Ушкодження сухожиль - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

У структурі ушкоджень опорно-рухової системи приблизно від 2 до 20% становлять травми сухожиль. Найчастіше страждають люди працездатного віку.

Основна маса хронічних травм сухожиль має дегенеративний характер, пов'язаний з змінами в структурі колагену та розвитком фіброзу. Гострі травми часто призводять до тендиніту – запальної реакції на травму, яка супроводжується порушенням цілісності волокон.

Діагноз ставиться на основі клінічного огляду та підтверджується результатами ультразвукового дослідження та/або магнітно-резонансної томографії. Лікування в більшості випадків здійснюється хірургічним шляхом. Консервативний підхід застосовується, якщо у пацієнта є серйозні супутні захворювання, що підвищують ризики операції.

Види ушкоджень сухожиль

В залежності від характеру травми виділяють:

• відкриті травми, при яких порушена цілісність шкіри;
• закриті травми, коли шкіра над пошкодженим сухожиллям зберігається.

По ступеню ушкодження розрізняють:

• п Partialні розриви, при яких пошкоджена тільки частина волокон;
• повні розриви.

По анатомічному місцезнаходженню виділяють:

• травми на руках, що зачіпають сухожилля надостної, підлопаткової, біцепса, згиначів або розгиначів пальців, обертову манжету плеча тощо;
• травми на ногах, пов'язані з пошкодженням ахіллового сухожилля, сухожиль, що прикріплюються до пальців стопи, а також м'язів гомілки та підколінного сухожилля.

Симптоми ушкодження сухожиль

При ушкодженні сухожиль можуть спостерігатися такі симптоми:

• гострий біль;
• наявність рани та кровотечі (при відкритих ушкодженнях);
• порушення функції кінцівки нижче місця травми (наприклад, неможливість згинати або розгинати палець при пошкодженні відповідного сухожилля, або порушення можливості ходьби при травмі ахіллового сухожилля);
• посилення болю при пальпації пошкодженої ділянки;
• нетипове розслаблене положення кінцівки (при повному розриві сухожиль).

Причини

Ушкодження сухожиль можуть бути викликані такими факторами:

• переломами;
• колотими, різаними або вогнепальними пораненнями;
• окремими видами професійної діяльності (наприклад, робота з ручним інструментом);
• побутовими травмами при використанні ріжучого обладнання.

Діагностика ушкоджень сухожиль

Для точної діагностики застосовуються інструментальні методи дослідження, які забезпечують хорошу візуалізацію (з високим роздільною здатністю та зрізами 1,5–3 мм). Золотим стандартом обстеження вважається магнітно-резонансна томографія. На отриманих зображеннях лікар і діагност можуть детально дослідити структуру сухожильної пучки та оцінити ступінь патологічних змін, отримуючи якісно краще зображення навколишніх тканин.

Ультразвукові ознаки ушкоджень сухожиль можуть бути неспецифічними та важко розрізняються. Цей метод може застосовуватися на першому етапі діагностики при закритих травмах. У випадку відкритих ушкоджень застосування УЗД стає неможливим, і в таких ситуаціях показано використання МРТ як єдиного методу діагностики.

Лікування

Ключовим моментом у лікуванні травм сухожиль є його максимально раннє хірургічне відновлення.

Консервативне лікування

Показання для консервативного підходу до лікування пошкоджених сухожиль:

• похилого віку;
• значні ризики хірургічного втручання;
• низький рівень прихильності до операцій.

Метою консервативного лікування є: зменшення набряку та зняття запального процесу, а також раннє відновлення діапазону рухів з подальшим (але менш важливим) збільшенням сили м'язів.

Курс консервативного лікування може включати:

• іммобілізацію за допомогою косиночної пов'язки або газового ортеза;
• ортопедичний режим і комбінований прийом нестероїдних протизапальних препаратів для полегшення болю;
• методи аутологічної біорегенерації (ACP, PRP-терапія);
• кінезіотейпування з лімфодренажним і стабілізуючим ефектом у процесі активної реабілітації.

Хірургічне лікування

Оперативне втручання є основним методом відновлення цілісності сухожильної пучки. Процедура полягає в накладенні шва на сухожилля.

До шва на сухожилля пред'являються певні вимоги, дотримання яких забезпечує найкращий анатомо-функціональний результат:

• низька травматичність;
• зручність накладення;
• абсолютна точність у співставленні розірваних кінців;
• захоплення мінімальної кількості сполучнотканинних волокон;
• збереження артеріально-венозного кровообігу;
• збереження правильної структури шва;
• висока міцність шва;
• зменшена кількість вузлів і ниток на відновленій структурі.

Сучасні методики шва на сухожиллях часто включають використання мікрохірургічних інструментів, що дозволяє отримувати більш успішні терапевтичні результати.

Профілактика

Профілактика спрямована на запобігання травматизму. Рекомендується проводити спортивні заняття під наглядом інструктора, щоб відпрацювати правильні техніки. Не варто відразу піднімати важкі вантажі — необхідно, щоб мускулатура поступово адаптувалася до нових навантажень.

Відновлення сухожиль після травми

Відновлення сухожиль після травм вимагає комплексної реабілітації. Спеціаліст з лікувальної фізкультури розробляє оптимальний набір вправ, спрямованих на поступове відновлення функціональності сухожильно-м'язового апарату. Для покращення мікроциркуляції та лімфатичного відтоку показані фізіотерапевтичні процедури. У реабілітаційну програму також включають відновлювальні та стимулюючі масажі.

У постреабілітаційний період на середні та великі суглоби (такі як гомілковий, ліктьовий, зап'ястний, колінний тощо) можуть накладатися тейпи, щоб стабілізувати з'єднання та знизити навантаження на м'язово-сухожильні структури.