Остеопороз - симптоми, лікування, причини

Симптоми

Дана патологія демонструє відсутність виражених клінічних ознак до моменту виникнення травми. Остеопороз представляє небезпеку, оскільки захворювання може проявлятися у вигляді переломів після мінімального фізичного навантаження. В деяких випадках переломи можуть проходити непоміченими (наприклад, компресійні, при яких хребці не витримують навантаження і «сплющуються»).

До основних симптомів остеопорозу відносяться:

• біль в області тазостегнових суглобів, крижця, ребер і грудної клітини;
• часті судоми і напруга в м’язах;
• зміна постави і порушення в опорно-руховому апараті;
• з'явлення болю в спині після малозначних падінь або підняття тяжкостей (при зміщенні хребців);
• зниження зросту (особливо при компресійних переломах хребців);
• відчуття тяжкості між лопатками (при зміщенні хребців);
• інтенсивний біль при тривалому знаходженні в одному положенні (при зміщенні хребців).

Якщо ви помітили ці симптоми, негайно зверніться до медичного закладу. Рання діагностика і корекція стану допоможуть уникнути негативних наслідків.

Основними ускладненнями вважаються переломи різної локалізації, які можуть призвести до втрати працездатності (часто трапляються випадки інвалідизації). Найбільш складні випадки представлені переломами стегна, особливо у літніх пацієнтів.

Причини

Остеопороз ділиться на первинний і вторинний. Первинний варіант виникає без впливу захворювань, тоді як вторинний формується під впливом хвороб або зовнішніх факторів.

Первинний остеопороз буває:

• постменопаузальний (пов'язаний з гормональним дисбалансом);
• сенільний (викликаний віковими змінами в організмі);
• ідіопатичний;
• ювенільний (обумовлений вродженими аномаліями).

Вторинний остеопороз розвивається внаслідок ендокринних розладів, захворювань крові, шкідливих звичок, хвороб печінки і легенів, нестачі вітамінів, надмірного споживання вітаміну A, а також вживання медикаментів, таких як глюкокортикоїди.

Діагностика остеопорозу

Лікування остеопорозу починається тільки після детальної діагностики. Необхідний комплексний підхід, який включає в себе збір анамнезу, фізикальне обстеження і оцінку стану ендокринної та імунної систем.

Діагностика охоплює:

• оцінку ризику переломів з використанням спеціалізованих шкал;
• рентгенологічні дослідження хребта;
• обширні аналізи крові;
• застосування денситометрії (для вимірювання щільності кісткової тканини);
• аналіз функції щитовидної і паращитовидних залоз.

При виборі терапевтичної стратегії враховуються результати лабораторних аналізів:

• загальний аналіз крові: визначення кількості еритроцитів, тромбоцитів, рівень гемоглобіну, лейкоцитів і лейкоцитарної формули;
• біохімічні дослідження: аналіз рівня глюкози, сечовини, білірубіну, фосфору, лужної фосфатази і кальцію;
• вивчення специфічних маркерів ремоделювання кісткової тканини;
• визначення рівня гормонів.

Лікування тривале, і для контролю ефективності терапевтичної схеми пацієнтам рекомендується регулярно проходити обстеження і здавати аналізи. Це допоможе уникнути ускладнень, які можуть виникнути при остеопорозі.

Лікування остеопорозу

По завершенні діагностики спеціалісти розробляють індивідуальний план лікування на основі результатів обстеження. В тому числі використовуються як консервативні, так і хірургічні методи. Консервативна терапія націлена на запобігання руйнуванню кісткової тканини, зниження больового синдрому і укріплення суглобів.

Консервативне лікування

Лікування здійснюється в наступних напрямках:

• Медикаментозна терапія. Усі використані препарати діляться на ті, що гальмують резорбцію кісткової тканини, і анаболічні засоби, що стимулюють синтез кісткової речовини. Також у лікувальний комплекс входять вітаміни і препарати з високим вмістом кальцію. Не рекомендується займатися самолікуванням; призначити потрібні препарати може тільки лікар.
• Харчування (на основі проведених аналізів у раціон додаються продукти, багаті кальцієм і нестачними мікроелементами).
• Фізіотерапія і електрофорез (для зняття болісних відчуттів).
• Лікувальна фізкультура.
• Лазерна терапія. Дана процедура застосовується при вираженому больовому синдромі і труднощах у русі.
• Хірургічне втручання. Здійснюється при високому ризику переломів або відразу після їх виникнення.

Важливо зазначити, що при остеопорозі необхідно уникати серйозних фізичних навантажень і підтримувати помірний спосіб життя.

Хірургічне лікування

Операції проводяться при високому ризику переломів або безпосередньо після їх виникнення. Хірургічне втручання рекомендується в разі патологічного перелому, ініціюючи покращення якості життя і сприяючи більш швидкій реабілітації, що, в свою чергу, скорочує ризик ускладнень від тривалої нерухомості. Такі операції можуть виконуватися навіть літнім пацієнтам. Для лікування застосовуються такі методи:

• Остеосинтез шийки стегна - процедура, під час якої використовують плити або спиці для фіксації уламків кісток, що сприяє їх загоєнню і відновленню функцій кінцівки.
• Ендопротезування - операція, яка включає повне або часткове заміщення суглоба, дозволяючи відновити функції кінцівки на термін від 16 до 20 років.

Після операції пацієнтам призначають знеболювальні та антибіотичні препарати, а також реабілітаційні процедури, що включають масаж, лікувальну фізкультуру і фізіотерапію.

Важливо підкреслити, що при остеопорозі слід уникати важких навантажень і дотримуватися спокійного способу життя.

Профілактика остеопорозу

Профілактичні заходи щодо остеопорозу включають в себе наступні рекомендації.

• Моніторинг маси тіла. Нестачі жирових відкладень може сприяти розвитку остеопорозу, оскільки жирозорі розчинні вітаміни, необхідні для метаболізму кальцію, поєднуються і переміщуються з жирами.
• Контроль раціону. Збалансоване харчування для організму дозволяє отримувати стійку кількість речовин, необхідних для формування нової кісткової тканини.
• Регулярні фізичні навантаження. Спортивна активність поліпшує кровообіг і сприяє укріпленню суглобів і кісток.
• Відмова від алкоголю і куріння (нікотин ініціює виведення кальцію з кісток, що є причиною високого ризику даного захворювання у курців).
• Запобігання падінь (особливо у літніх пацієнтів). Важно вміти зберігати рівновагу і займатися заняттями для підтримки здоров’я.

Якщо з’являються симптоми, діагностичні дослідження повинні проводитися тільки кваліфікованими лікарями. Інформація з Інтернету не є підставою для самодіагностики та самолікування.

Види

Класифікація остеопорозу включає в себе дві форми. Первинний тип виявляється в 86% випадків і характеризується системними проявами. Він ділиться на чотири підгрупи: постменопаузальний, сенільний, ювенільний та ідіопатичний.

Вторинний остеопороз розподіляється на вісім форм залежно від причин. Ці причини включають ендокринні хвороби, травлення, захворювання нирок, ревматичні патології, захворювання крові, генетичні відхилення, а також використання певних медикаментів. Вторинний остеопороз може бути як локалізованим, так і системним, залежно від масштабів ураження.