Стегнова грижа - симптоми, лікування, причини

Про стегнову грижу

Стегнова грижа – це захворювання, яке найчастіше спостерігається у жінок (62-69% всіх випадків). Це пояснюється анатомічними особливостями жіночого таза та м'язово-апоневротичною структурою. Зазвичай страждають жінки старше 45-50 років, коли відбувається природне зниження еластичності сполучних тканин.

Патологія розвивається при невідповідності між високим внутрішньочеревним тиском і здатністю черевної стінки його компенсувати. Через навантаження на м'язово-апоневротичний апарат в області стегна під паховою зв'язкою формується стегновий канал, який нормально не існує. Однак при значному тиску і наявності «слабкого» місця утворюються грижі, через які випинаються внутрішні органи, частіше петлі тонкої кишки.

Стегнова грижа включає в себе такі компоненти:

• Грижові ворота – місце, через яке внутрішні органи випинаються.
• Грижовий міхур – ділянка черевини, що виконує роль резервуару для випинаючої частини органу.
• Вміст грижі – безпосередньо випнута частина кишківника.

На ранніх стадіях захворювання патологічне випинання зазвичай не викликає значного дискомфорту. Пацієнти можуть відзначати наявність невеликого горбка в області стегна, який збільшується при фізичних зусиллях. При натисканні таке утворення може повертатися назад. Ці грижі називають вправимими. Однак відсутність інших клінічних проявів є лише питанням часу. Небезпека подібних гриж полягає в наступних можливих ускладненнях:

• Запалення вмісту грижового міхура, що може призвести до прободіння кишки та сепсису.
• Ущемлення грижі, в результаті чого порушується кровопостачання звуженої ділянки органу, що приводить до некрозу тканин.
• Копростаз, коли частина кишківника потрапляє в грижові ворота, що перешкоджає проходженню калових мас і призводить до кишкової непрохідності.

Подібні клінічні випадки вимагають термінової госпіталізації пацієнта для проведення екстреної операції, інакше існує серйозний ризик для життя.

Симптоми стегнової грижі

На ранніх стадіях захворювання пацієнти помічають появу м'якого горбка в області стегна. Ключовою особливістю є зміна розмірів випинання в залежності від положення тіла. При фізичній активності або ходьбі випуклість стає більш вираженою. У цей час хворий може відчувати дискомфорт або болі, викликані розтягуванням тканин через збільшення внутрішньочеревного тиску.

При виникненні ускладнень можуть проявлятися наступні симптоми:

• виражені болі;
• почервоніння випинання, набряк, підвищення локальної температури;
• нудота і блювання;
• кров в калі, відсутність дефекації та виходу газів.

При появі вказаних ознак грижа більше не вправляється і називається невправною. Цей стан вимагає термінового медичного втручання та транспортування пацієнта в хірургічне відділення.

Причини стегнової грижі

Стегновий канал є патологічним утворенням, через яке грижа виходить назовні. Зазвичай такої структури не існує, але при порушенні балансу між тиском у животі та функціями черевної стінки можуть утворитися щілини, через які випинаються внутрішні органи.

Ключовим фактором, що збільшує ймовірність розвитку даної проблеми, є аномалії колагену. Цей білок складає основу сполучної тканини, з якої складається апоневроз м'язів. Через молекулярні дефекти в його структурі формуються «слабкі» місця в передній черевній стінці, які стають грижовими воротами при підвищенні внутрішньочеревного тиску.

Інші фактори, що сприяють виникненню стегнової грижі:

• Травми і операції в області живота. Будь-які пошкодження м'язово-з'єднувальних тканин зменшують їх міцність.
• Пораження нервів, що контролюють черевну стінку, що призводить до погіршення її кровопостачання і зниження тонусу, сприяючи утворенню грижових воріт.
• Вагітність. Виношування дитини впливає на стан м'язів живота, що підвищує ризик утворення гриж.

Перераховані фактори є передрасположуючими і створюють умови для формування грижових воріт. Провокуючими факторами можуть бути ситуації, коли відбувається різке збільшення внутрішньочеревного тиску, такі як:

• фізична навантаження;
• упертий кашель через захворювання легень;
• потуги під час пологів;
• тривалі запори і напруження під час дефекації.

Поява навіть невеликого еластичного випинання в області стегна є показанням для термінового звернення до хірурга, інакше можуть виникнути серйозні ускладнення захворювання.

Діагностика стегнової грижі

Виявлення стегнових гриж – відносно проста задача для досвідченого хірурга. Лікар, спілкуючись з пацієнтом, збирає анамнестичні дані та оцінює скарги. Потім він проводить огляд враженої області. Якщо виявляється еластичне новоутворення, лікар може спробувати вправити його руками. Якщо це вдається, лікар отримує можливість оцінити грижові ворота, які представляють собою дефект у м'язово-апоневротичному шарі черевної стінки.

В 85% випадків такого простого діагностування достатньо для постановки правильного діагнозу. Для його підтвердження та оцінки загального стану організму призначаються додаткові обстеження:

• Загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові. Ці аналізи дозволяють виключити запальний процес і виявити супутні захворювання.
• ЕКГ, рентгенографія органів грудної клітини. Ці дослідження необхідні для оцінки роботи легень і серця перед хірургічним втручанням.
• УЗД враженої області та органів черевної порожнини. Цей метод дозволяє лікарю оцінити розміри грижі і виявити супутні патології внутрішніх органів.
• Комп'ютерна томографія (КТ). Процедура призначається пацієнтам з надмірною вагою та частими рецидивами гриж на фоні лікування.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Рекомендується в складних діагностичних ситуаціях.

На основі зібраної інформації хірург розробляє індивідуальний план лікування та реабілітації для кожного пацієнта.

Методи лікування стегнової грижі

Стегнова грижа є хірургічною патологією, яку неможливо лікувати медикаментозно. Найкращі результати отримують при застосуванні сучасних малоконтактних методів оперативного втручання.

Консервативне лікування

Консервативне лікування при стегнових грижах спрямоване на тимчасове поліпшення стану пацієнта в переддень хірургічного втручання, під час операції та після неї. Використовувані групи лікарських засобів:

• анальгетики;
• антибіотики (за показаннями);
• нестероїдні протизапальні препарати.

Якщо у пацієнта є супутні захворювання внутрішніх органів, призначається відповідна медикаментозна терапія (слабкі, ферменти, кардіологічні засоби та інші).

Хірургічне лікування стегнової грижі

Оперативне лікування залишається «золотим стандартом» у терапії стегнової грижі. Суть хірургічного втручання полягає в видаленні грижового міхура та зміцненні стінок живота. При цьому можуть використовуватися як власні тканини пацієнта, так і синтетичні протези. При наявності незворотних змін в органах, що знаходяться в грижовому міхурі, вони підлягають видаленню.

Операція може проводитися різними способами. Хірург вибирає персоналізований підхід в залежності від розмірів випинання, анатомічних особливостей пацієнта та можливих ризиків.

На сьогодні найбільш ефективними є маловпливові операції з використанням сітчастих протезів. Вони забезпечують високий успіх з частотою рецидивуючих гриж 95-99% проти 85-90% при традиційних відкритих операціях.

Реабілітація після операції

Відновлення після планової ендоскопічної операції з видалення грижі займає в середньому 2 тижні. Завдяки мінімальним травмам здорових тканин пацієнти можуть повернутися додому вже на наступний день після втручання. Протягом 15-20 днів рекомендовано уникати фізичної та статевої активності, а також відвідування саун, бань і басейнів. Для пришвидшення одужання необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря, правильно харчуватися і забезпечувати достатній відпочинок.

Після відкритих (традиційних) операцій реабілітаційний період може займати до 1 місяця. Пацієнти цим методом виписуються через 3-4 дні. У цей період хірург щодня спостерігає за станом післяопераційного шва та проводить перев’язки.

Через більший розріз підвищується ймовірність післяопераційних ускладнень, таких як утворення гематом і больові синдроми. Для запобігання інфекціям пацієнтам призначають антибактеріальні препарати.