Кістома яєчника - симптоми, лікування, причини

Про це захворювання

Кістома яєчника є одним з найбільш поширених доброякісних новоутворень у жінок. Зазвичай вона з'єднується з яєчником через ніжку, у якій знаходяться зв'язки, нервові волокна, а також кровоносні й лімфатичні судини. Найчастіше причиною її утворення служить кіста яєчника. На початкових етапах пухлина має доброякісний характер, але під впливом несприятливих факторів може трансформуватися в злоякісну.

Типи кістом

Класифікація кистом яєчника може бути виконана за різними критеріями:

• За типом перебігу: доброякісні, проліферуючі (пограничні) та малігнізовані (перероджені в злоякісну пухлину);
• За типом вистилки: залозисті, мезонефроїдні, гладкостінні, ендометріоїдні, папілярні;
• За вмістом: серозні (наполнені серозною прозорою рідиною) та муцинозні (містять слиз);
• За локалізацією: односторонні та двосторонні.

Визначення виду кістоми має вирішальне значення для вибору лікувальної стратегії. Наприклад, серозні утворення мають більше шансів перейти в злоякісну форму, ніж муцинозні, і їх бажано видаляти якомога швидше.

Симптоматика кістоми яєчника

При невеликих розмірах кістоми яєчника симптоми можуть відсутніми. У такому випадку захворювання виявляється випадково, наприклад, під час обстеження з приводу інших скарг. На цьому етапі у жінки можуть виникати труднощі з зачаттям.

Великі кістоми стискають навколишні органи та тканини, що призводить до наступних симптомів:

• тягнучі болі в нижній частині живота, часто віддають у пах чи поперек;
• відчуття важкості і розпирання в області живота;
• порушення в менструальному циклі;
• часте сечовипускання при стисненні сечового міхура;
• запори при наявності пухлини біля прямої кишки;
• душка та набряклість ніг при стисненні судин, що постачають кров нижнім кінцівкам.

У важких ситуаціях може відбутися накопичення серозної рідини в маткових трубах (гідросальпінкс) або в черевній порожнині (асцит).

Причини формування кістом яєчника

В даний час точні причини виникнення кістом не встановлені. Однак виділяється ряд факторів, що сприяють підвищенню ризику захворювання:

• гормональні порушення, пов'язані з дисфункцією яєчників;
• наследственна схильність;
• інфекційні захворювання, викликані ВПЛ та вірусами герпесу;
• хронічні запалення в органах репродуктивної системи;
• ракова патологія молочної залози;
• позаматкові вагітності;
• штучне переривання вагітності;
• хірургічні втручання на яєчниках;
• пременопауза і менопауза.

Методи діагностики

Процес діагностики починається з розповіді пацієнтки про скарги та вивчення її анамнезу. Важливими факторами є вік початку менструацій і статевого життя, кількість і наслідки вагітностей, методи контрацепції, перенесені інфекції та захворювання, а також особливості менструального циклу та деякі інші моменти. Також вивчаються патології, не пов'язані зі статевою системою.

Після збору анамнезу лікар проводить гінекологічне обстеження на кріслі. В рамках даного обстеження виконуються стандартні процедури: огляд піхви та шийки матки з використанням дзеркал, взяття мазків на флору та онкоцитологію, а також бімануальна пальпація матки та придатків. На цьому етапі лікар може виявити округле утворення в малому тазу, пов'язане з яєчником. Для підтвердження діагнозу можуть бути призначені УЗД, КТ або МРТ органів черевної порожнини, а в окремих випадках – лапароскопія. Додатково також можуть бути рекомендовані ФГДС, колоноскопія, іригоскопія та інші дослідження.

Методи лікування

Незалежно від типу і розміру кістоми яєчника, а також наявності симптомів, вимагається хірургічне втручання. Зазвичай застосування лапароскопічного методу, який передбачає виконання операцій через невеликі проколи, вважається переважним. Якщо є підозра на злоякісне утворення, може призначатися відкрита операція. В залежності від клінічної ситуації фахівці можуть проводити:

• кістектомію: видалення самої кістоми;
• оофоректомію: видалення пухлини разом із яєчником;
• пангістеректомію: висічення матки і придатків (зазвичай робиться в постменопаузі).

Після операції обов’язково проводять гістологічне дослідження видаленої пухлини. Якщо будуть виявлені злоякісні клітини, жінці може знадобитися додаткове обстеження, хіміотерапія або променева терапія.

Профілактичні заходи

Профілактика кістом яєчника включає наступні аспекти:

• дотримання безпечних практик при статевих контактах з незнайомими партнерами для зменшення ризику зараження ЗППП;
• підбір оптимального методу контрацепції для запобігання небажаній вагітності;
• своєчасну діагностику і лікування запальних захворювань репродуктивної системи та гормональних порушень.

Регулярні профілактичні перевірки у гінеколога допоможуть вчасно виявити утворення і видалити його до появи явних симптомів хвороби.

Постопераційна реабілітація

Після лапароскопічного втручання пацієнтка може перебувати в стаціонарі протягом 1-3 днів. Зазвичай лікарі дозволяють їй вставати вже в день операції, і з кожним днем фізична активність поступово збільшується. Після виписки протягом 3-6 тижнів важливо дотримуватися обережності: не піднімати тяжкості, уникати переохолодження і перегріву, не відвідувати бані та сауни, не засмагати, а також регулярно проходити огляд. При відкритому хірургічному доступі терміни госпіталізації та відновлення можуть збільшитися в 2-2,5 рази.