Ретрохоріальна гематома - симптоми, лікування, причини

Загальне уявлення про захворювання

Хоріон – це життєво важлива структура, яка відіграє ключову роль у харчуванні ембріона або плода. Протягом першого триместру хоріальна тканина зазнає значних змін, трансформуючись у повноцінну плаценту.

Відшарування хоріальної тканини може відбуватися приблизно у 5% вагітних, що, у свою чергу, може призвести до порушень матково-плацентарного комплексу. Ускладнення такого характеру часто виникають через механічні фактори або активацію імунного запального реагування на появу крові. У подальшому диспропорція в розвитку матково-плацентарної системи може збільшувати ризик передчасних пологів, плацентарної недостатності, затримки зросту плода і навіть внутрішньоутробної загибелі. Ефективне лікування ретрохоріальної гематоми на ранніх термінах вагітності може суттєво знизити ці ризики і створити умови для успішного завершення вагітності.

Класифікація

Часткове відділення хоріальної тканини від зміненої слизової оболонки матки може призвести до утворення крововиливів. Виходячи з розташування крові, виокремлюють три типи акушерських гематом:

• ретрохоріальні – кров розташована в просторі між хоріоном і стінкою матки;
• субамніотичні – кров потрапляє в простір між плодовими оболонками і стінкою матки;
• краєві – кров накопичується по краях хоріона.

З морфологічної точки зору гематоми підрозділяються на три стадії:

• свіжа – тільки що вилита кров знаходиться в матково-хоріальному просторі, еритроцити ще не проникають в ендометрій;
• проміжна – еритроцити досягають слизової оболонки матки, починаються процеси фібрінації, що вказує на початок згортання крові;
• стара – еритроцити деградують, нитки фібрину утолщуються, і утворюється організований кров'яний згусток, при цьому слизова оболонка матки в області гематоми загине (некротизується).

Клінічні прояви

Ретрохоріальна гематома на ранніх термінах вагітності може бути виявлена випадково під час проведення УЗД (асимптомні форми). Однак у більшості випадків спостерігаються клінічні прояви, які слугують показанням для ультразвукового дослідження, основними з яких є:

• болі в нижній частині живота, які можуть бути пов'язані з підвищенням тонусу матки;
• кров'янисті виділення з статевих шляхів, якщо кров виходить назовні (що може відбуватися при краєвій формі відшарування).

УЗД дозволяє не тільки визначити розміри гематоми, але й оцінити серцевий ритм ембріона або плода. За допомогою ультразвукового дослідження спеціаліст може візуалізувати жовте тіло, що виробляє прогестерон. При малому розмірі жовтого тіла можна запідозрити абсолютну недостатність прогестерону, яка, можливо, стала причиною загрози переривання вагітності.

Фактори ризику

Фактори, що сприяють утворенню ретрохоріальної гематоми, можна поділити на дві групи: первинні та вторинні.

• Первинні фактори можуть бути пов'язані з хронічними запаленнями ендометрія, ендокринними розладами, порушенням імунного балансу, генетичними факторами за системою HLA, патологічними станами гемостазу, антифосфоліпідним синдромом та іншими причинами. Ці аспекти можуть послаблювати зв'язок плодового яйцеклітини зі стінкою матки та підвищувати ризик відокремлення хоріальної тканини, що призводить до утворення гематоми.
• Переривання вагітності, особливо на перші 7-8 тижні, може відбуватися через генетичні аномалії хромосомного набору плода. Неправильний кариотип може посилити скорочення матки, що веде до вторинного відшарування частини хоріальної тканини.

Методи діагностики

Основним методом виявлення ретрохоріальної гематоми є ультразвукове сканування з допплерометрією. Лікар визначає анехогенні (темні) ділянки, що мають серпоподібну форму. Також спеціаліст уточнює розміри (об'єм) гематоми, що важливо для прогностичної оцінки і подальшого динамічного спостереження. Контрольне УЗД проводиться через кілька днів, при цьому позитивна динаміка буде свідчити про зменшення розмірів гематоми і зміну її відтінку, що вказує на початок організації.

У програму обстеження пацієнток з ретрохоріальною гематомою можуть також включатися лабораторні аналізи, спрямовані на оцінку згортальних властивостей крові та виявлення можливих причин (антифосфоліпідного синдрому, гіпотиреозу, спадкових порушень гемостазу та ін.).

Підходи до лікування

Лікування, спрямоване на управління ретрохоріальною гематомою, включає медикаментозну терапію.

Консервативне лікування

У ситуаціях продовження кровотечі (явної або прихованої) акушер-гінеколог призначає кровоспинні препарати. В комплексну терапію обов'язково повинні бути внесені засоби на основі натурального прогестерону. Ці препарати допомагають нормалізувати тонус матки, володіють протизапальною активністю і сприяють правильному розвитку плаценти.

Гормональна підтримка зазвичай триває до 20 тижнів вагітності. Важливо, що скасування прогестеронових препаратів слід проводити поступово, оскільки різка відміна може викликати серйозні наслідки, включаючи дефіцит прогестерону, що збільшує ризик переривання вагітності.

Хірургічне лікування

У рідкісних випадках ретрохоріальна гематома може стати причиною масивної маткової кровотечі, що вимагає хірургічного втручання. Як правило, у таких випадках ембріон/плід гине, і для порятунку життя жінки може знадобитися інструментальне спорожнення матки.

Профілактика виникнення

Зменшити ризик утворення ретрохоріальної (ретроплацентарної) гематоми можна завдяки предгравідарній підготовці, яку рекомендується починати як мінімум за три місяці до передбачуваного зачаття. Це дозволить не тільки забезпечити організм жінки необхідними мікроелементами (фолієва кислота, омега-3 жирні кислоти, залізо та інші), але й виявити приховані захворювання та інфекції, провести відповідне лікування та розробити індивідуальний план ведення вагітності.

Реабілітація після лікування

Після завершення основного курсу лікування, спрямованого на припинення кровотечі, вагітна повинна продовжувати підтримуючу терапію. Цей двоетапний підхід дозволяє створити оптимальні умови для розвитку плаценти і мінімізувати ризики можливих акушерських ускладнень.