Патологічний перелом - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Найбільш поширеною причиною патологічних переломів у людей похилого віку є остеопороз. Крім того, можливі й інші захворювання кісток, включаючи як первинні, так і вторинні пухлини кісткової тканини. Патологічні переломи виникають при мінімальних зовнішніх навантаженнях або навіть під час звичайної фізичної активності (наприклад, при зміні положення в ліжку).

У пацієнтів з остеопорозом симптоми можуть розвиватися як раптово, так і поступово. Найчастіше уражається хребет, де виникають компресійні переломи (вертебральні тіла сжимаются під впливом один одного). Якщо цей процес має хронічний характер, це може призвести до зменшення зросту, болей у спині та змін постави. При гострому вертебральному переломі пацієнт відчуває різкий біль у спині. Також можуть постраждати й інші частини опорно-рухового апарату. Наприклад, часто спостерігаються переломи променевої кістки зі зміщенням, а також переломи в області шийки стегна. При наявності доброякісних або злоякісних новоутворень переломи можуть виникати в хребті, довгих трубчастих кістках і ребрах.

Пацієнтам з низькоенергетичними переломами кісток рекомендуються ортопедичні операції, спрямовані на відновлення цілісності пошкодженої кістки. Для пацієнтів з остеопорозом також розробляється терапія, яка сприяє покращенню стану кісткової тканини і запобігає повторним переломам.

Види патологічних переломів

В залежності від причин розрізняють такі типи патологічних переломів:

• остеопоротичні;
• пухлинні;
• інфекційні.

Симптоми патологічного перелома

Серед можливих симптомів патологічного перелома можна виділити:

• болеві відчуття, ступінь яких залежить від швидкості пошкодження кісткової структури;
• обмеження рухливості в навколишніх областях;
• набряки ураженої ділянки;
• збільшення об'єму кінцівки (це може бути викликано як пухлиною, так і наявністю гематоми й набряку);
• нефізіологічна рухливість кісток, обумовлена зміщенням кісткових фрагментів.

Хронічні вертебральні переломи можна підозрювати при постійних болях у спині, а також при розвитку сутулості та горба, що спостерігається також в зменшенні зросту (наприклад, брюки та спідниці стають довшими). При гострому хребетному переломі спостерігаються сильні болі в спині, які посилюються при русі.

Причини

Патологічними називають ті переломи, які виникають без значного зовнішнього впливу або при нормальних амплітудах рухів на фоні первинного захворювання. Фонова патологія так змінює структуру кістки, що вона втрачає свою міцність і легко ламається.

До основних причин патологічних переломів належать:

• остеопороз — зниження міцності кістки, яке виникає на фоні ендокринних порушень та у жінок у менопаузі;
• ендокринні розлади — патології паращитовидних залоз;
• захворювання травного тракту, при яких порушується абсорбція кальцію та вітаміну D;
• метастатичне ураження кісток — такі переломи часто виникають при онкологічних захворюваннях, наприклад, при раку грудей, щитовидної залози, простати, легень, нирок, а також у прямій і товстій кишці (зазвичай вражаються кістки таза, тіла хребців, ребра і стегнові кістки);
• первинні пухлини кістки, які зустрічаються рідко (доброякісні пухлини спостерігаються вдвічі частіше злоякісних);
• інфекції кісткової тканини (такі як туберкульоз або сифіліс), а також неспецифічний остеомієліт.

Діагностичні ознаки

Що означає діагноз «психічний перелом» з точки зору діагностики? З одного боку, перед лікарем стоїть завдання візуалізувати уражену ділянку і оцінити ознаки перелому, а з іншого боку — виявити причини, що призвели до даного стану. Проводиться обширне обстеження, яке може включати в себе наступні методи:

• рентгенографія — виявлення вогнищ деструкції кістки, порушень цілісності кортикального шару і наявності патологічного перелому зі зміщенням або без нього, а також реакцію з боку периоста;
• денситометрія — дозволяє оцінити мінеральну міцність кістки та виключити або підтвердити остеопороз;
• рентгенографія органів грудної клітки, ультразвукове дослідження органів малого тазу, мамографії тощо — для виключення можливих первинних пухлин у цих органах.

При наявності множинних вогнищ руйнування кісткової системи до обстеження також додаються аналізи на паратиреоїдний гормон і рівень кальцію в крові.

Лікування

План лікування патологічних переломів розробляється індивідуально для кожного пацієнта. У випадку задовільного стану пацієнта проводиться операція для відновлення цілісності кістки.

Консервативне лікування

При патологічних переломах можливе застосування консервативної терапії:

• в разі деяких первинних пухлин кісткової тканини призначається поліхіміотерапія, яка допомагає зменшити розмір новоутворення, що в подальшому дозволяє провести більш радикальну операцію;
• використання препаратів, що пригнічують активність остеокластів — зазвичай рекомендовано при гігантоклітинній пухлині;
• використання кальцію, вітаміну D і засобів, що запобігають остеопорозу.

Хірургічне лікування

У всіх пацієнтів з патологічними переломами переважно хірургічне лікування, яке дозволяє швидко відновити цілісність кісткової структури. Однак перед плануванням операції важливо виключити можливі протипоказання, що залежать від загального стану пацієнта та характеру первинної патології.

До основних методів хірургічного лікування переломів довгих кісток належать:

• иссічення пошкодженої ділянки з подальшим протезуванням суглоба (наприклад, протезування при переломі шийки стегна);
• видалення сегмента кістки і кісткова пластика для відновлення дефекту;
• видалення ураженої ділянки кістки з використанням конструкцій для накостного остеосинтезу;
• внутрікостне введення фіксуючих пластин.

Реабілітація

Після патологічного перелома проводиться комплексна, щадна реабілітація за індивідуально складеним планом. Основними компонентами є лікувальні фізичні вправи під контролем лікаря ЛФК, відновлювальний масаж та фізіотерапевтичні процедури. Одночасно з цим здійснюється терапія, спрямована на зміцнення кісткової тканини.