Підтікання навколоплідних вод - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

У процесі вагітності плодовий міхур виконує важливі обмінні функції, бере участь у виведенні токсичних речовин, підтримує шкірний баланс плода та захищає його від інфекцій. Амніотичні рідини також запобігають стисненню пуповини, знижуючи ризик гіпоксії (недостатку кисню). Під час пологів плодовий міхур грає ключову роль, оскільки його розрив у поєднанні зі скороченнями матки сприяє відкриттю шийки матки (під час перейм амніотична рідина під тиском рухається вниз). У нормальних умовах плодовий міхур розривається при відкритті маткового зева на 5-6 см. Якщо ж підтікання рідини відбувається раніше, це вказує на передчасний розрив оболонок плодовому міхурі.

Види

Виливання та підтікання амніотичної рідини класифікуються за часом як:

• Своєчасне – розрив міхура відбувається під час пологів, коли матковий зев відкритий не менше ніж на 5 см (приблизно 3 поперечні пальці).
• Раннє – це випадок, коли амніотична рідина вилитий на початку пологового процесу, тобто при відкритті зева до 3-4 см.
• Передчасне – розрив оболонок відбувається до повного терміну вагітності, тобто до 37 тижнів.

Таким чином, підтікання амніотичних вод можна умовно розділити на дві групи за терміном вагітності:

• Пов'язані з пологами при доношеній вагітності (це своєчасні та ранні розриви).
• Пов'язані з недоношеною вагітністю (виливання вод до досягнення 37-ї тижні).

Найбільшу небезпеку представляє передчасне виливання, оскільки воно може призвести до передчасних пологів і пов'язане з підвищеним ризиком ускладнень, таких як недоношеність, сепсис та недостатність розвитку легкої тканини.

Симптоми

Клінічні прояви підтікання амніотичних вод включають різке виділення амніотичної рідини з піхви. Обсяг при підтікання невеликий, а при розриві він значний, тому жінка не може цього не помітити. Підтікання може створити труднощі в діагностиці, особливо в разі наявності запалення у піхві, при якому також спостерігаються рясні виділення. Для уточнення діагнозу використовують спеціальні методи обстеження.

Акушери при підтікання звертають увагу на колір рідини. Світла амніотична рідина зазвичай вказує на задовільний стан плода, тоді як зелені води свідчать про наявність меконію і є ознакою внутрішньоутробної гіпоксії. Такі новонароджені вимагають підвищеної уваги як внутрішньоутробно, так і після народження через ризик аспіраційного синдрому, коли меконій потрапляє в дихальні шляхи і може спровокувати пневмонію.

Причини

Причини підтікання амніотичних вод при недоношеній вагітності (до 37 тижнів) частіше за все пов'язані з інфекцією оболонок плоду. Однак можливі й інші неблагополучні чинники:

• тривалий прийом кортикостероїдних препаратів;
• патології сполучної тканини;
• анатомічні аномалії матки;
• наявність декількох плодів;
• бессимптомна бактеріурія (наявність бактерій у сечі, зафіксоване в двох аналізах при відсутності клінічних ознак запалення сечових шляхів).

При доношеній вагітності ймовірність передчасного виливання амніотичної рідини підвищується через запальні процеси у піхві (наприклад, кандидоз або вагініт), а також через зміни в складі мікрофлори (бактеріальний вагіноз).

Діагностика

Для діагностики підтікання амніотичних вод застосовуються такі методи:

• огляд статевих органів з використанням дзеркал – амніотична рідина витікає з шийки матки при пошкодженні оболонок;
• проба кашльового поштовху – під час гінекологічного огляду жінку просять покашляти (при пошкодженні міхура відбувається виділення амніотичної рідини);
• мікроскопія вагінальних виділень для виявлення арборизації (симптом "папоротника");
• виявлення специфічних маркерів у вагінальних виділеннях, таких як альфа-мікроглобулін плоду.

Для перевірки наявності ознак підтікання вод у третьому триместрі можна провести експрес-тест на амніотичну рідину, доступний в аптеці. Тим не менш, незалежно від результату необхідно терміново звернутися до акушера-гінеколога при наявності підозрюваних симптомів.

При недоношеній вагітності діагностика включає визначення стрепнтококового антигену групи В у виділеннях з шийки матки, а також мікробіологічне дослідження виділень жіночих статевих органів.

Лікування підтікання амніотичних вод

План лікування вагітних з підтіканням амніотичних вод розробляється залежно від терміну вагітності.

Консервативне лікування

При недоношеній вагітності та терміні менше 34 тижнів консервативна терапія спрямована на пришвидшення дозрівання легень плоду для зменшення ризику респіраторного дистресу у недоношених дітей, викликаного недостатністю сурфактанту. Сурфактант – це речовина, що забезпечує збереження легеневих альвеол під час дихання. У недоношених дітей цей процес порушений, тому при підтікання амніотичних вод застосовуються кортикостероїди – ефективні стимулятори дозрівання сурфактанту. Курс кортикостероїдної терапії зазвичай триває 2 дні, під час яких також проводиться токоліз (медикаментозне розслаблення матки). Після завершення кортикостероїдної терапії токоліз скасовується, і пологи йдуть природним шляхом.

Хірургічне лікування

Якщо пологи починаються з підтікання амніотичних вод при терміні, то акушери, за відсутності протипоказань, застосовують вичікувальну тактику. Це може бути 6 годин очікування або більше для самостійного початку пологової діяльності. Якщо за це час перейми не починаються, проводять пологостимуляцію (вибір препарату залежить від дозрівання шийки матки).

При недоношеній вагітності підтікання амніотичних вод вимагає дбайливого ведення пологів (наприклад, під епідуральною анестезією), щоб створити максимально комфортні умови для недоношеного новонародженого.

Профілактика

Для зниження ймовірності передчасного виливання амніотичних вод рекомендується підтримувати баланс мікробіоти піхви. Для цього корисні наступні заходи:

• дотримання статевої гігієни з перевіреним партнером із використанням презерватива;
• інтимна гігієна із використанням засобів з оптимальним слабокислим pH;
• регулярне спорожнення кишечника без натуження;
• вибір нижньої білизни з натуральних тканин з зручним (вільним) кроєм.

Реабілітація

Жінкам з передчасним розривом плодового міхура призначається курс антибактеріальної терапії. Антибіотики допомагають знизити ризик сепсису у новонародженого та частоту післяпологових інфекцій у матері. Після пологів може знадобитися мікробіологічне обстеження для виключення прихованих інфекцій сечостатевої системи.