Остеофіти - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Активні фізичні навантаження, вікові зміни в тканинах, запальні та інші патологічні процеси можуть призводити до витончення хрящів, що, в свою чергу, викликає тертя суглобових поверхонь кісток один об одного і їх руйнування. Для запобігання цим змінам організм ініціює прискорене зростання кісткових клітин, що веде до утворення наростів. Ці нарости обмежують амплітуду рухів в уражених ділянках, зменшуючи таким чином навантаження. Утворення остеофітів є захисною відповіддю організму.

Нарости найчастіше утворюються у великих суглобових з'єднаннях, таких як тазостегновий і колінний суглоби, хребет, а також в області п'яткової кістки та інших місцях. Остеофіти дуже чітко виявляються на рентгенологічних знімках: на початковій стадії вони виглядають як невеликі точечки на поверхні кістки, а при значних розростаннях нагадують шипи.

Види

В залежності від клінічних симптомів, обсягу і характеру змін кісткової тканини спеціалісти виділяють чотири основні стадії розвитку остеофітів:

• на першій стадії відсутні будь-які зовнішні ознаки, рентгенографія не показує патологічних вогнищ окостеніння;
• на другій стадії пацієнт починає відчувати біль ураженій області після фізичної активності або різких рухів, на знімках вже видно поодинокі нарости та звуження суглобової щілини;
• третя стадія характеризується вираженими симптомами (біль, обмеження рухливості, набряки), на рентгенівських зображеннях видно значне звуження відстані між суглобовими елементами та множинні екзостози;
• на четвертій стадії спостерігається значне обмеження рухів, постійний біль і скутість, на знімках суглобова щілина відсутня, проте виражені множинні остеофіти стають очевидними.

В залежності від причин утворення та особливостей розростання остеофіти бувають:

• губчасті;
• компактні;
• метапластичні;
• кістково-хрящові.

В залежності від локалізації екзостози можуть бути шийними, тазостегновими, колінними та іншими.

Симптоми

Клінічні прояви остеофітів залежать від місця розташування патологічного процесу та стадії розвитку наростів. До основних симптомів відносяться:

• тупі, що тягнуть болі в області уражених суглобів, що посилюються при фізичній активності та рухах;
• м'язова слабкість;
• підвищена стомлюваність;
• затерпання та поколювання в зоні екзостозів;
• набряклість м'яких тканин в ураженій області.

Біль стає особливо помітною, коли остеофіти знаходяться на підошві стопи, що викликає інтенсивний біль при ходьбі і називається п'ятковою шпорою (плантарним фасціитом).

Больові відчуття зазвичай зменшуються в стані спокою.

При наявності множинних остеофітів, які пошкоджують тканини і стискують нервові волокна, можуть спостерігатися наступні симптоми:

• зниження чутливості в руках і ногах;
• проблеми з сечовипусканням;
• порушення стільця;
• скутість при русі, особливо після тривалого перебування в одному положенні (після сну, тривалих поїздок на транспорті тощо).

З часом пацієнту стає важче пересуватися, хода змінюється, рухи стають повільними і невпевненими, а їх амплітуда зменшується.

Причини

До факторів ризику відносять будь-які запальні захворювання суглобів і кісткових структур, а також дегенеративні і вікові зміни. Найбільш поширеними причинами виникнення остеофітів є:

• різноманітні викривлення хребта (кіфоз, сколіоз);
• ожиріння, що значно збільшує навантаження на суглоби і хрящі;
• носіння незручного, тісного взуття;
• захворювання ендокринної і аутоімунної природи;
• наявність в анамнезі онкологічних захворювань;
• травми кісток і суглобів;
• надмірні і постійні фізичні навантаження.

До факторів, що сприяють утворенню екзостозів, також відносяться:

• сидячий спосіб життя;
• куріння і вживання алкоголю;
• хронічний стрес;
• інтенсивні заняття певними видами спорту (біг, велоспорт, контактні види спорту тощо);
• вік старше 50 років.

Ризик розвитку захворювань, пов'язаних з утворенням екзостозів, вищий у людей, які займаються викладацькою діяльністю, а також у тих, хто вимушений довго стояти або піднімати важкі вантажі (кур'єри, листоноші, вантажники тощо).

Діагностика

При первинному огляді лікар збирає анамнез, проводить візуальну оцінку опорно-рухового апарату та пальпацію уражених суглобів. Для виявлення негативного впливу патології на центральну нервову систему призначається загальний неврологічний огляд.

У комплекс інструментальних досліджень входять:

• рентгенографія ураженої ділянки в кількох проекціях для визначення типу та локалізації остеофітів;
• ультразвукове дослідження м'яких тканин і суглобів;
• електронейроміографія – метод, що допомагає оцінити функціональний стан нервової системи;
• комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія для визначення стадії патологічного процесу, виявлення особливостей екзостозів і детального вивчення всіх необхідних структур.

Додатково проводяться лабораторні тести. При наявності у пацієнта системних захворювань можуть бути залучені спеціалісти різних областей: ендокринології, травматології, ревматології тощо.

Лікування

Тактика лікування захворювань, пов'язаних з утворенням остеофітів, залежить від віку пацієнта, стану кісток і суглобів, клінічних симптомів, наявності супутніх патологій та інших факторів.

Існують два основні підходи в терапії: консервативний і хірургічний. Консервативні методи включають:

• медикаментозне лікування;
• фізіотерапевтичні процедури;
• лікувальна фізкультура і гімнастика;
• зміна режиму харчування і способу життя;
• лікування ожиріння.

У переліку медикаментів, що використовуються для лікування захворювань кістково-хрящових структур, можуть бути:

• протизапальні та знеболювальні засоби;
• хондропротектори;
• протинабрякові препарати;
• антибіотики при наявності активного запального процесу.

Пацієнту рекомендується відмовитися від шкідливих звичок, правильно харчуватися, контролювати масу тіла та забезпечувати організм фізичною активністю.

Якщо консервативні методи не приносять результату, а стан пацієнта важкий і існує ризик повної нерухомості суглобів, може бути призначене хірургічне втручання. Воно може включати резекцію остеофітів, іноді з видаленням пошкоджених ділянок кістково-хрящових структур.

При обширних запальних процесах може проводитися артроскопія – процедура, що дозволяє ввести медикаменти безпосередньо в область запалення. Також хірург може видалити незначні екзостози та виконати інші маніпуляції під час цієї процедури.

Профілактика

Щоб знизити ризик появи захворювань, пов'язаних з утворенням екзостозів, рекомендується:

• вести активний спосіб життя і регулярно навантажувати суглоби (займатися спортом, гуляти на свіжому повітрі, займатися фізичною культурою тощо);
• відмовитися від носіння тісного і незручного взуття;
• умерено навантажувати себе в спорті, особливо в тяжкій атлетиці, контактних видах, і обов'язково носити захисне спорядження для запобігання травм;
• уникати переїдання, контролювати вагу, підтримувати його в межах норми за індексом маси тіла.

Тим, хто працює в сидячому положенні, необхідно регулярно (не рідше 1 разу в 1,5–2 години) вставати і виконувати легкі фізичні вправи. Тим, хто довго стоїть або ходить, слід уважно підбирати взуття та організовувати робочий процес так, щоб мінімізувати навантаження на хребет і ноги.

Реабілітація

Після хірургічного втручання відновлення може зайняти від 1 до 6 місяців в залежності від типу операції, вихідного стану пацієнта та інших значущих факторів.

В процесі реабілітації необхідно:

• дотримуватися строгого рухового режиму;
• уникати контактів з людьми, які перенесли інфекційні захворювання останні 2–4 тижні;
• дотримуватися щадного режиму харчування;
• строго слідувати вказівкам і призначенням лікаря.

Важливо пам'ятати: якщо пацієнт не буде дбати про своє здоров'я, не буде боротися з захворюваннями, шкідливими звичками та зайвою вагою, продовжить випробовувати суглоби на міцність, навіть хірургічне втручання не врятує його від повторного появлення остеофітів.