Внутрішньоматкові спайки (синехії) - симптоми, лікування, причини

Що собою уявляють внутрішньоматкові синехії?

Внутрішньоматкові спайки (синдром Ашермана) – це утворення сполучнотканинних тяжів між стінками маткової порожнини. Ці спайки можуть бути як тонкими (плівкоподібними), так і щільними. Формування синехій призводить до порушення функцій ендометрія, що знижує шанси на успішну імплантацію заплідненої яйцеклітини та збільшує ризик невиношування вагітності. Згідно з останніми статистичними даними, майже половина жінок з вторинним безпліддям стикається з саме матковим фактором як основною причиною.

Типи внутрішньоматкових синехій

Внутрішньоматкові спайки класифікуються за їх гістологічною структурою:

• легкі – сполучнотканинні тяжі, які легко розділяються (включають клітини базального шару слизової матки);
• помірні – тяжі з м'язової та сполучної тканини, які часто пов'язані зі слизовою оболонкою, їх розділення потребує зусиль і може призводити до кровотеч;
• важкі – щільні з'єднання зі сполучної тканини без судин, їх розділення значно ускладнене, кровотеч при цьому немає.

Спайковий процес також класифікується за ступенем поширеності сполучнотканинних тяжів:

• перша ступінь – менше ¼ об'єму матки заращено, маткові труби та дно вільні;
• друга ступінь – ураження досягає до ¾ об'єму, передня та задня стінки не з'єднані, частина дна та устя труб має спайки;
• третя ступінь – більше ¾ об'єму матки заповнено спайками, можливе злипання стінок, дно та устя труб перекриті.

Європейська класифікація основана на результатах гістерографії та гістероскопії й враховує протяжність синехій, а також ступінь ураження ендометрія. Згідно з цією класифікацією процес спайок проходить 5 стадій:

1. перша – устя маткових труб вільні, спайки тонкі й легко піддаються руйнуванню гістероскопічним методом;
2. друга – одна спайка щільної структури, при цьому дно та устя труб залишаються вільними;
3. третя – численні щільні спайки, що з'єднують окремі області, облітерація труб спостерігається тільки з одного боку;
4. четверта – безліч щільних тяжів, в обох устях труб спостерігаються часткові перекриття;
5. п'ята – обширні синехії в матковій порожнині, виражене рубцювання ендометрія, стійка аменорея або гіпоменорея.

Приклади внутрішньоматкових синехій

На ранніх стадіях синехії можуть не проявляти взагалі ніяких симптомів. Можливі лише легкі болі в нижній частині живота та загострення болів під час менструацій. При значних змінах, що стосуються більшої частини порожнини матки, може спостерігатися зменшення об'єму менструальних виділень, що може супроводжуватися збільшенням тривалості менструацій.

В більшості випадків основним знаком є труднощі з зачаттям. Вагітність не настає, незважаючи на активні спроби. У деяких жінок виникають повторні викидні на ранніх термінах. В тяжких випадках, коли спайки знаходяться в нижніх відділах матки, а верхня частина ендометрія функціонує нормально, може розвинутися гематометра. У цьому випадку менструальна кров не може покинути порожнину матки, викликаючи інтенсивні спазматичні болі в області живота (матка намагається витолкнути виділення, але безуспішно).

Фактори, що викликають внутрішньоматкові синехії

Утворення внутрішньоматкових синехій часто пов'язане з травмами базального шару ендометрія. До предрасполагаючих факторів належать:

• травматичні пологи;
• кесарів розтин;
• аборт;
• діагностичне вишкреблення;
• радіаційна терапія для лікування онкологічних патологій матки та яєчників.

Спайковий процес може активуватися після викидня, завмерлої вагітності або мініаборту, оскільки залишки плаценти підвищують активність фібробластів. Ризик виникнення спайкової хвороби значно збільшується при ендометритах – запаленні маткової слизової.

Синехії частіше з'являються у жінок, які використовують внутрішньоматкові контрацептиви. Ризик збільшується при застосуванні спіралі довше рекомендованого терміну. Схильність до спайкових утворень також залежить від наявності хронічних гінекологічних захворювань, часто викликаних інфекціями, що передаються статевим шляхом.

Методи діагностики внутрішньоматкових синехій

Спайки всередині матки не можуть бути виявлені під час гінекологічного огляду. Підозри на синехії виникають у лікаря, якщо пацієнтка повідомляє про проведені внутрішньоматкові маніпуляції та про проблеми із зачаттям.

Виявити синехії можна за допомогою рентгенологічного дослідження матки – гістеросальпінгографії, при якій у порожнину вводять контрастний розчин. Це дозволяє візуалізувати нерівномірне заповнення матки. Також застосовується гідросонографія – ультразвукове дослідження матки та придатків з введенням фізіологічного розчину в порожнину матки.

Для об'єктивної оцінки наявності спайок використовується гістероскопія. Під час цієї процедури лікар розширює шийку та вводить у матку гістероскоп – спеціальний інструмент з міні-камерою. Це дозволяє безпосередньо оглянути стінки матки та виявити спайки різної довжини та щільності.

У рамках комплексної діагностики також може проводитися аспіраційна біопсія ендометрія. Імуногістохімічний аналіз дозволяє оцінити стан клітин і функціональну цілісність внутрішнього шару матки. Забір матеріалу проводиться за допомогою пайпеля, що мінімізує ризик травми тканин матки.

Способи лікування внутрішньоматкових синехій

Комплексне лікування внутрішньоматкових синехій спрямоване на відновлення менструального циклу та репродуктивних функцій пацієнтки. Лікування включає в себе хірургічне усунення спайок та консервативне відновлення ендометрія. Важливо виявити причини спайкового процесу та коригувати тактику терапії відповідно до них.

Консервативне лікування

Для відновлення циклічного оновлення ендометрія призначають гормональні препарати. У випадках інфекційного запалення лікар може призначити антибіотики, а також засоби, що поліпшують мікроциркуляцію в органах малого таза, вітаміни та імуностимулятори.

Хірургічне втручання при внутрішньоматкових синехіях

Оперативне втручання спрямоване на розсічення синехій з метою відновлення цілісності маткової порожнини. Спайки розсікаються за допомогою гістероскопа, ендоскопічних ножиць та гістерорезектоскопа. Усі маніпуляції проводяться під відеоконтролем, щоб уникнути пошкодження здорових тканин.

Профілактика внутрішньоматкових синехій

Для запобігання утворенню внутрішньоматкових спайок жінкам рекомендується регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога. Це дозволяє раннє виявлення інфекційних захворювань і гормональних порушень.

Обґрунтоване застосування інвазивних діагностичних методів у гінекології також грає важливу роль у профілактиці. Дотримуючись рекомендацій лікаря в післяопераційний період та оперативно звертаючись до фахівців при виникненні ознак ускладнень, можна зменшити ризик виникнення синехій.

Реабілітація після хірургічного втручання

Операція з розсічення спайок є технічно простою процедурою і часто проводиться амбулаторно. Через кілька годин спостереження пацієнтка може бути виписана додому. В залежності від обсягу втручання можуть бути призначені протизапальні препарати та антибіотики.

На період 2-3 тижні жінці рекомендовано уникати значних фізичних або емоційних навантажень, статевих контактів, а також не відвідувати басейн, сауну та водойми.