Поліп ендометрію в матці - симптоми, лікування, причини

Що собою представляє поліп ендометрія?

Поліп у матці – це доброякісне утворення, що формується у порожнині матки в результаті локальної гіперплазії клітин ендометрія (внутрішньої оболонки матки). Структура поліпа включає тіло та ніжку або широку основу, а кровопостачання відбувається через судину, розташовану в його центрі.

У гінекології поліпи розглядаються як утворення з потенційно злоякісним ризиком (існує висока ймовірність їх переродження в рак), і їх рекомендується видаляти хірургічним методом.

Щоб знизити ризик озлокачествлення процесу та уникнути неприємних відчуттів, які можуть бути пов'язані з наявністю патологічних виростів у порожнині матки, важливо регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога. Рекомендується робити це кожні 6-12 місяців у медичних закладах, таких як. При виникненні симптомів поліпа ендометрія слід негайно звернутися до лікаря для діагностики та початку лікування. Відповідальний підхід до свого здоров'я може допомогти виявити проблему на ранніх стадіях і мінімізувати фінансові, фізичні та психічні витрати на її вирішення.

Про стан

Поліпи в матці можуть зустрічатися у жінок різного віку і є досить поширеною проблемою в гінекології (від 6% до 20% усіх діагностованих патологій становлять саме ці утворення).

Розміри поліпів в ендометрії можуть коливатися від 1 до 2 міліметрів до кількох сантиметрів. У матці може знаходитися як одне утворення, так і кілька, що вказує на поліпоз.

Наявність поліпів ендометрія у жінок може проявлятися у вигляді ациклічних кровотеч та болісних відчуттів у нижній частині живота. Для діагностики зазвичай застосовується ультразвукове дослідження. Лікування, як правило, вимагає хірургічного втручання, однак після видалення можливе повторне виникнення захворювання.

Типи

В залежності від клітинного складу розрізняють такі типи поліпів ендометрія:

• залозисті (формуються з клітин строми, містять невелику кількість залоз, частіше зустрічаються у молодих жінок);
• фіброзні (складаються переважно з сполучної тканини, частіше розвиваються у жінок старше 45 років);
• залозисто-фіброзні (формуються з залозистих клітин на ніжці з фіброзної тканини);
• аденоматозні (виникають при переродженні залозистих клітин, мають високий ризик трансформації в рак);
• плацентарні (утворюються з залишків плаценти після важких пологів або абортів).

Після видалення поліпа його тканина обов'язково направляється на гістологічне дослідження, оскільки від типу утворення залежить подальша тактика лікування.

Крім того, поліпи можуть бути одиничними або множинними, а також відрізнятися за розміром – від невеликих (декілька міліметрів) до великих (до 8 см).

Фактори, що сприяють утворенню поліпів у матці

Основні причини виникнення цих виростів в ендометрії пов'язані з нейрогормональними порушеннями та інфекційно-запальними захворюваннями жіночої репродуктивної системи.

Ключову роль в патогенезі поліпів грає підвищений рівень жіночих статевих гормонів – естрогенів, часто викликаний порушеннями у функції яєчників. Поліпи ендометрія нерідко сусідять з іншими естрогенозалежними станами, такими як аденоміоз, мастопатія, полікістоз яєчників. Жінки, які перенесли аборт або діагностичні вишкрібання, мають підвищений ризик розвитку поліпів. До факторів ризику відносяться:

• гострі та хронічні інфекції репродуктивної сфери;
• спадкова схильність;
• ожиріння;
• захворювання щитоподібної залози;
• артеріальна гіпертензія;
• порушення імунної системи;
• цукровий діабет.

Симптоматика поліпів матки

На ранніх стадіях розвитку поліпи можуть не проявлятися, однак у міру прогресування симптоми стають більш виразними. Маленькі утворення часто виявляються випадково – при профілактичному огляді у гінеколога або обстеженні з інших причин.

Клінічні симптоми посилюються одночасно з ростом поліпів і при збільшенні їх кількості в порожнині матки. Ознаки поліпа ендометрія не є специфічними. До основних симптомів відносяться:

• кровотечі між менструаціями (циклічні або ациклічні);
• кровотечі після менопаузи;
• обильні менструації;
• сукровичні виділення перед і тривалі мажучі виділення після менструації;
• порушення менструального циклу;
• обильні слизові виділення;
• біль внизу живота, судомоподібного характеру;
• дискомфорт під час або після статевого акту.

Поліпи залозистого та аденоматозного типу можуть іноді супроводжуватися ендокринними порушеннями. Будь-які поліпи підлягають ризику інфекції та некрозу, що погіршує стан і клінічну картину захворювання.

Діагностика поліпів матки

Першим етапом діагностики є поглиблений опитування пацієнтки. Лікар збирає анамнез, уточнюючи скарги, менструальний цикл, статеву активність, фертильність, а також сімейний і медичний анамнез.

На наступному етапі проводиться огляд на гінекологічному кріслі. Поліпи, які знаходяться в матці, часто не видно неозброєним оком, доступні для спостереження лише ті, що розташовані у цервікальному каналі або виходять з нього у вагіну.

Далі гінеколог направляє на додаткове обстеження. Воно може включати:

• Лaboratorні дослідження, такі як клінічний аналіз крові, тести на інфекції та мазки для онкоцитологічного аналізу.
• Ультразвукову діагностику органів малого таза. Лікар-ультразвуковий діагностик може виявити новоутворення витягнутої форми на ніжці, оцінити їх кількість, розташування та розміри, проте остаточні висновки про характер утворень робляться на основі гістологічного аналізу.
• Гістероскопію – як діагностичну, так і, при необхідності, лікувальну процедуру, яка дозволяє оглянути внутрішню порожнину матки з допомогою гнучкого енископічного обладнання з видеокамерою. Якщо є можливість видалення поліпа, воно здійснюється із використанням спеціальної петлі, після чого проводиться роздільне вишкрібання матки для видалення всіх патологічно змінених тканин, а для зниження ризику рецидиву можуть використовуватися методи, такі як кріотерапія або електрокоагуляція.

Лікування поліпа в матці

Найбільш ефективним методом лікування є хірургічне втручання, що допомагає усунути змінені тканини і запобігти повторному утворенню поліпа. Тактика операції залежить від типу і розмірів утворення та повинна підбиратися індивідуально.

Після хірургічного втручання в залежності від результатів гістології можуть бути рекомендовані консервативні методи лікування. Важливо встановити причини виникнення поліпів і провести адекватну терапію їх корекції.

Консервативне лікування

Необхідність і доцільність призначення консервативної терапії вирішує лікар, враховуючи особливості кожної пацієнтки. Фіброзні поліпи не потребують медикаментозного лікування після видалення. У разі резекції залозистих і змішаних поліпів жінкам може бути призначена гормональна терапія з контрацептивами або прогестероновими засобами на строк від трьох місяців до півроку. Якщо є протипоказання до гормональних засобів, лікарі можуть рекомендувати встановити внутрішньоматкову спіраль з лікувальними властивостями.

При наявності у пацієнтки супутніх захворювань, таких як гіпертонія, надмірна вага або діабет, важливо проводити лікування для їх корекції під контролем відповідних фахівців.

Хірургічне лікування

Оптимально використовувати малоінвазивні методики хірургічного втручання. Перед операцією пацієнтки проходять лабораторне обстеження.

В сучасній практиці поліпектомію виконують під час гістероскопії, яка проводиться під короткочасним внутрішньовенним наркозом і займає, як правило, 15-20 хвилин.

В ході операції лікар оглядає стінки матки за допомогою видеокамери, вивчаючи структуру новоутворень і вибираючи оптимальний спосіб їх видалення. З допомогою спеціального мікрохірургічного інструменту здійснюється висічення поліпа з подальшим дослідженням і вишкрібанням уражених тканин для видалення всіх патологічно змінених клітин, а потім «заморожується» кровопостачаючий судина або застосовується електрична коагуляція.

У разі виявлення високої онкологічної настороженості може бути рекомендовано видалення всієї матки з придатками або без них.

Профілактика маткових поліпів

Повністю запобігти розвитку цього стану за допомогою яких-небудь засобів неможливо.

Загальна профілактика полягає у правильному виборі контрацепції для запобігання небажаній вагітності, розумному підході до інвазивних діагностичних процедур і якісному проведенню всіх внутрішньоматкових маніпуляцій. Важливим аспектом є вибір безпечного статевого партнера і дотримання правил особистої гігієни.

Жінкам рекомендується регулярно відвідувати гінеколога для профілактичних оглядів і негайно звертатися за медичною допомогою при перших симптомах захворювання. Не можна нехтувати рекомендаціями лікаря і слід повністю лікувати виявлені патології. Якщо спостерігаються ознаки дисфункції яєчників, важливо вчасно коригувати гормональний баланс.