Міозит м'язів спини - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Міозит м'язів спини є запальним захворюванням, яке може бути викликане як інфекційними, так і неінфекційними факторами.

При міозиті спини спостерігається утворення локальних ущільнень у м'язах. Під тиском на ці болісні ділянки виникає хворобливість.

Міозит може виникати під дією як інфекційних, так і неінфекційних факторів, що впливає на клінічний перебіг та підходи до лікування. Діагностика захворювання базується на результатах об'єктивного та інструментального обстеження.

В більшості випадків лікування здійснюється консервативним методом. Хірургічне втручання може знадобитися у разі гнійної форми захворювання.

Види

В залежності від анатоміко-топографічних характеристик виділяють такі форми міозиту спини:

• запалення трапецієвидної м'язи;
• запалення широчайшої м'язи;
• запалення ромбовидної м'язи;
• запалення паравертебральних м'язів, розташованих уздовж хребта.

Міозит може бути первинним (ідіопатичним), у разі неможливості встановлення точної причини розвитку, або вторинним, пов'язаним з впливом несприятливих факторів на м'язи.

Симптоми

Клінічні симптоми захворювання залежать від активності та характеру запального процесу.

При хронічному міозиті м'язів спини спостерігаються такі симптоми:

• тягнучі больові відчуття в області ураженої м'язи спини (під лопаткою, вздовж хребтового стовпа і т.д.);
• посилення болю з часом та при зміні позиції, а також під час поворотів шиї;
• рефлекторне оберігання м'язів під час руху, що призводить до обмеження рухливості.

При гнійній формі міозиту симптоматика може бути іншою. Пацієнти можуть відзначати:

• підвищення температури;
• симптоми інтоксикації – спрага, ломота в тілі, загальна слабкість;
• озноб;
• виражену локальну болісність, що посилюється при пальпації (біль може бути характерною – ріжучою або пульсуючою).

Причини

Хронічне запалення поперечно-смугастої мускулатури спини може бути пов'язане з різними факторами:

• дифузні захворювання сполучених тканин (наприклад, системний червоний вовчак, ревматизм);
• злокачествіні пухлини (ракові утворення будь-якої локалізації);
• неспецифічна реакція на інфекційні патогени або деякі медикаменти.

Ці стани призводять до підвищення рівня прозапальних медиаторів, що може викликати пошкодження м'язевих структур. У відповідь на це збільшується міграція імунних клітин у вогнище запалення, ускладнюючи пошкодження.

Гострий міозит спини, як правило, виникає під впливом інфекційних агентів (бактерій та паразитів). Проте такі випадки трапляються рідше, ніж хронічне запалення. Також можуть відігравати роль травми і перевантаження м'язів. Інфекційне запалення може бути пов'язане з перенесеною респіраторною інфекцією.

Окремо виділяються професійні міозити, викликані монотонним повторюваним напруженням м'язів. Такі випадки частіше спостерігаються у музикантів, водіїв, стоматологів та представників інших професій з постійним статичним напруженням певних груп м'язів.

Діагностика

Для постановки остаточного діагнозу проводиться ряд обстежень, включаючи:

• візуальний огляд та пальпацію ураженої ділянки;
• УЗД м'язів;
• рентген для виключення патологій кісткової тканини;
• загальний аналіз крові;
• ревматологічні дослідження для виключення системних захворювань сполучених тканин.

У складних клінічних ситуаціях може знадобитися проведення магнітно-резонансної томографії для більш детальної оцінки стану м'язів. При підозрі на злоякісні утворення виконується біопсія.

Лікування

Лікування міозиту м'язів спини в основному здійснюється консервативним методом. У разі гнійного запалення необхідно забезпечити відтік вмісту. Для цього може знадобитися хірургічне втручання.

Консервативне лікування

Мета консервативного лікування – зменшення запального процесу. Для цього застосовуються нестероїдні протизапальні препарати, у деяких випадках призначаються кортикостероїди. При бактеріальній етіології прописуються антибіотики, а при паразитарних інвазіях – протигельмінтні препарати.

Фізіотерапевтичні процедури (магнітотерапія, електрофорез з лікарськими речовинами, лазеротерапія), масаж і розслаблюючі вправи для м'язів спини також відіграють важливу роль в комплексній терапії, але їх рекомендується застосовувати після зменшення активності запального процесу.

Хірургічне лікування

В залежності від поширеності гнійного процесу анестезія може бути місцевою або загальною. Лікар виконує необхідний розріз, видаляє гнійно-некротичні тканини та промиває порожнину антисептиками. Накладається стерильна пов'язка; в деяких випадках дренаж може залишатися на кілька днів для кращого очищення рани від патологічного виділення.

Профілактика

Для запобігання міозиту м'язів спини рекомендується виконувати наступні рекомендації:

• укріплювати м'язи за допомогою регулярної фізичної активності (плавання, фітнес тощо);
• проводити фізкультхвилинки при однотипній професійній діяльності;
• проходити профілактичні масажі;
• своєчасно лікувати супутні захворювання;
• уникати протягів;
• виконувати внутрішньом'язеві ін'єкції тільки кваліфікованими спеціалістами, які дотримуються правил асептики та антисептики.

Реабілітація

Після операції з відкриття гнійного осередку проводяться регулярні антисептичні обробки та перев'язки. Гнійна рана обробляється відкритим способом. Після загоєння тканин може бути призначений курс фізпроцедур, що сприяють покращенню мікроциркуляції.