Кіста насіннєвого канатика - симптоми, лікування, причини

Що являє собою кіста сім'яного канатика?

Кіста сім'яного канатика, відома також як фуникулоцеле, – це скупчення аномальної рідини в м'яких тканинах, що оточують сім'яний канатик. У цій ділянці утворюється пухир, який може здавлювати сусідні структури, викликаючи появу специфічних симптомів. Ця патологія може вражати як дітей, так і дорослих.

Типи кіст сім'яного канатика

Фуникулоцеле може бути як вродженим (первинним), так і набутим (вторинним). Вроджений варіант зазвичай пов'язаний з порушенням процесу опускання яєчка.

Набута форма фуникулоцеле може бути:

• посттравматичною;
• запальною;
• лімфостатичною;
• ятрогенною, викликаною прийомом ліків;
• постопераційною після хірургічних втручань в області мошонки.

Кісти сім'яного канатика в 80-85% випадків мають односторонній характер, однак зустрічаються і двосторонні випадки.

Що стосується динаміки появи симптомів, фуникулоцеле класифікують на гостре та хронічне. Урологи також виділяють напружену кісти, при якій швидке скупчення рідини створює значний тиск на сім'яний канатик, вимагаючи термінового лікування.

Параметри симптоматики кісти сім'яного канатика

Фуникулоцеле є захворюванням, причиною якого служить застій рідини в області сім'яного канатика. Це може проявлятися у вигляді:

• місцевого набряку в області сім'яного канатика;
• тупих болей і дискомфорту в патологічній ділянці, які посилюються під час сексуальної активності, збудження та фізичного навантаження.

Захворювання часто протікає без симптомів. У дорослих воно може призвести до проблем із фертильністю, аж до безпліддя.

Фактори, що сприяють формуванню кісти сім'яного канатика

Фуникулоцеле виникає внаслідок скупчення надмірної рідини в районі сім'яного канатика. Тут утворюється округла еластична капсула (кіста), що здавлює сусідні тканини.

Вроджена форма фуникулоцеле виникає внаслідок порушень у процесі опускання яєчка в мошонку. У нормі тестікули рухаються через внутрішньоутробний канал, який потім повністю закривається. Однак іноді закривається лише нижня частина (зі сторони мошонки) цього шляху, що залишає сім'яний канатик з'єднаним із черевною порожниною. Це призводить до скупчення надлишкової рідини, що тисне на сусідні тканини.

До факторів, що сприяють утворенню кіст у дорослих, належать:

• травми пахової зони;
• перенесені операції в області мошонки та сім'яного канатика;
• запальні процеси в тканинах навколо сім'яного канатика (вірусні чи бактеріальні);
• порушення лімфатичного відтоку.

Недостатній дренаж рідини з патологічної області призводить до її застою та посилення симптоматики.

Методи діагностики кісти сім'яного канатика

Фуникулоцеле – це патологія, яку уролог (хірург) може виявити вже під час первинного огляду. На основі скарг, історії хвороби і фізикального обстеження (пальпації ураженої області) лікар встановлює характерні ознаки захворювання.

Для більш точної діагностики та оцінки функціонального стану судин у патологічній ділянці урологи застосовують:

• діафаноскопію – просвічування області з максимальним вмістом рідини для аналізу її характеристик (кількість, колір);
• УЗД органів малого таза та мошонки.

Крім того, для оцінки репродуктивної функції у чоловіків з фуникулоцеле уролог може рекомендувати аналіз спермограми.

Лікування кісти сім'яного канатика

Консервативне лікування фуникулоцеле, як правило, не дає результатів. Виключення можуть складати лише випадки первинного (вродженого) фуникулоцеле у дітей молодше 2 років, коли хірург може налаштуватися на очікування, оскільки існує висока ймовірність спонтанного одужання. Якщо захворювання не викликає дискомфорту і не прогресує, лікар може вибрати вичікувальну тактику, особливо якщо репродуктивна функція вже реалізована.

Хірургічні методи лікування кісти сім'яного канатика

У всіх інших випадках потрібна операція. Вибір методу залежить від конкретної клінічної ситуації. Найбільш переважним в дитячій та дорослій хірургії є малоінвазивне втручання. Завдяки відсутності розрізів і мінімальним медикаментозним навантаженням відновлення відбувається швидше та ефективніше, ніж після традиційного втручання з використанням скальпеля.

При напруженому фуникулоцеле спочатку виконується пункція кісти з подальшою аспірацією (відсмоктуванням) її вмісту. Якщо хвороба не повертається, лікування закінчується. У випадку повторного скупчення рідини проводиться операція з видалення кісти з обов'язковим висіченням капсули.

Профілактика кіст сім'яного канатика

Фуникулоцеле – це захворювання, передбачити яке досить складно. Конкретної профілактики цієї патології не існує. Для зменшення ризику її виникнення у зрілому віці рекомендується уникати травм та запальних процесів в області мошонки та сім'яного канатика.

Реабілітація після хірургічної процедури

Реабілітація після мінімально інвазивного видалення кісти сім'яного канатика включає регулярні візити до хірурга/уролога в перші 2-3 дні. Лікар контролює стан післяоперационного шва та проводить перев'язки. Шви знімаються на 7-10-й день після втручання. Повне відновлення може зайняти 3-4 тижні. Протягом цього періоду рекомендується уникати перегрівання зони втручання, статевих контактів та надмірних фізичних навантажень.