Жирова хвороба печінки - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Накопичення жирових молекул у гепатоцитах порушує цілісність мембран цих клітин, а також впливає на процеси окислення та метаболізму. Це може призвести до руйнування клітин, що замінюються рубцевою (фіброзною) тканиною. Таким чином, нормальна функція печінки порушується, що викликає зміни в біохімічному складі крові, підвищуючи ризик метаболічного синдрому та призводячи до цирозу.

Жирова хвороба печінки може розвинутися у людей старше 30 років, навіть у тих, хто помірно вживає алкоголь, надаючи перевагу калорійній і жирній їжі, а також ведучи малорухомий спосіб життя. Хоча захворювання часто протікає зі схованими симптомами, прогресуючі зміни в печінці та метаболізмі незабаром можуть бути виявлені під час додаткових обстежень. В глобальному масштабі поширеність цього захворювання становить приблизно 20%.

Види

У зв'язку з кількістю жирових накопичень у гепатоцитах виділяють 4 стадії неалкогольної жирової хвороби печінки:

• 0 – маленькі краплі ліпідів виявляються на поверхні окремих гепатоцитів;
• I – середні і великі жирові краплі локалізуються на поверхні невеликих ділянок функціональних клітин;
• II – тригліцериди проникають всередину гепатоцитів;
• III – жири проникають у структуру органу по всій його поверхні, накопичуючись у міжклітинних просторах і утворюючи кісти.

Залежно від причин, жирова хвороба печінки може бути первинною (виникає внаслідок метаболічного синдрому) або вторинною (зумовленою впливом токсичних факторів, наприклад, лікарств, операцій на шлунково-кишковому тракті або тривалого голодування).

Симптоми

На ранніх стадіях захворювання зовнішні прояви можуть відсутніми. Людина може дізнатися про наявність хвороби випадково під час профілактичного обстеження або при зверненні до лікаря з інших причин. Завдяки високому потенціалу регенерації, функціональні можливості печінки можуть залишатися нормальними навіть протягом тривалого часу після початку розвитку НАЖБП.

Однак згодом симптоматика може проявлятися:

• відчуття тяжкості та дискомфорту в правому підребер'ї та епігастрії;
• нудота;
• походження печії;
• гіркий присмак у роті;
• загальна слабкість та втома;
• безпідставне збільшення ваги;
• помірна лихоманка без явної причини;
• походження судинних зірочок.

У запущених випадках хвороби можуть виникнути пожовтіння шкіри та слизових оболонок, свербіж, а також асцит.

Причини

Ця хвороба є наслідком неправильного способу життя та порушень ліпідного обміну в організмі. До провокуючих факторів відносяться:

• абдомінальне ожиріння (для жінок об'єм талії більше 80 см, для чоловіків – більше 94 см);
• ендокринні розлади (гіпертиреоз, синдром Іценко-Кушинга);
• порушена толерантність до глюкози, інсуліннезалежний діабет;
• неправильне харчування;
• повне парентеральне харчування;
• гострі та хронічні захворювання печінки;
• вроджені аномалії печінки та дефіцит обмінних ферментів;
• сідентарний спосіб життя;
• гіпертонія;
• вживання деяких лікарських засобів (таких якаміодарон і кортикостероїди).

Діагностика

Для діагностики НАЖБП важливим є збір анамнезу та скарг пацієнта, а також оцінка факторів ризику. Перед постановкою цього діагнозу необхідно виключити інші захворювання печінки, особливо вірусні. Діагностика включає лабораторні та інструментальні методи:

• загальний аналіз крові та сечі;
• тест на ступінь фіброзування;
• коагулограма;
• біохімічний аналіз крові (АлАТ, АсАТ, показники холестерину та білірубіну, лужна фосфатаза, цукор, білкові фракції);
• аналіз крові на інфекції (визначення маркерів гепатитів);
• біопсія з гістологічним дослідженням;
• УЗД черевної порожнини;
• КТ і МРТ печінки;
• еластометрія.

Лікування

Найбільш значущим аспектом лікування неалкогольної жирової хвороби печінки є зміна способу життя: регулярні фізичні навантаження (не менше 150 хвилин на тиждень), нормалізація ваги, відмова від алкоголю та певних лікарських засобів, дотримання збалансованого харчування та режиму праці і відпочинку.

Рекомендується виключити з раціону жирне м'ясо, рибу, консерви, копченості, швидко засвоювані вуглеводи, кулінарні жири, шоколад, морозиво, каву та алкоголь. Харчування повинно включати нежирні сорти м'яса і риби, овочі, фрукти та складні вуглеводи.

Оптимальна швидкість зниження ваги складає 1 кг на тиждень, оскільки різке схуднення може призвести до ускладнень. Зниження ваги на 10% у людей з надмірною вагою та НАЖБП може суттєво поліпшити рівень печінкових ферментів та гістологічні показники.

Медикаментозна терапія включає:

• препарати для відновлення чутливості до інсуліну;
• омега-3 поліненасичені жирні кислоти, статини, фібрати для зниження серцево-судинних ризиків;
• гепатопротектори.

Якщо інші методи неефективні, можливе проведення баріатричної хірургії, включаючи шунтування та бандажування шлунка.

Прогресуюча печінкова недостатність може бути показанням до трансплантації печінки.

Профілактика

Для зниження ризику розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки рекомендується:

• вести активний спосіб життя, уникати фізичної недостатності;
• контролювати та підтримувати нормальну масу тіла, запобігати ожирінню;
• дотримуватись правильного харчування, найкращим варіантом є Середземноморська дієта;
• регулярно проходити профілактичні огляди для своєчасного виявлення захворювань серцево-судинної та ендокринної систем.

Реабілітація

Пацієнти з жировим гепатозом повинні періодично (раз на 1-6 місяців, залежно від стану) відвідувати лікаря для моніторингу стану, своєчасного виявлення ускладнень та корекції терапії.