Звичний вивих плеча - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Привичний вивих плеча – це стан, при якому суглобові поверхні неодноразово виходять з свого нормального положення після епізодів гострого вивиху.

Про захворювання

Травматичний вивих частіше виникає при травмах, коли рука знаходиться в відведеному положенні. Частота рецидивів і виникнення привичного вивиху в перші два роки після гострого вивиху варіює від 35 до 85 %, особливо серед молодих і працездатних людей.

Пацієнтам з підозрою на привичний вивих плеча призначається рентгенографія в кількох проекціях (істинна передньозадня, West point та Stryker). Для більш глибокої оцінки патологічного процесу можуть бути проведені комп'ютерна томографія або МРТ плечового суглоба. Внутрішній огляд суглобових структур можна здійснювати за допомогою діагностичної артроскопії.

Згідно з сучасними дослідженнями в галузі травматології та ортопедії, основним методом лікування привичного вивиху плеча є хірургічне втручання. В останній час малоінвазивні артроскопічні методи замінюють відкриті операції. Тим не менш, для досягнення оптимальних результатів і мінімізації ризиків небажаних наслідків необхідно ретельно підбирати методику операції.

Види

До основних морфологічних форм привичного вивиху плеча належать:

• Пошкодження Банкарта – відрив хрящової губи та зв’язкового апарату через передньонижній вивих.
• Пошкодження Пертеса – при вивиху головка плеча відслоїться від капсульно-хрящового комплексу разом з надкостничним клаптем поверхні плечової шийки.
• Пошкодження кісток Банкарта – краєвий перелом нижньої частини лопаточної западини, який бере участь у формуванні суглобового комплексу, а також зниження тонусу зв’язок.
• HAGL – пошкодження, при якому відбувається відрив суглобової капсули від головки плеча, при цьому капсульно-хрящовий комплекс залишається цілим.
• Пошкодження Хілла–Сакса – імпресійний перелом задньоверхнього краю головки плеча, який виникає при передньонижньому зсуві головки під час вивиху. Імпресійний дефект Хілла–Сакса досить часто виникає при травматичних вивихах, але рідко досягає значних розмірів і, як правило, не викликає нестабільності, якщо не спостерігається значний дефект за площею та глибиною.

Симптоми

При привичному вивиху плеча спостерігається обмеження рухливості в суглобі, що пов’язано з захисним скороченням параартикулярних м'язів, які знаходяться в відведенні та зовнішньому повороті.

Основні симптоми привичного вивиху плеча включають:

• зміна зовнішнього вигляду суглоба;
• порушення його функціональності;
• пружинне опір в суглобі;
• помірні больові відчуття, що посилюються при фізичному навантаженні;
• вимушене положення руки – пацієнт часто підтримує травмовану кінцівку.

Причини привичного вивиху плеча

Основною причиною привичного вивиху плеча є раніше перенесена гостра травма, яка порушує конгруентність суглобових поверхонь. Анатомічні особливості плеча збільшують ймовірність повторного вивиху головки сугеляма. Ризик привичного вивиху підвищується при пошкодженні капсульно-зв'язкового апарату, що веде до розтягнення капсули, а також за наявності м'язового дисбалансу і дефектів в суглобовій губі або кістках, які формують суглоб.

Діагностика привичного вивиху плеча

Діагностика привичного вивиху плеча включає в себе комплекс заходів:

• Стандартна рентгенографія плечового суглоба в двох проекціях є обов'язковим етапом передопераційного обстеження пацієнтів з привичним вивихом. Наявність архівних знімків, виконаних до вправлення вивиху, суттєво полегшує діагностику в разі неясної клінічної картини і допомагає визначити напрямок зміщення: вперед чи назад. Крім того, головною метою рентгенографії є виявлення кісткових дефектів головки плеча або суглобової западини, які сприяють рецидивуючій нестабільності. Для діагностики дефектів западини застосовується укладка по Вельпо, а дефект заднього полюса головки плеча визначається на рентгенограмі по Stryker.
• Комп'ютерна томографія (КТ) має значно більше можливостей у діагностиці і точному визначенні розмірів кісткових дефектів суглобової області, хоча рішення про проведення цього дослідження приймається лікарем залежно від радіаційного навантаження, яке в кілька разів перевищує опромінення при звичайній рентгенографії.
• Ультразвукове обстеження дозволяє виявити імпресійні переломи головки плеча, оцінити їх глибину і розмір. Однак верифікація пошкоджень капсульно-хрящового комплексу ускладнена через наявність артефактів.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) є стандартом у візуалізації пошкоджень м'яких тканин. Вона дозволяє з високою точністю виявити основні причини привичного вивиху, такі як пошкодження капсули, зв'язок і хрящової губи.

Лікування привичного вивиху плеча

Згідно клінічним рекомендаціям, хірургічне втручання є загальноприйнятою практикою лікування привичного вивиху плеча. Підхід до визначення термінів операції залежить від віку пацієнта та кількості рецидивів. В даний час застосовуються два основних методи хірургічної стабілізації: реконструкція по Bankart і операція Latarjet — Bristow.

Консервативне лікування

Консервативні методи не вирішують проблему привичного вивиху, їх використання можливе лише як тимчасова міра перед операцією.

Консервативний підхід включає в себе:

• лікувальну фізкультуру (упражнення з обтяженнями);
• стимуляцію м'язів обертальної манжети електричним струмом;
• масаж;
• фізіотерапевтичні процедури, що сприяють поліпшенню обміну речовин і мікроциркуляції в м'яких тканинах.

Хірургічне лікування – операція при привичному вивиху плеча

Основними оперативними методами при привичному вивиху плеча є:

• Артроскопічна реконструкція при наявності нестабільності, або реконструкція по Bankart. Ефективність операції може знижуватися при наявності дефектів кісток, таких як пошкодження Хілла–Сакса або дефекти суглобової западини.
• При наявності кісткових дефектів проводиться операція по їх заміщенню за допомогою транспозиції клювовидного відростка (операція Latarjet — Bristow). Це втручання демонструє відмінні результати (частота рецидивів менше 4 %), оскільки воно збільшує площу дотику суглобових поверхонь головки плеча і гленоїда, а також сприяє додатковій стабілізації при відведенні та зовнішній ротації плеча за рахунок сухожилля клювовидно-плечової м'яза і відновлює капсулу суглоба.

Профілактика

Найбільш надійним методом профілактики привичного вивиху плеча є акуратне вправлення первинного вивиху з якісною анестезією та іммобілізацією на термін не менше 3 тижнів. Класичним методом іммобілізації після закритого вправлення вивиху стає положення внутрішньої ротації у пов'язці Дезо.

Реабілітація при привичному вивиху плеча

Реабілітація після привичного вивиху плеча проводиться після хірургічного втручання і може включати лікувальну фізкультуру, фізіотерапевтичні процедури, масаж і кінезіотерапію.