Васкуліт - симптоми, лікування, причини

Інформація про захворювання

Основним механізмом розвитку васкуліту є неспецифічне запалення, яке не пов'язане з конкретними інфекційними агентами. Зазвичай воно охоплює всю товщину стінки судини, викликаючи її руйнування (геморагічна форма) або закупорку (оклюзію). Це призводить до недостатку кисню в органах, що може спровокувати виникнення некротичних ділянок (інфарктів). Патологія найчастіше спостерігається у чоловіків середнього віку.

Типи васкуліту

Системні васкуліти класифікуються за причинами їх виникнення. Відрізняють первинні та вторинні форми захворювання. У першому випадку запальний процес виникає сам по собі, зазвичай на фоні порушень у роботі імунної системи. У другому ж випадку він є наслідком вже існуючої патології, такої як скарлатина, менінгіт, сепсис, псоріаз та інші.

Ще одна класифікація базується на розмірі уражених судин. Виділяють три групи:

• Малі судини: геморагічні та кріоглобулінемічні васкуліти, гранульоматоз Вегенера, синдром Чарджа-Стросса, пурпура Шенлейна-Геноха та інші.
• Середні судини: вузловий периартеріїт, хвороба Кавасаки.
• Великі судини: гігантоклітинний артерііт, хвороба Такаясу.

Ознаки васкуліту

Симптоматика захворювання залежить від місця запального процесу, його типу і калібру уражених судин. До типових проявів більшості васкулітів відносяться:

• ураження шкіри: крововиливи, виразки, осередки некрозу;
• ураження м'язів і суглобів: болі та запалення в різних зонах тіла;
• ураження нервової системи: полінейропатії (порушення чутливості та/або рухової функції) в окремих ділянках тіла;
• ураження внутрішніх органів: інфаркти міокарда та головного мозку, ознаки ураження нирок, печінки, легень, органів зору тощо;
• загальні симптоми: підвищення температури, слабкість, нездужання, відсутність апетиту, зниження ваги.

У різних видів васкуліту є свої специфічні ознаки, що дозволяють лікарю поставити діагноз.

• Хвороба Такаясу (неспецифічний аортоартерііт) уражає верхні кінцівки, легені, частину тонкого кишківника та серце. Пацієнти скаржаться на болі в руках, грудях та животі; на пізніх стадіях розвивається ішемічна хвороба серця та серцева недостатність.
• Хвороба Хортона (гігантоклітинний артерііт) є запаленням, що стосується в основному сонних та скроневих артерій, проявляючись головними болями, порушенням чутливості в області скроні та погіршенням зору.
• Хвороба Кавасаки, як правило, зустрічається у дітей. Вона проявляється високою температурою, специфічними шкірними проявами (висип, набряк та лущення), ураженням язика та лімфатичних вузлів. При залученні в процес коронарних артерій можуть розвинутися симптоми ішемії.
• Вузловий периартеріїт (панартерііт) характеризується некрозом стінок малих і середніх артерій, а також загальними симптомами та ураженнями різних органів, включаючи нирки, легкі та головний мозок.
• Геморагічний васкуліти (хвороба Шенлейна-Геноха) може виникнути внаслідок стрептококової інфекції і частіше спостерігається у дітей, проявляючись крововиливами на шкірі та болями в животі.
• Алергічний ангіїт (синдром Черджа-Стросса) супроводжується підвищеною алергічною реакцією і включає запалення легень та спазми малих бронхів.
• Гранульоматоз Вегенера в основному вражає дихальні шляхи та нирки.
• Шкірний (лейкоцитокластичний) васкуліти характеризується поразками шкірних покровів.
• Мікроскопічний поліангіїт є популярною формою васкуліту, що впливає на ниркову тканину.
• Есенціальна кріоглобулінемія може проявлятися у вигляді кропив'янки та ураження суглобів.

Фактори розвитку

Конкретні причини первинного ураження судин на даний момент не встановлені. Вважається, що захворювання має аутоімунний характер, виникаючи на фоні вироблення антитіл до тканин судинної стінки. Часто воно проявляється після перенесених інфекцій, особливо викликаних стафілококами та стрептококами. Іншими можливими провокаторами можуть бути алергічні реакції, серйозні травми, гострі та хронічні отруєння, інтенсивне ультрафіолетове випромінювання, переохолодження. Патологія також може бути пов'язана з системними захворюваннями аутоімунного характеру, такими як системний червоний вовчак.

Методи діагностики

Діагностика васкуліту включає в себе визначення і локалізацію запального процесу, його тип і підбір найбільш підходящого лікування. Специфічні зміни в судинах можуть бути виявлені за допомогою ангіографії (введення контрастної речовини для рентгенографічного дослідження) та біопсії тканин уражених органів.

Лабораторні дослідження включають загальний аналіз крові (виявлення прискореної осідання еритроцитів) і біохімічні тести для виявлення специфічних антитіл.

Для оцінки ступеня уражень внутрішніх органів застосовуються різні методи зображення, включаючи УЗД, ЕКГ, рентген, КТ та МРТ. Також до діагностичного процесу приєднуються фахівці в різних сферах медицини: ревматологи, неврологи та кардіологи.

Методи лікування

Лікування васкуліту у дорослих спрямоване на усунення симптомів і зупинку запального процесу в судинах. Зазвичай призначаються нестероїдні та гормональні протизапальні препарати, а в випадках серйозного ураження — засоби, що знижують активність імунної системи, плазмаферез. При наявності тромбоутворення також можуть бути призначені антикоагулянти. Також застосовуються засоби для відновлення мікроциркуляції. Паралельно здійснюється симптоматична терапія, яка проводиться профільними спеціалістами (окулістами, пульмонологами та неврологами).

Профілактика захворювань

Специфічна профілактика васкуліту відсутня. Важливо своєчасно лікувати гострі та хронічні хвороби, які можуть викликати запалення судин, і уникати самостійного призначення медикаментів.

Реабілітаційний процес

У період реабілітації після загострення васкуліту важливо уникати алергенів, надмірного впливу сонячного світла та інфекційних захворювань, включаючи ГРВІ. Санаторно-курортні процедури дозволені, але їх вибір повинен бути обережним.