Відкритий перелом - симптоми, лікування, причини

Про захворювання та ознаки відкритого перелому кісток

Ключовим діагностичним знаком відкритого перелому є наявність видимих кісткових уламків у рані. Крім того, існують і інші важливі симптоми:

• неестественна рухливість, що виникає поза суглобовою областю;
• кістковий тріск, який виникає при переміщенні осколків під час пальпації травмованої зони;
• зміна довжини кінцівки – укорочення або подовження.

Окрім очевидних ознак, лікар також розглядає непрямі симптоми, які вказують на порушення цілісності кістки, такі як деформація кінцівки (наприклад, викривлення при зміщених переломах), поява гематом, локальна болючість при дотику до травмованої області, зменшення функціональності опорно-рухового апарату, а також неестественне положення ураженої кінцівки.

Яке значення відкритого перелому з точки зору діагностики? Остаточний діагноз ставиться на основі рентгенографічного дослідження та візуалізації дефекту м'яких тканин. Основний підхід до лікування включає хірургічні методи, які підкріплюються консервативною терапією.

Види відкритих переломів

Існують різні класифікації відкритих переломів.

В залежності від ступеня ушкоджень виділяють такі види:

• ушкодження шкіри кістковими уламками зсередини;
• ушкодження шкіри зовні;
• розрив м'яких тканин, який може супроводжуватись травмою судинно-нервового пучка.

З практичної точки зору травматологи виділяють такі типи відкритих переломів:

1. Невеликий дефект м'яких тканин до 1 см, викликаний ушкодженням зсередини – не вимагає хірургічного втручання.
2. Помірний дефект м'яких тканин – розмір від 1 до 4 см, вимагає хірургічної обробки.
3. Великий дефект м'яких тканин – розмір від 4 до 8 см, при цьому спостерігається серйозне забруднення.
4. Гігантський дефект м'яких тканин – розмір більш ніж 8 см, з наявністю значного забруднення.
5. Рани, що супроводжуються омертвінням тканин кінцівки.

Для планування лікування використовується також класифікація R.B. Gustilo:

• I тип. Мінімальне ушкодження шкіри, рана менше 1 см.
• II тип. Помірний дефект шкіри більше 1 см і середнє ушкодження м'яких тканин.
• IIIA тип. Значне ушкодження м'яких тканин, але достатньо для закриття дефекту.
• IIIВ тип. Невозможність закриття дефекту через нестачу м'яких тканин.
• IIIС тип. Ушкодження як м'яких тканин, так і судин.

Симптоми відкритого перелому

Симптоми відкритого перелому можуть включати в себе:

• сильний біль, що посилюється при спробі руху травмованої кінцівки;
• набряки та синюватий відтінок тканин;
• искривлення кінцівки, а також зменшення або збільшення довжини;
• кістковий тріск;
• неможливість рухів у травмованій області;
• ненормальна рухливість кінцівки поза суглобом.

Причини відкритого перелому

Головною причиною відкритого перелому є травма. Зазвичай такі ушкодження виникають через вплив зовнішньої сили, що перевищує міцність тканин. Це може статися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, падіння з висоти. Відкриті переломи часто супроводжуються травмами інших частин тіла, таких як голова, грудна клітка або живіт.

Діагностика відкритих переломів

Діагностика відкритих переломів передбачає проведення об'єктивного огляду та пальпації. Для підтвердження попереднього діагнозу здійснюється рентгенографічне дослідження в мінімум двох проекціях. На рентгенівських знімках лікар аналізує розташування та стан кісткових уламків, що використовується для подальшого планування хірургічного лікування. В складних випадках може знадобитися комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія.

Лікування відкритого перелому

Лікування відкритого перелому включає поєднання консервативних та хірургічних методів. Як свідчать клінічні рекомендації, правильне надання першої допомоги критично важливо для мінімізації ушкоджень м'яких тканин. Особливо важливі адекватна іммобілізація та накладення стерильної пов'язки.

Консервативне лікування

Консервативна терапія включає використання антибіотиків, які добре проникають у кісткову тканину. Антибактеріальна терапія відіграє ключову роль, оскільки при відкритих переломах великий ризик інфекційних ускладнень.

Гіпсова пов'язка на відкриті переломи не накладається для іммобілізації кісткових уламків, оскільки це може порушити регенерацію шкірного покриву та збільшити ймовірність інфекції.

Хірургічне лікування

Відкритий перелом є абсолютним показанням для операції. Оптимально провести втручання протягом 6-8 годин після травми, оскільки дотримання цього тимчасового вікна зменшує ризик інфекційних ускладнень.

Хірургічне лікування може включати:

• хірургічну обробку рани з видаленням нежиттєздатних тканин та сторонніх предметів;
• використання апаратів черезшкірного остеосинтезу для фіксації кісткових уламків, що сприяє загоєнню рани відкритим методом;
• відновлення м'якотканинної структури – накладення відстрочених швів, шкірна пластика, тимчасове вакуумне закриття.

Профілактика

Профілактика відкритих переломів зосереджена на запобіганні травматизму. При роботі в небезпечних умовах (наприклад, на висоті) обов'язково використання захисного обладнання.

Реабілітація

Реабілітація після відкритого перелому включає заходи та процедури, спрямовані на швидке і повне відновлення функцій організму. На етапі відновлення корисні фізіотерапевтичні процедури, масаж, а також лікувальна фізкультура. Реабілітаційна програма розробляється індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням особливостей травми та індивідуальних характеристик.