Деструкція склоподібного тіла - симптоми, лікування, причини

Інформація про захворювання

Скловидне тіло є прозорою гелеподібною структурою всередині ока, що складається на 98% з молекул води, коллагену та гіалуронату. Воно займає дві трети об'єму очного яблука і розташоване між кришталиком і сітківкою.

Деградація скловидного тіла, як правило, є природним процесом старіння. Прискорення цієї патології відбувається на фоні обмінних і судинних захворювань (атеросклерозу, цукрового діабету та інших), а також вікового зниження антиоксидантного захисту очей. В процесі деструкції утворюються інтраскловидні коллагенові агрегації, здатні відкидати тінь на сітківку й погіршувати зір.

Хоча наслідки руйнування скловидного тіла зазвичай не є небезпечними, утворення щільних фібрил та виражені дегенеративні зміни можуть суттєво ускладнити зорове сприйняття. Це, у свою чергу, негативно впливає на якість життя пацієнта і може призвести до розвитку стійких депресивних станів, викликаних постійною тривожністю.

Важливо зауважити, що в деяких випадках віткальна деструкція може призвести до заднього відшарування скловидного тіла, що підвищує ризик розривів та відшарування сітківки, а також набряку макули (центральної зони сітківки, що відповідає за гостроту зору). Вірогідність цих ускладнень зростає після екстракції кришталю при катаракті, і такі пацієнти відносяться до категорії ризику та потребують регулярного спостереження у окуліста.

Лікування деструкції скловидного тіла є значною складністю. Лікар призначає симптоматичне лікування, метаболічні та ретинопротекторні препарати, а також різноманітні фізіотерапевтичні процедури. В деяких випадках може знадобитися віктектомія – хірургічне видалення скловидного тіла. Наразі також доступний YAG-лазерний метод, що дозволяє ефективно лікувати деякі види помутніння скловидного тіла. Однак у разі відсутності вираженого результату терапії може знадобитися операція.

Типи деструкції скловидного тіла

Типи деструкції скловидного тіла визначаються характером утворюваних включень:

• нитчаста деструкція – проявляється у вигляді лінійних ниткоподібних структур;
• зерниста деструкція – виглядає як «золотий» або «срібний дощ» (зустрічається значно рідше, ніж перший тип).

Симптоми деструкції скловидного тіла

Клінічні прояви деструкції скловидного тіла виникають внаслідок того, що утворювані при цьому захворюванні комплекси коллагенових волокон порушують нормальне проходження світла і його проекцію на сітківку. В результаті цього пацієнт бачить чорні або сірі структури, які рухаються в полі зору. Також можуть з'являтися лінії, точки і мушки, які постійно відволікають увагу людини. Це пояснює, чому при віткальній деструкції страждає психоемоційний стан пацієнта.

В залежності від суб'єктивних відчуттів пацієнти можуть бути розділені на 5 ступенів деструкції скловидного тіла:

• перша ступінь – дрібні помутніння, помітні лише при розгляді однотонних предметів (кількість помутнінь не перевищує 5);
• друга ступінь – помутніння збільшуються до середніх і великих розмірів, вони постійно видні під час спостереження за будь-якими предметами, включаючи різнокольорові;
• третя ступінь – великі помутніння, які завжди відчуваються в оці;
• четверта ступінь – значні плаваючі помутніння, що заважають нормальному зору або читанню;
• п'ята ступінь – дуже великі зони помутніння, що створюють серйозні перешкоди при виконанні роботи або читанні.

Причини деструкції скловидного тіла

Зміни біохімічної структури скловидного тіла з віком розвиваються природним чином. Чим старша людина, тим вища ймовірність виникнення цього стану. Дослідження показують, що після 50 років багато людей мають ті чи інші ознаки деструкції в віткальній області. До цього також додаються фактори, що сприяють прискоренню процесів конгломерації волокон. До причин, що викликають деструкцію скловидного тіла, можна віднести:

• атеросклероз;
• артеріальна гіпертензія;
• цукровий діабет;
• метаболічні порушення на фоні ожиріння;
• попередні запальні захворювання очей;
• травми органа зору;
• куріння, що порушує обмінні процеси в організмі;
• долгострокова короткозорість;
• крововиливи в скловидне тіло;
• перенесені операції на очах.

Діагностика деструкції скловидного тіла

Для діагностики деструкції скловидного тіла застосовують біомікроскопію, що дозволяє виявити малі або великі помутніння на різному відстані від сітківки. Офтальмологи виділяють кілька типів плаваючих помутнінь:

• Кільце Вайса – велике кільцеподібне помутніння, що знаходиться на безпечній відстані від сітківки та кришталя.
• Павутинні помутніння – тонкі, щільні структури, що проявляються як безліч точок і/або ниткоподібних утворень. Чащі за все зустрічаються у молодих людей.
• Хмурні вогнища – дифузні плаваючі помутніння, що виникають внаслідок природного старіння скловидного тіла.

Згідно клінічним рекомендаціям, діагностика пацієнтів з підозрою на деструкцію скловидного тіла включає не тільки біомікроскопію, але й наступні методи:

• оцінка гостроти зору;
• вимірювання рефракції;
• вимірювання внутрішньоочної тиску;
• біомікроофтальмоскопія для вивчення стану сітківки;
• ультразвукова діагностика внутрішньоочних структур в режимі B.

Методи лікування деструкції скловидного тіла

Лікування деструкції скловидного тіла може бути складним завданням. Лікарські засоби не завжди ефективні, що робить необхідним застосування хірургічних і малов invasivних методів. Індивідуальний підхід до кожного пацієнта в «СМ-клініка» допомагає знайти найкраще рішення в кожній конкретній ситуації.

Консервативне лікування

При деструкції скловидного тіла в одному або обох очах можуть застосовуватися метаболічні препарати, що містять корисні мікроелементи. Зокрема, такі речовини, як лізин, аскорбінова кислота та ресвератрол (міститься в шкірці червоного винограду), можуть допомогти поліпшити стан скловидного тіла.

Хірургічне лікування

Сучасним методом, що дозволяє усунути симптоми деструкції скловидного тіла та покращити зір, є лазерний витролевіз (YAG-лазер). Прицільна дія на помутнення з допомогою надкоротких лазерних імпульсів призводить до їх випаровування (оскільки патологія агрегованого коллагену та молекул гіалуронату трансформується в газоподібний стан – плазму). Цю процедуру проводять при розширеній зіниці. На початку офтальмолог встановлює мінімальний рівень лазерної енергії, а потім поступово збільшує його до досягнення ефекту випаровування патологічних коллагенових фібрил. Серія накопичувальних пострілів дозволяє видалити кільце Вайса (область відриву гелеподібної структури) та інші помітні помутнення. За необхідності через тиждень може проводитися повторна лазерна терапія. Один сеанс YAG-лазерної терапії триває близько 20 хвилин.

Класична операція для лікування деструкції скловидного тіла називається вітректомія і передбачає повне видалення скловидного тіла. Ця операція рекомендована в тих випадках, коли кілька сеансів YAG-терапії виявилися неефективними або при запущених процесах. Використання тонких інструментів калібру 27 забезпечує більшу точність операції та знижує ризик ускладнень. Після хірургічного втручання майже всі пацієнти повідомляють про значне поліпшення зору та нормалізацію настрою. Для досягнення оптимального результату офтальмолог обов'язково враховує можливі протипоказання в разі деструкції скловидного тіла.

Профілактика деструкції скловидного тіла

Профілактика деструкції скловидного тіла спрямована на покращення обмінних процесів в організмі та адекватне лікування супутніх захворювань (цукрового діабету, артеріальної гіпертензії тощо). Пацієнтам з групи ризику (тривала робота за комп'ютером, вік старше 45-50 років, наявність обмінних та судинних розладів) рекомендується проводити профілактичні курси метаболічних препаратів для покращення стану внутрішньоочних структур. Оптимальний засіб допоможе підібрати офтальмолог – не соромтеся звертатися до спеціаліста!

Реабілітація

Після YAG-лазерної терапії лікар зазвичай рекомендує призначити протизапальні краплі, що сприяють швидкому розсмоктуванню утвореного газу від зруйнованих патологічних молекул.

Після вітректомії слід дотримуватися таких рекомендацій:

• уникати підйому тяжестей;
• на вулиці носити сонцезахисні окуляри та головні убори з широкими полями;
• до особливих вказівок лікаря уникати приготування їжі на газовій плиті;
• регулярно закаповувати в очі призначені лікарем препарати.