Перелом пальця - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Травматичне ушкодження фаланг пальців може статися як на руках, так і на ногах. Кожен палець складається з трьох фаланг:

• дистальна – найвіддаленіша;
• проксимальна – найближча до зап’ястя (на руці) або плюсні (на нозі);
• середня – що знаходиться між ними.

Однак є виняток – великий палець. Він має лише дві фаланги: проксимальну і дистальну. У деяких людей мізинець також може складатися з двох фаланг, що вважається нормальним варіантом.

Причини перелому пальця можуть бути пов’язані з прямим або непрямим травматичним впливом. Симптоматика цього стану включає сильний біль, набряк і посиніння травмованого пальця, наявність рани (у разі відкритого перелому), деформацію пальця, неможливість згинати або розгинати фалангу, а також патологічну рухливість. На основі цих клінічних ознак лікар встановлює попередній діагноз, який підтверджується рентгенографічними даними.

У більшості випадків лікування переломів пальців здійснюється консервативними методами. Питання про хірургічне втручання розглядається лише в разі ускладнених травм.

Види переломів пальця

В травматології виокремлюють кілька видів переломів пальця, спираючись на різні класифікаційні ознаки:

• відкриті та закриті переломи, різниця між якими полягає в цілості шкіри (відкритий перелом супроводжується шкірною раною);
• ізольовані та поєднані травми – у випадку поєднаних ушкодження кістки відбувається в поєднанні з травмою інших анатомічних структур;
• різні типи переломів, такі як косі, поперечні та спіралеподібні, визначаються за візуальними характеристиками лінії перелому;
• переломи, при яких кісткові осколки зберігають звичайний напрямок або мають зміщення.

Види переломів пальця кисті

Одним з специфічних типів переломів пальців кисті є молоткообразний перелом (“mallet fracture”, також відомий як перелом Busch або перелом Segond). Цей термін позначає певний тип перелому дистально розташованої фаланги пальця руки, при якому відбувається відрив трикутного кісткового фрагмента від основи кінцевої фаланги разом із сухожиллям, яке розгинає палець. Цей тип перелому виникає при неестественному згинанні пальця, що знаходиться в розігнутому стані. Палець нагадує молот, активне розгинання стає неможливим.

Сучасні хірурги для опису травм типу “mallet finger” використовують класифікацію J.R. Doyle:

• тип 1 — закрите ушкодження, де пошкоджений сухожильний компонент розгинача на рівні останнього міжфалангового суглоба, з можливим відірванням невеликого кісткового фрагмента від дистальної фаланги;
• тип 2 – відкрите ушкодження сухожильного компонента розгинача;
• тип 3 – відкрита рана з ушкодженням шкіри, підлеглих м’яких тканин, а також сухожильного компонента розгинача;
• тип 4 – перелом основи дистально розташованої фаланги з можливим підвивихом фаланги.

Симптоми перелома пальця

Симптоматика перелому пальця характеризується вираженою клінічною картиною. В момент травми виникає сильний больовий синдром, що посилюється при будь-яких спробах рухати пальцем. Травмована ділянка набрякає, незабаром може з’явитися синюватий відтінок шкіри (це пов’язано з ушкодженням судин). В області піднігтьової можуть спостерігатися кровопідтеки. При пальпації місця травми болі посилюються, може відчуватися неестественна рухливість і хруст (через тертя кісткових фрагментів). Рухи в травмованому пальці стають неможливими. При травмі стопи порушується опорна функція, а травма кисті впливає на здатність захоплення та утримання предметів.

Причини перелома пальця

Основні фактори, що викликають перелом, включають:

• прямий удар по пальцю важким предметом (може бути наслідком побутового, виробничого або спортивного травматизму);
• насильницькі дії, такі як скручування або розгинання, що перевищують межу міцності кісткової тканини (найменш міцною є дистально розташована фаланга).

Переломи фаланг часто супроводжуються ушкодженнями шкіри. Вони можуть виникати в процесі трудової діяльності або в побуті при недотриманні заходів безпеки. Патології кісткової тканини можуть бути в поєднанні з травмою сухожильно-зв’язкового апарату пальця, вивихом фаланги.

Крім того, за етіологією виокремлюють два основних типи переломів:

1. травматичні, що виникають під впливом високої енергії;
2. патологічні, при яких відбувається порушення цілості кістки внаслідок її первинного ушкодження, наприклад, на тлі остеопорозу, новоутворень, запальних процесів тощо.

Діагностика

Для встановлення попереднього діагнозу проводяться об’єктивний огляд та пальпація пошкоджених пальців. Остаточна діагностика здійснюється за допомогою рентгенографічного дослідження кисті або стопи. Рентгенографічні ознаки перелому включають:

• зміна контурів кістки;
• виявлення лінії затемнення;
• наявність викривлення фаланги.

Лікування перелома пальця

Згідно клінічних рекомендацій, терапія фаланг пальців рук або ніг здійснюється консервативно. У складних випадках може бути рекомендовано хірургічне втручання.

Консервативне лікування

Таке лікування вважається ефективним, коли є можливість точного відновлення анатомічної структури пальця мануальними методами. Лікувальна програма включає такі етапи:

1. обезболювання травмованої області;
2. ручна репозиція кісткових уламків (при наявності зміщення);
3. контроль результатів репозиції за допомогою рентгенографії;
4. накладення іммобілізуючої пов’язки (при переломах без зміщення пункти 2 і 3 не застосовуються).

Тривалість іммобілізації складає від 2 до 4 тижнів. Невільність кісткових уламків створює сприятливі умови для регенерації кісткової тканини, що відновлюється між фрагментами. На початковому етапі кісткова мозоль є дуже крихкою, тому важливо, щоб уламки не зміщувалися. В іншому випадку це може призвести до утворення хибного суглоба.

Іммобілізуюча пов’язка охоплює всю кисть, променево-зап’ястний суглоб і досягає середини передпліччя. При травмі пальців ніг накладається спеціальний черевик, що доходить до середини гомілки.

Хірургічне лікування

Хірургічне втручання при переломах фаланги пальця руки або ноги необхідне при багатоосколкових переломах, складних внутрішньосуглобових ушкодженнях. Для фіксації кісткових уламків використовуються спеціальні спиці або гвинти. У деяких випадках може використовуватися скелетне витягнення для зсунутих уламків.

При ушкодженні сухожиллів згиначів або розгиначів їх необхідно зашивати. Раннє виконання операції покращує функціональні результати. Якщо з моменту травми минуло кілька місяців, може проводитися пластика сухожиллів.

Профілактика

Профілактичні заходи щодо запобігання переломів пальців зосереджені у першу чергу на усуненні виробничого травматизму – рекомендується суворе дотримання правил безпеки та використання індивідуальних засобів захисту. Запобіжні заходи також важливі в побуті, особливо при виконанні садових, кулінарних та інших робіт.

Реабілітація після перелома пальця

Реабілітація після перелому пальця має особливе значення для відновлення дрібної моторики руки, що дозволяє не тільки вести домашні справи, але й виконувати професійні обов'язки. Після зняття гіпсової пов’язки проводяться курси масажу, лікувальна фізкультура (включаючи захоплення дрібних предметів тощо), фізіопроцедури, голкорефлексотерапія тощо.