Вітрянка у дорослих - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Вітряна віспа, або вітрянка, є інфекційним захворюванням. Збудником вітрянки є вірус Varicella Zoster, що відноситься до третьої групи сімейства герпесвірусів. Він поширюється від людини до людини через повітря, переважно краплинним шляхом. Після активного етапу захворювання вірус залишається в нервових закінченнях протягом усього життя, що забезпечує стійкий імунітет у переболевших.

Найбільш схильні до активації вітрянки діти, оскільки їх організм легше сприймає цей вірус. У дітей захворювання частіше протікає в легкій формі. Зі збільшенням віку пацієнта зростає ризик розвитку ускладнень. До особливої групи ризику відносяться вагітні жінки, літні люди та пацієнти з ослабленим здоров'ям. У таких випадках можливе виникнення тяжких симптомів і ускладнень. Епідемії вітрянки, як правило, спостерігаються з січня по травень. Кожна людина, яка не перенесла це захворювання і не вакцинована, може заразитися.

Види вітрянки

Симптоми захворювання дозволяють класифікувати вітрянку на типовий та атиповий форми. Типова форма проявляється подібно у дітей та дорослих, включаючи характерну висипку і загальну інтоксикацію.

Атипова форма може проявлятися різноманітно і ділиться на кілька підвидів:

• рудиментарна: висипання у вигляді червоних плям без виражених ознак інтоксикації;
• геморагічна: на шкірі утворюються бульбашки з кров'янистим вмістом, можливі носові кровотечі та блювання з кров'ю;
• гангренозна: спостерігається некроз тканин, висип швидко прогресує і на шкірі залишаються незаживлювані рани;
• генералізована форма: висипання охоплюють шкіру, слизові оболонки і внутрішні органи;
• пустульозна: діагноз ставиться при нагноєнні бульбашок через бактеріальну інфекцію;
• бульозна: характеризується виникненням великих бульбашок з рідиною на фоні вираженої інтоксикації.

За механізмом виникнення вітрянка ділиться на вроджену і набуту. Вроджена форма розвивається у новонароджених, якщо мати захворіла інфекцією за 5-10 днів до пологів. Набута форма є найпоширенішою.

За ступенем вираженості і тяжкості проявів вітрянку класифікують на легку, середню і тяжку:

• Легка форма: невелика кількість висипань, при цьому відсутній дискомфорт, температура тіла до 38 градусів.
• Середня форма: температура до 39 градусів, головний біль, кашель і безліч висипань, які сверблять і лопаються, покриваючись скоринками.
• Тяжка форма: температура перевищує 39 градусів, можливі блювання і сплутаність свідомості, обільні висипи і сильний свербіж, після одужання можуть залишитися рубці.

У процесі вітрянки розрізняють чотири стадії, кожна з яких має свої особливості:

• інкубаційний період (до 14 днів): відсутність симптомів;
• продромальний (до 1 доби): початок захворювання; виникають неспецифічні симптоми;
• період розгортання (3-4 дні): з'являються висипання;
• реконвалесценція (1-3 тижні): симптоми поступово зникають.

Симптоми вітряної віспи

Після зараження хвороба не проявляє себе відразу, симптоми у дорослих можуть з'явитися лише через 11-21 день. Вони діляться на загальні та специфічні. Загальні симптоми включають в себе неспецифічні клінічні прояви, характерні і для інших захворювань, і з'являються в продромальний період. Пацієнта можуть турбувати лихоманка, слабкість, озноб, головний біль, а при сильній інтоксикації також нудота і блювання.

Специфічним симптомом вітрянки як у дітей, так і у дорослих є шкірні висипання, що проходять кілька стадій. Первісно з'являються маленькі червоні плями на будь-якій ділянці тіла, включаючи волосся. Незабаром вони перетворюються на сверблячі бульбашки з каламутною рідиною. При дотику або розчісуванні вони можуть лопатися. При відсутності травм бульбашки самостійно розкриваються через 2-3 дні. Рани заживають, утворюючи скоринки, які при належному догляді не залишають рубців.

Кількість висипань зростає по мірі прогресування захворювання, охоплюючи слизову оболонку рота, статевих органів, а також рогівку і кон'юнктиву. Останній варіант особливо небезпечний, оскільки може призвести до рубцювання рогівки та погіршення зору.

Коли нові висипання перестають виникати, стан пацієнта починає покращуватися, і на цьому етапі вітрянка стає не заразною.

Причини вітрянки

Вірус Varicella Zoster передається в основному краплинним шляхом. Він виділяється під час розмови, чхання та кашлю, передаючись як безпосереднім контактом, так і через відкриті двері або вентиляційні системи.

Контактно-побутове зараження вірусом має низьку ймовірність завдяки його нестійкості. Інфекція може передаватися від матері до плоду через плаценту або під час народження.

Заражена людина починає виділяти вірус за кілька днів до появи перших симптомів, що створює умови для швидкого поширення хвороби, особливо в організованих колективах.

Лікування вітрянки

Лікування вітряної віспи проводиться амбулаторно, за винятком тяжких випадків з вираженою інтоксикацією. Основу лікування складають противірусні препарати, ефективно пригнічуючи розмноження вірусу. Крім того, призначаються препарати, що полегшують перебіг захворювання і зменшують ризик виникнення вторинних інфекцій: жарознижуючі, антигістамінні і так далі. Для запобігання гнійним ускладненням необхідний регулярний догляд за шкірою, обробка бульбашок антисептиками.

Імуноглобулін може призначатися вагітним жінкам, ослабленим пацієнтам і тим, хто переносить захворювання в тяжкій формі.

Профілактика

Вітрянкою можуть захворіти як дорослі, так і діти. Основним методом профілактики є вакцинація. Вакцина, введена до контакту з вірусом, захищає від розвитку захворювання. Вакцинація проводиться підшкірно, для дорослих передбачені дві щеплення з інтервалом 6-10 тижнів.

Основні профілактичні заходи включають:

• своєчасну діагностику та ізоляцію інфікованих;
• регулярне провітрювання приміщень, де перебуває хворий;
• часте вологе прибирання;
• обробку приміщень кварцовими лампами.

Для підтримання імунітету важливо приймати вітамінні комплекси.

Людям, що знаходяться в оточенні хворого, слід мінімізувати спілкування, якщо вони не мали попередніх захворювань. Пацієнту слід виділити окрему кімнату, виходити з неї тільки в туалет, використовувати особистий посуд. Це знизить ризик зараження, але повністю його не виключить.