Гнильна диспепсія - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Гниттєва диспепсія є різновидом порушення травлення, при якому в кишечнику переважають процеси розкладу неперетравлених білкових речовин.

Види

За етіологічними ознаками диспепсія ділиться на два типи:

• функціональна - характеризується відсутністю патологічних змін при ендоскопічному дослідженні шлунка, а також можливим зв'язком синдрому з дефекацією та зміною характеру стулу;
• органічна - при дослідженні травного тракту виявляються морфологічні порушення.

В залежності від ступеня тяжкості гниттєва диспепсія підрозділяється на три категорії:

• легкий перебіг – диспепсичні симптоми проявляються лише на місцевому рівні (болі в животі, відрижка, нудота, здуття тощо);
• помірно тяжкий перебіг – місцеві прояви диспепсії доповнюються системними, включаючи зниження ваги та симптоми гіповітамінозу (ознаки порушеного засвоєння поживних речовин);
• важкий перебіг – пов'язаний з проникненням токсичних сполук у кров, що негативно впливає на функціонування нервової системи, нирок та інших органів.

Симптоми гниттєвої диспепсії

До основних ознак гниттєвої диспепсії можна віднести:

• болі та дискомфорт в області шлунка;
• відчуття переповненості та тяжкості в верхній частині живота;
• зниження апетиту;
• нудоту та блювоту;
• відрижку з тухлим запахом;
• здуття живота;
• урчання в животі;
• порушення відходження газів;
• спастичні болі в животі;
• помилкові позиви до дефекації;
• діарея, в якій з'являються рідкі калові маси з різким запахом.

Легкий перебіг гниттєвої диспепсії характеризується виключно місцевими симптомами. В інших випадках до локальних проявів приєднуються загальні. Ці прояви можуть включати:

• незначне підвищення температури тіла (до 37,5°C);
• зниження маси тіла;
• загальну слабкість;
• зменшення переносимості фізичних навантажень;
• внутрішні тривоги;
• відсутність інтересу до навколишніх подій;
• складності з пам'яттю;
• проблеми з концентрацією уваги;
• схильність до пригніченого настрою;
• проблеми зі сном;
• часті нічні пробудження;
• відчуття втоми вранці (одразу після пробудження);
• зменшення статевого потягу;
• порушення менструального циклу та інше.

Системні прояви гниттєвої диспепсії виникають, з одного боку, через потрапляння токсичних метаболітів у кров, з іншого – через розвиток гіповітамінозу та недостатності поживних речовин.

Причини гниттєвої диспепсії

Патогенез гниттєвої диспепсії може бути обумовлений одним з двох факторів:

• ферментна недостатність – присутній вроджений або набутний дефіцит ферментів, необхідних для розщеплення білків та амінокислот;
• надмірне споживання білкової їжі, що призводить до відносного дефіциту ферментів.

Органічні причини гниттєвої диспепсії можуть включати такі захворювання:

• запалення шлунка;
• запалення підшлункової залози;
• целіакія – непереносимість глютену, пов'язана з надмірною реакцією імунної системи на зернові білки;
• хвороба Крона – хронічне запальне захворювання кишечника з утворенням гранульом;
• фенілкетонурія – спадкове захворювання, що призводить до порушення обміну фенілаланіну.

Причини функціональної диспепсії можуть включати:

• порушення моторики травного тракту;
• тимчасові зміни після перенесених інфекцій;
• рефлюкс з дванадцятипалої кишки до шлунка;
• стреси, які впливають на регуляцію функцій внутрішніх органів з боку головного мозку;
• нераціональне харчування – переїдання, надмірне споживання білкової їжі (м'ясо, яйця, бобові), недостаток рослинної клітковини;
• харчові токсикоінфекції – бактерії та їх токсини в неякісних продуктах харчування можуть порушувати моторику та блокувати ферментативну активність.

Основною причиною гниттєвої диспепсії є абсолютний або відносний дефіцит ферментів, що беруть участь у перетравленні білків, зокрема трипсину, хімотрипсину та інших протеаз. Білкові молекули, які не розщепилися в верхніх відділах травного тракту, потрапляють у товсту кишку. Мікробіота кишечника намагається справитися з цією ситуацією, що призводить до утворення токсичних речовин, які частково всмоктуються в кров. Таким чином, гниттєва диспепсія проявляється не лише місцевими, але й системними симптомами (загальна слабкість, проблеми з концентрацією та інтелектом – ці прояви в чималому ступені викликані токсичним впливом аміаку на нервову систему).

Діагностика

Діагностична програма при підозрі на гниттєву диспепсію може включати такі дослідження:

• копрограма – лабораторний аналіз стільця, який показує високий вміст аміаку та інших азотних сполук, а також лужний pH і зловонний запах;
• біохімічний аналіз крові – у тяжких випадках може спостерігатися зниження загального білка;
• аналіз стільця на яйця гельмінтів та інші скринінгові дослідження для виключення наявності глистів;
• ендоскопічне дослідження верхніх відділів травного тракту та колоректального сегмента – відсутність органічної патології підтверджує функціональний характер диспепсії;
• ультразвукове дослідження органів черевної порожнини – для виключення органічних захворювань;
• рентгенконтрастне дослідження травного тракту, яке дозволяє оцінити моторику шлунка та кишечника.

Пацієнтам з тяжкою формою гниттєвої диспепсії рекомендується консультація невролога та психіатра – для виявлення вторинного ураження нервової системи та корекції психоемоційних порушень.

Лікування гниттєвої диспепсії

Лікування гниттєвої диспепсії проводиться з використанням консервативних методів.

Консервативне лікування

Першим кроком в лікуванні є зміна способу життя та рекомендації щодо дієти:

• підвищена частота прийомів їжі невеликими порціями (в період загострення можна рекомендувати голодну паузу на 1-2 доби);
• відмова від їжі з високим вмістом жирів;
• збагачення раціону овочами та фруктами;
• зменшення частки білкових продуктів;
• уникнення нестероідних протизапальних засобів, кави, алкоголю та куріння.

Основні напрями медикаментозної терапії включають:

• ферментні препарати для компенсації недостатності протеаз;
• спазмолітики для полегшення кишкових та шлункових колік;
• препарати, що зменшують діарею;
• регідратанти, що застосовуються для відшкодування водно-електролітних втрат;
• засоби, що зменшують метеоризм;
• про- та пребіотики для відновлення нормального складу кишкової мікробіоти;
• полівітаміни для усунення гіповітамінозу.

При виявленні органічних захворювань проводиться відповідне лікування згідно з клінічними рекомендаціями. Якщо виникають нервово-психічні розлади, пов'язані з гниттєвою диспепсією, може знадобитися призначення антидепресантів та інших психотропних засобів (таку терапію призначає невролог або психіатр).

Хірургічне лікування

Питання про хірургічне втручання може розглядатися у разі наявності аномалій розвитку, рубцевих змін або обструкції панкреатичного протоку.

Профілактика

Профілактика гниттєвої диспепсії полягає у своєчасному лікуванні супутніх захворювань та дотриманні принципів збалансованого харчування.

Реабілітація

Після завершення основного лікування важливо переглянути підхід до харчування – частіше їсти невеликими порціями. У раціон повинні входити достатня кількість овочів, зелені, фруктів та рідини. При споживанні м'ясних продуктів слід обов'язково поєднувати їх з рослинною клітковиною.