідного отвору діафрагми

Часто діафрагмальна грижа виявляється випадково при рентгенографічному дослідженні або ендоскопії органів шлунково-кишкового тракту.

Якщо інструментальні дослідження відсутні, припущення про наявність грижі може виникнути при зборі анамнезу – скаргах пацієнта на часту печію, відрижку або болі в грудях і животі. Для підтвердження діагнозу лікар може призначити додаткові діагностичні процедури.

Захворювання визначається за результатами наступних досліджень:

• фібrogastroduodenoscopy (ФГДС);
• рентгенографія грудної клітини з маневром Вальсальви (при штучному підвищенні внутрішньогрудного тиску);
• комп’ютерна томографія (КТ) з контрастуванням;
• магнітно-резонансна томографія (МРТ);
• вимірювання pH стравоходу і шлунка;
• аналізи калу, крові і сечі.

Лікування грижі стравохідного отвору діафрагми

Тактика лікування діафрагмальної грижі у дорослих залежить від її типу, причин, інтенсивності симптомів і результатів діагностики. Лікарі можуть вибирати між консервативними та хірургічними методами.

Консервативне лікування

Консервативні методи застосовуються при невеликих розмірах грижі, які не загрожують здоров’ю пацієнта. Основна мета такого лікування – усунення дискомфорту (печії, метеоризму), відновлення моторної активності шлунка і зменшення болю.

У цьому випадку пацієнту призначаються наступні препарати:

• антациди;
• спазмолітики;
• прокінетики.

Окрім медикаментозної терапії, пацієнт повинен скоригувати свій раціон живлення. Має бути 5-6 прийомів їжі на день маленькими порціями. Слід виключити з раціону продукти, що підвищують вироблення шлункового соку і негативно впливають на слизову – гострі, копчені та занадто солоні страви, а також газовані та алкогольні напої.

Хірургічне лікування грижі стравохідного отвору діафрагми

Найбільш ефективним методом вирішення проблеми грижі стравохідного отвору є операція. На відміну від консервативного лікування, воно назавжди відновлює нормальне функціонування органів черевної порожнини та виключає ризик рецидивів.

В хірургії застосовують різні методи оперативного втручання. Сучасним і високоефективним способом є лапароскопічна пластика з фундо-плікацією. Цей метод дозволяє мінімізувати травми тканин пацієнта.

Операція виконується під наркозом. Щоб дістатись грижі, хірург робить кілька невеликих розрізів (до 1 см) у черевній стінці, через які вводяться необхідні інструменти. Для створення простору для хірургічного втручання вводиться вуглекислий газ.

В ході операції хірург повертає зміщені тканини та органи на їхні природні місця та виконує пластику діафрагми. Потім зі стінок шлунка формується манжета, якою обгортається абдомінальна частина стравоходу. В результаті операції зміцнюються стінки стравоходу, що запобігає регургитації вмісту шлунка, і органи повертаються на свої звичні місця.

Профілактика

Пацієнти зі схильністю до розвитку діафрагмальної грижі повинні приділяти особливу увагу профілактичним заходам:

• дотримуватись раціонального харчування;
• уникати надмірної маси тіла;
• попереджувати запори;
• не піднімати тяжкості;
• відмовитись від куріння та вживання алкоголю.

Також рекомендується періодично проходити обстеження для раннього виявлення патології.

Реабілітація після операції

Після операції пацієнта переводять до стаціонару, де спеціалісти слідкують за його станом. При відсутності ускладнень виписка може відбутися вже на наступний день.

Відновлювальний період після операції з видалення грижі стравохідного отвору триває приблизно 3-4 тижні. Головне для пацієнта в цей час – суворо дотримуватись вказівок лікаря для скорішого видужання і повернення до звичайного способу життя.

Щоб допомогти організму відновитися після операції, слід дотримуватись деяких рекомендацій:

• дотримуватись режиму відпочинку;
• уникати підйому тяжкостей і обмежити фізичну активність;
• дотримуватись дієти - раціон повинен складатися з нежирної та несоленої їжі в протертому або рідкому вигляді;
• приймати призначені ліки (тільки за вказівкою лікаря) – блокатори протонної помпи та анальгетики;
• при виникненні таких симптомів, як кровотеча, посилювальні болі та нагноєння ран, невідкладно звертатися до лікаря.

Після проведення лапароскопічної пластики з фундо-плікацією рецидиви захворювання виникають вкрай рідко.