Гематома м'яких тканин - симптоми, лікування, причини

Що це?

Гематома м'яких тканин (синець) є локальною областю скупчення крові, що утворює псевдокістозну порожнину, заповнену рідиною або згорнутою кров'ю. Гематоми не мають чітких внутрішніх або зовнішніх стінок, оскільки відбувається дифузне пропитування тканин вилитою кров'ю.

Про захворювання

За розміром локальні крововиливи можуть варіюватися від незначних до обширних. У деяких випадках вони розташовані на поверхні – в підшкірній або підслизовій тканині. В інших випадках – заглиблені в м'язову масу або внутрішні порожнини організму. Чим більше кількість пошкоджених судин, тим серйознішою і ширшою стає гематома.

Симптоматика локального крововиливу проявляється практично одразу після травми. Перші ознаки включають обмежений набряк, сильний біль при натисканні та відсутність ознак флуктуації. Гематоми найчастіше виникають в областях, схильних до травматизації – голі ПЛР, потилиці (при падінні назад), обличчі (при ударі). Спонтанні гематоми м'яких тканин можуть проявлятися в різній локалізації і часто є ускладненням інтенсивної антикоагулянтної терапії.

Діагностика, як правило, не викликає труднощів і грунтується на візуальному огляді ураженої області. Якщо гематома глибоко закладена, проводиться візуалізаційна діагностика – ультразвук, рентген або магнітно-резонансна томографія.

У більшості випадків лікування проводиться консервативно. Хірургічне втручання потрібно лише у разі великих гематом з тривалістю кровотечі.

Види гематом м'яких тканин

Існують такі типи гематом м'яких тканин:

• травматичні гематоми;
• спонтанні гематоми.

Спонтанні гематоми виникають у м'яких тканинах через пошкодження судини і не пов'язані з травмою чи медичними втручаннями.

Гематоми можуть відрізнятися за ступенем тяжкості. Виділяють три основних типи:

• Легка, що характеризується слабо вираженим болем в області травми, який проявляється протягом перших 24 годин. Такі крововиливи зазвичай розсмоктуються самостійно за 5-10 днів.
• Середня. Симптоми з'являються протягом кількох годин (до 5). Характерно утворення набряку та вираженої болісності. Потрібна спеціалізована медична допомога, оскільки збільшується ризик ускладнень.
• Важка, що виникає внаслідок значного механічного впливу на тканини. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки можуть виникати протягом перших 2 годин після травми. Набряк часто має нечіткі межі, а дотик викликає сильний біль. У такій ситуації необхідно якнайшвидше звернутися до травматолога для призначення симптоматичної терапії та визначення можливих показань для операції.

Симптоматика

Як виглядає гематома? Після витоку крові в інтерстиціальний простір з'являється набряк, який з часом збільшується. Через виражений біль рух в сусідніх суглобах обмежується. У місці крововиливу відчувається внутрішнє напруження та ущільнення. Сразу після утворення гематома може бути яскраво-червоною або навіть темно-червоного з фіолетовим відтінком. Найчастіше колір неоднорідний, більш темний по краях.

Якщо на початку шкіра в зоні пошкодження судин червона, тоді вона поступово стає багровою (вплоть до синюватого). Приблизно на 2-3 добу спостерігається феномен «цвітіння» синця, і колір змінюється на фіолетовий з синюватим відтінком. На 5-й день після формування гематоми через руйнування гемоглобіну вона стає жовтувато-зеленою. Також гематома може переміщатися вниз під дією сили тяжіння (якщо відсутні анатомічні перешкоди на цьому шляху).

Причини

Найпоширенішою причиною локального крововиливу є пошкодження кровоносного судини. Це може статися в результаті удару, компресії, кісткового перелому або прямого удару. У місці прикладення механічної сили, що перевищує міцність тканин, відбувається розрив судин. Кров виходить в інтерстиціальний простір (підшкірну жирову клітковину або міжм'язеву зону), не пошкоджуючи шкіру.

Передбачуваними факторами для виникнення спонтанних гематом можуть бути коагулопатії (порушення згортання крові), високий артеріальний тиск, кашель, васкуліт (запалення стінки судини) та надмірні фізичні навантаження. Іноді спонтанна гематома розвивається без видимих причин. Також є дані про COVID-19-асоційовану коагулопатію як одну з причин спонтанних крововиливів у м'яких тканинах.

Сильним фактором ризику нежареної гематоми є антикоагулянтна та тромболітична терапія, яка широко застосовується для профілактики та лікування пацієнтів з гострими тромбозами судин (коронарних, легеневих, периферичних тощо). Захворюваність, пов'язана з коагулопатією та гематомами м'яких тканин, зростає з кожним роком, тому важливо приділяти особливу увагу своєму здоров'ю.

Діагностика

Візуалізаційна діагностика гематом м'яких тканин може виконуватися за допомогою наступних методів дослідження:

• УЗД – ультразвукове дослідження є безпечним і неінвазивним способом діагностики, що дозволяє оцінити ступінь залучення м'яких тканин і поруч розташованих органів;
• КТ – комп'ютерна томографія застосовується в складних клінічних випадках і часто доповнюється контрастуванням;
• МРТ – магнітно-резонансна томографія дозволяє детально оцінити стан м'яких тканин з кроком сканування всього 1-2 мм.

Лікування

Тактика лікування при крововиливі в м'які тканини визначається за локалізацією, поширеністю, розміром і стабільністю гематоми.

Консервативна терапія

При невеликих гематомах проводиться консервативне лікування.

Невідкладна допомога включає в себе негайне охолодження зони пошкодження. Тривалість впливу складає 20 хвилин, процедуру слід повторювати кожні 2 години. Холод призводить до спазму кровоносних судин, що допомагає зменшити розмір гематоми та набряк. Наступний крок першої допомоги – туга пов'язка, що чинить тиск на пошкоджені судини, що запобігає повторному витоку крові.

Пізніше гостра стадія переходить в стадію організованої гематоми, для якої потрібні інші терапевтичні підходи. На уражене місце накладаються теплі компреси (холод замінюється теплом), що сприяє резорбції крові. На цьому етапі також можливе застосування спеціалізованих мазей. У разі неускладненого перебігу гематома зникає через кілька днів. Однак слід врахувати, що більш великі крововиливи можуть розсмоктуватися повільно (до кількох тижнів), і іноді можуть виникати ускладнення, тому рекомендується, щоб динаміка процесу спостерігалася лікарем.

Хірургічна терапія

Великі гематоми зустрічаються рідко, але можуть призвести до нестабільності гемодинаміки та становити загрозу для життя. Ці стани потребують термінової медичної допомоги. У таких випадках може знадобитися ангіографія і цільова ендоваскулярна емболізація.

Хірургічне втручання також показано при значних гематомах грудей і синдромі здавлення сусідніх органів.

Профілактика

З урахуванням можливих факторів ризику профілактика гематом включає наступне:

• захист від травм із використанням засобів безпеки;
• раціональний вибір дозування антикоагулянтів;
• своєчасне виявлення та лікування васкулітів.

Реабілітація

Після хірургічного лікування гематом проводять регулярні антисептичні обробки рани та зміну асептичних пов'язок.