Гемангіома печінки - симптоми, лікування, причини

Загальний опис захворювання

Гемангіоми печінки часто не проявляють себе клінічно, однак більш крупні пухлини можуть тиснути на навколишні тканини, що призводить до зниження апетиту, виникнення нудоти і блювоти.

Як правило, у пацієнта спостерігається лише одна гемангіома, хоча іноді можуть зустрічатися і множинні утворення. Ці пухлини не трансформуються в рак і не метастазують в інші органи.

Типи гемангіом

Існує кілька класифікацій гемангіом печінки, які відіграють важливу роль у виборі методу лікування:

1. За кількістю утворень: одиничні та множинні.

2. За розміром:

• маленькі: до 15 мм;
• середні: від 15 до 50 мм;
• великі: понад 50 мм;
• гігантські: понад 100 мм;

3. За внутрішньою структурою: капілярні (з дрібних порожнин), кавернозні (з великих порожнин - каверн).

Ознаки гемангіоми печінки

В більшості випадків гемангіоми печінки не проявляють жодних ознак і виявляються випадково під час обстеження з інших причин.

Гігантські гемангіоми печінки (які перевищують 10 см) можуть давати симптоми, що вимагають медичного втручання. Найпоширеніші симптоми включають болі у верхній частині живота, викликані тиском пухлини на навколишні тканини та капсулу печінки. Інші ознаки можуть включати:

• втрату апетиту;
• нудоту;
• блювоту;
• швидку насичуваність під час їжі;
• відчуття здуття після їжі.

Гемангіоми печінки можуть піддаватися кровотечі або утворенню тромбів, що також може викликати болі в животі.

Фактори ризику гемангіоми печінки у дорослих

Точні причини виникнення пухлин в органах не встановлені. Однак дослідження показують, що розвиток гемангіоми печінки у чоловіків та жінок може бути пов'язане з певними генетичними дефектами. Можливі фактори ризику можуть включати:

• тривале застосування стероїдів для лікування захворювань або збільшення м'язової маси;
• долгостроковий прийом протизаплідних засобів;
• вагітність.

Методи діагностики гемангіоми печінки

В більшості випадків гемангіома виявляється випадково під час УЗД, МСКТ або МРТ органів черевної порожнини. Пацієнт направляється до спеціаліста-гіпатолога, який призначає додаткові дослідження, щоб уточнити природу новоутворення:

• ультразвукове дослідження з контрастуванням – високочастотні звукові хвилі проходять через тканини, створюючи зображення;
• комп'ютерна томографія (КТ);
• магнітно-резонансна томографія (МРТ);
• ангіографія – введення контрастної речовини в судини для візуалізації їх при рентгенівському опроміненні;
• сцинтіграфія – ядерна сцинтографія з використанням радіоактивного технецію-99m для отримання зображення гемангіоми.

Додатково можуть бути проведені загальні аналізи крові та сечі, біохімічні дослідження (різні фракції білірубіну, тригліцериди, АСТ, АЛТ та інші проби), а також консультації суміжних спеціалістів.

Методи лікування

Деякі гемангіоми виявляються при народженні або в ранньому віці (5 - 10% випадків у річних дітей). Як правило, гемангіоми з часом зменшуються і можуть зникнути. Якщо утворення невелике, стабільне і не викликає дискомфорту, його можна контролювати за допомогою регулярних візуалізуючих досліджень кожні 6 - 12 місяців.

Спеціальних лікарських препаратів для лікування гемангіоми печінки не існує. Хірургічне втручання може знадобитися, якщо пухлина швидко зростає або викликає суттєвий дискомфорт. Метод судинної емболізації, при якому перекриваються кровоносні судини, що забезпечують гемангіому, може уповільнити або зупинити її ріст. Популярним також є метод склерозування – введення речовини, що змикає стінки утворення і запобігає його повторному виникненню.

Якщо зазначені методи неефективні, може знадобитися оперативне лікування:

• сегментарна резекція печінки;
• видалення частки печінки (лобектомія);
• видалення половини печінки (гемігепатектомія).

Вибір хірургічного методу залежить від росту пухлини, ступеня вираженості симптомів і наявності ускладнень. Прямі показання для операції включають:

• діаметр більше 5 см;
• ріст пухлини на 50% і більше за рік;
• розрив утворення;
• симптоми стиснення навколишніх тканин;
• підозра на злоякісність утворення.

Профілактика захворювання

Специфічна профілактика гемангіоми печінки не розроблена. Оскільки деякі фактори ризику пов'язані з прийомом певних медикаментів, людям, які приймають стероїди або оральні контрацептиви, рекомендується регулярно проходити УЗД печінки для раннього виявлення можливого утворення.

Реабілітація після лікування

Процес реабілітації залежить від типу втручання. Після емболізації або склерозування пацієнт може повернутися до звичайного життя через 1-2 тижні. Якщо була видалена частина печінки, реабілітація може зайняти від 1 до 3 місяців. Протягом цього часу необхідно обмежити фізичну активність, уникати жирної, смаженої та копченої їжі, а також алкогольних напоїв. У перші кілька тижнів після процедури також слід уникати перегріву (гарячі ванни, лазні і сауни) і прямих сонячних променів. Лікар призначить графік планових візитів для контролю за процесом відновлення.