Апоплексія яєчника - симптоми, лікування, причини

Що таке апоплексія яєчника?

Апоплексія яєчника – це раптове крововиливання в тканину яєчника та в черевну порожнину, що виникає внаслідок розриву одного або кількох судин, що забезпечують кровопостачання цього органу. Ця патологія частіше спостерігається у молодих жінок віком від 20 до 35 років. Апоплексія яєчника класифікується як невідкладний гінекологічний стан. Якщо вчасно не звернутися за медичною допомогою, може виникнути значна кровотеча, що загрожує життю пацієнтки через геморагічний шок.

Типи апоплексії яєчника

Дана патологія становить 1,5-3% від загальної кількості гінекологічних захворювань. Класифікація апоплексії основана на оцінці стану пацієнтки та обсягу крововтрати. Виокремлюються наступні ступені тяжкості апоплексії яєчника:

• легка, якщо крововтрата не перевищує 150 мл;
• помірна – від 150 до 500 мл;
• важка – понад 500 мл.

Симптоматика апоплексії яєчника

Спонтанне кровотеча в тканину яєчника є серйозною медичною проблемою, яку неможливо не помітити. Основним симптомом апоплексії є раптова інтенсивна біль у нижній частині живота, що пов'язана з розривом судини. Дискомфорт проявляється з тієї сторони, де знаходиться уражений яєчник. При обильній внутрішньочеревній кровотечі може спостерігатися іррадіація болю на весь живіт.

Додатково можуть бути наступні симптоми:

• холодний піт;
• головокружіння, розлади свідомості до його втрати;
• втрата природного кольору шкіри;
• здуття живота, підвищена болючість при пальпації;
• нудота та блювання;
• прискорене серцебиття на фоні зниженого артеріального тиску. Ступінь вираженості цих змін безпосередньо залежить від обсягу крововтрати.

Деякі жінки можуть відчувати тягнучу біль або дискомфорт у нижній частині живота перед самим розривом судини. Це може бути обумовлено набряком яєчника та рядом функціональних змін, що передують апоплексії.

При появі зазначених симптомів слід негайно звертатися за медичною допомогою. Внутрішньочеревна кровотеча, що виникає після розриву судини, може призвести до серйозних ускладнень.

Причини апоплексії яєчника

Основою розвитку апоплексії є спонтанне крововиливання в тканину яєчника та в черевну порожнину. Розрив артерій або вен може відбутися на фоні органічних змін самого яєчника. Статистично даний недуг найчастіше розвивається в період овуляції, коли судинна система яєчника зазнає максимального функціонального навантаження.

Фактори, що сприяють розвитку апоплексії:

• запальні захворювання яєчника різної природи;
• варикозне розширення судин яєчника та/або їх підвищена жорсткість (склеротичні зміни);
• мелкокістозні зміни в паренхімі яєчників.

Перелічені стани знижують стійкість судин. Однак порушення цілісності артерій або вен відбувається під впливом провокуючих факторів. Тригерами можуть бути:

• фізичне перенапруження;
• травматичні пошкодження живота;
• активні статеві контакти.

Наявність цукрового діабету, ожиріння та хронічного стресу також збільшує ймовірність спонтанного розриву судин яєчника.

Діагностика апоплексії яєчників

Діагностика апоплексії яєчників у більшості випадків не викликає труднощів у досвідченого гінеколога. Лікар на основі характерних скарг може запідозрити цю патологію. Для підтвердження діагнозу виконується гінекологічне обстеження, в ході якого оцінюються стан маткових придатків і реакція заднього своду, що дозволяє опосередковано оцінити ступінь крововтрати. Пальпація живота виявляє напруження м'язів, що свідчить про ураження черевини внаслідок крововиливання.

Для виявлення вільної рідини (крові) у черевній порожнині проводять УЗД і пункцію черевної порожнини через задній свід. У складних клінічних випадках необхідна лапароскопія, яка вважається «золотим стандартом» у діагностиці апоплексії яєчників. Це втручання дозволяє з точністю до 98% виявити уражене судино і здійснити радикальне та ефективне лікування. Під час лапароскопії гінеколог використовує спеціальне ендоскопічне обладнання і може в реальному часі візуально оцінити стан тканин органів малого таза.

Методи лікування апоплексії яєчника

В залежності від обсягу крововтрати лікування апоплексії яєчника може бути як консервативним, так і хірургічним.

Консервативна терапія

При легких формах апоплексії яєчника, коли гемодинамічні показники залишаються стабільними і кровотеча не посилюється, може розглядатися консервативна стратегія. Призначаються медикаменти, що сприяють згортанню крові та судинному спазму. У рамках симптоматичного лікування можуть також застосовуватися анальгетики.

Водночас, апоплексія яєчника може збільшувати ризик виникнення спайкового процесу в черевній порожнині, що в свою чергу може призвести до трубно-перитонеального безпліддя. Тому кваліфіковані гінекологи Центу підходять до кожного клінічного випадку індивідуально, вибираючи найбільш оптимальне лікування для пацієнтки.

Хірургічне втручання при апоплексії яєчника

Радикальним способом вирішення проблеми є лапароскопічна операція. Через 2-3 невеликих проколи в черевній стінці вводяться інструменти в черевну порожнину. Під відеоспостереженням лікар знаходить кривавляче судино і проводить його коагуляцію. При значному ушкодженні тканини яєчника може знадобитися його часткова резекція.

Після цього гінеколог виконує повну санацію черевної порожнини з використанням спеціальних розчинів, які запобігають утворенню спайок. Такий підхід мінімізує ризик подальших ускладнень.

У післяопераційний період усім пацієнткам призначається індивідуальна медикаментозна терапія, спрямована на запобігання рецидиву апоплексії яєчника.

Профілактика апоплексії яєчника

Профілактика апоплексії яєчника включає своєчасне лікування гінекологічних захворювань. Якщо у жінки є якесь захворювання статевої системи, рекомендується уникати фізичних перевантажень, травм живота, різких рухів, а також надмірно активних статевих актів.

Реабілітація після операції

Лапароскопічне лікування апоплексії яєчника забезпечує швидке відновлення пацієнтки при мінімальному ризику ускладнень. Оскільки вся процедура здійснюється через невеликі розрізи, пацієнтці не потрібно тривале перебування в стаціонарі. Жінка може виписатися з клініки вже через 1-2 дні після операції. Для профілактики бактеріальних ускладнень призначаються короткі курси антибіотиків.

Шви знімаються на 7-10-й день після операції (невеликі лапароскопічні проколи майже непомітні). Повне відновлення може зайняти від 3 до 4 тижнів. У цей період жінці можуть бути призначені знеболювальні, протизапальні або гормональні препарати. Для запобігання післяопераційним ускладненням рекомендується протягом місяця уникати фізичних навантажень, відвідувань сауни або лазні, а також статевих актів.