Ціліакія - симптоми, лікування, причини

Про обізнаність про захворювання

Целіакія, також відома як глютенова ентеропатія або непереносимість глютену, є спадковим аутоімунним розладом. Ця патологія найчастіше діагностується у жінок, причому вона виникає вдвічі частіше, ніж у чоловіків.

При цій хворобі імунна система помилково сприймає глютен як небезпечну речовину, що викликає запалення в тонкому кишечнику. Це призводить до труднощів у засвоєнні поживних речовин, і, крім кишкових симптомів, у дорослих спостерігається втрата ваги та загальне виснаження.

Класифікація

Існує кілька типів целіакії, які відрізняються за клінічними проявами.

За клінічними ознаками виділяють:

• типову форму, яка проявляється в ранньому дитинстві (1–3 роки) з характерними симптомами;
• стертий перебіг, коли симптоми проявляються в різні моменти життя, і акцент зміщується на позакишкові прояви (наприклад, кровоточивість ясен, ламкість кісток тощо);
• латентну форму, коли хвороба протікає практично без симптомів, що частіше зустрічається у літніх людей.

Спеціалісти також виділяють стадії целіакії в залежності від активності запалення в ШКТ:

• латентна стадія, при якій захворювання немає помітних проявів, але запальний процес уже починається;
• активна стадія, де з'являються клінічні симптоми (диспепсія, метеоризм, діарея тощо);
• неповна ремісія, коли симптоми значно зменшуються під час лікування, але запалення зберігається;
• повна ремісія, коли захворювання знаходиться під контролем, і симптоми зникають;
• стадія декомпенсації, в якій симптоми повертаються після ремісії.

Ознаки недугу

У дорослих, які страждають від непереносимості глютену, на першому плані виникають симптоми, що стосуються травної системи:

• підвищене газоутворення;
• часті епізоди діареї;
• болісні відчуття в животі після їжі;
• швидка втомлюваність;
• метеоризм;
• здуття живота;
• відчуття тяжкості після їжі.

Унікальним знаком непереносимості глютену є кал з незвичайною, жирною консистенцією, який важко змивається і залишає плями на нижній білизні через недостатню гігієну.

При тривалому перебігу хвороби проявляються такі симптоми целіакії:

• анемія;
• дефіцит маси тіла;
• розм'якшення і крихкість кісток (остеопороз);
• потемніння емалі зубів;
• часті головні болі;
• хронічна втома;
• шкірні висипання у вигляді сверблячих пухирів;
• постійна печія;
• боли в суглобах;
• м'язова слабкість;
• періодичні бурчання в животі;
• неприємна відрижка;
• суглобові болі.

В активній фазі захворювання можуть спостерігатися неврологічні симптоми, включаючи:

• онеміння кінцівок;
• невропатія;
• відчуття поколювання і мурашок на шкірі;
• порушення координації;
• зниження уваги, пам'яті та концентрації.

Окрім цього, пацієнти можуть відчувати підвищену сонливість і знижену увагу, що ускладнює виконання робочих завдань. Деякі хворі відзначають, що їм стає важче засвоювати нову інформацію і адаптуватися до змін у професійному середовищі. Через пошкодження кісткової тканини збільшується ризик частих переломів, які довго заживають.

Фактори ризику

Головна причина появи целіакії — генетичний дефект, який забезпечує надмірну реакцію імунної системи на глютен. Деякі дослідження показують, що в певних умовах непереносимість глютену може розвинутися як вторинний аутоімунний процес на фоні інших серйозних захворювань, таких як діабет, системний червоний вовчак, тиреоїдит та інші.

Початок захворювання може бути спровоковано вживанням продуктів, що містять зернові, зокрема, жита, ячменю та пшениці. До таких продуктів відносяться:

• хлібобулочні вироби;
• макарони;
• випічка;
• морожене;
• кондитерські вироби;
• густі соуси;
• сухі сніданки;
• фастфуд;
• консервовані продукти;
• пиво.

Глютен використовується як загусник у виробництві багатьох продуктів, тому просте вживання їжі може спровокувати загострення запального процесу.

Методи діагностики

В ході первинної діагностики лікар-гастроентеролог проводить фізичний огляд, вивчає стан шкіри і зубів пацієнта, а також збирає анамнез. Значну роль у діагностиці целіакії має збір інформації про наявність аналогічних захворювань у близьких родичів, що спостерігається у 95% випадків. Також лікар повинен дізнатися про режим харчування, спосіб життя та можливі супутні захворювання.

Лабораторні методи діагностики непереносимості глютену включають:

• біохімічний аналіз крові для виявлення низького рівня альбуміну, анемії та дефіциту мінералів;
• тест на специфічні антитіла, що виникають при наявності целіакії (тканинна трансглутаміназа, пептиди гліадину);
• тест Шиллинга або аналогічні дослідження для оцінки всмоктування в тонкому кишечнику.

При необхідності можуть бути призначені ендоскопічні дослідження тонкого кишечника з біопсією. Також можуть знадобитися ультразвукове дослідження черевної порожнини, комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія, а також рентген кишечника з контрастною речовиною.

Тактика лікування

Стратегія терапії залежить від типу целіакії, стадії запального процесу та вираженості симптомів. Основна умова ефективного лікування — повна відмова від продуктів з глютеном. Всі вироби, що містять жито, пшеницю, ячмінь або суміші злаків, повинні бути виключені. Значно перед покупкою нових продуктів слід уважно вивчати склад на упаковці.

Доступні джерела глютену можуть включати:

• ковбаси, сардельки та сосиски;
• м'ясні делікатеси;
• готові м'ясні та овочеві страви;
• продукти швидкого приготування;
• розчинну каву та цикорій;
• какао;
• соєве молоко;
• сухі сніданки;
• майонез;
• кетчуп;
• овочеві соуси;
• консерви;
• шоколад;
• жувальні цукерки;
• бульйонні кубики;
• морожене;
• пиво.

Окрім дієтотерапії, лікування може включати медикаментозні засоби, такі як протизапальні засоби та гормони для зниження запалення в кишечнику. Також рекомендуються вітамінно-мінеральні добавки для відновлення балансу поживних речовин.

Важливо контролювати інші захворювання пацієнта та при необхідності проводити підтримуючу терапію.

Заходи профілактики

Методів специфічної профілактики розвитку непереносимості глютену не існує. Важливо контролювати аутоімунні захворювання, запобігати рецидивам, а також регулярно проходити профілактичні обстеження.

Слід враховувати, що целіакія у вагітних жінок може призвести до різноманітних вад розвитку плода, особливо серцево-судинної системи, тому такі пацієнтки повинні бути під строгим медичним контролем під час вагітності.

Реабілітація та прогноз

Прогноз здоров'я в значній мірі залежить від дотримання пацієнтом рекомендацій лікаря. Дотримання суворої безглютенової дієти дозволяє більшості пацієнтів досягти нормалізації стану. Регулярні обстеження та лабораторні тести повинні проводитися не рідше одного разу на рік.

У ситуаціях, коли пацієнти погано реагують на виключення глютену з раціону, необхідно більш часте диспансерне спостереження — від 4 до 8 разів на рік.