Вивих надколінка - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Вивих надколінника являє собою травму, при якій колінна чашечка зміщується за межі нормального положення в колінному суглобі.

Про захворювання

Згідно з сучасними даними в області травматології та ортопедії,vivih надколінника розглядається як симптом дисплазії, пов'язаної з порушенням розвитку кістково-м'язової системи. Цей стан може призводити до поступового руйнування суглобових структур, що врешті-решт викликає дегенерацію суглобового хряща і розвиток деформуючого остеоартриту.

Перший епізод вивиху часто супроводжується крововиливом у суглоб, а при повторних випадках спостерігається запалення синовіальної оболонки коліна. Патологічне зміщення надколінника може викликати пошкодження хрящів бічної поверхні стегнової кістки та/або пателярної фасетки, утворюючи вільні хондромні тіла і провокуючи блокування колінного суглоба.

У багатьох пацієнтів після первісного вивиху спостерігається стійка нестабільність колінної чашечки, що негативно позначається на стабільності коліна, особливо під час фізичної активності. Первинний вивих патели може призвести до пошкодження навколишніх м'язових структур.

Часто вивих надколінника може самоправно вправлятися, що призводить до пізніх звернень до лікаря зі скаргами на нестабільність. При своєчасному зверненні можливе застосування як консервативних, так і хірургічних методів лікування, вибір яких залежить від характеристик травми.

Види

За клінічною картиною вивих надколінника класифікують на три типи:

• рецидивуючий;
• звичний;
• постійний.

В залежності від тяжкості розрізняють легкий, середній і тяжкий вивих. Також, за напрямком зміщення колінної чашечки, виокремлюють три види вивиху:

• латеральний – колінна чашечка зміщується зовні;
• медіальний – колінна чашечка зміщується всередині;
• торсійний – надколінник обертається навколо своєї осі;
• вертикальний – колінна чашечка застряє між суглобовими поверхнями стегнової і великогомілкової кістки.

Симптоми

При вивиху спостерігаються наступні симптоми:

• значний біль;
• обмеження рухливості в коліні (активне згинання та розгинання стають неможливими, пасивні рухи сильно обмежені);
• зміна нормального положення надколінника, що можна визначити при пальпації.

Причини

Основним фактором виникнення вивиху надколінника є травма, така як падіння на коліно або удар.

Вивих найчастіше відбувається при легкому згинанні коліна із зовнішньою ротацією гомілки для компенсації пронаційних рухів. В більшості випадків дана травма виникає внаслідок непрямого механізму. Динамічне навантаження в положенні легкого згинання коліна із зовнішньою ротацією гомілки найчастіше призводить до вивиху надколінника.

Звичний вивих, отриманий внаслідок травми, зазвичай пов'язаний з диспластичними змінами.

Діагностика

Згідно з клінічними рекомендаціями, діагноз встановлюється на основі об'єктивного огляду та рентгенографічних досліджень.

В залежності від тяжкості вивиху та його клінічного перебігу застосовуються різні методи лікування. Для уточнення методики оперативного втручання пацієнтам з вивихом надколінника проводять рентгенографію колінного суглоба в кількох проекціях, а також використовують ультразвукову діагностику (УЗД) і комп'ютерну томографію.

При виборі методів діагностики і лікування перевага часто надається артроскопії, оскільки вона забезпечує мінімальну травматичність, високу точність в визначенні ступеня патології і можливість ревізії колінного суглоба з обстеженням порожнини супрапателярного завороту, синовіальної оболонки, складок, їх схильності до фіброзування, а також стану надколінника і наявністю вільних внутрисуглобових тіл, що дозволяє визначити показання до подальшого лікування.

Лікування вивиху надколінника

Лікування вивиху залежить від механізму його виникнення.

Консервативне лікування

Первинний травматичний вивих надколінника може бути усунений за допомогою мануального вправлення з використанням адекватної анестезії. Потім накладається гіпсова пов'язка для забезпечення нерухомості та стабілізації зв'язково-капсульного апарату. Період іммобілізації зазвичай складає 1-1,5 місяця.

Консервативне лікування звичного вивиху, як правило, неефективне через часті рецидиви.

Хірургічне лікування

В сучасній ортопедії існує думка, що лікування вродженого та звичного вивиху надколінника потребує хірургічного втручання, яке слід проводити якомога раніше. При вродженому вивиху оптимально проводити коригуючу операцію до початку самостійної ходьби, щоб створити умови для належного розвитку структур колінного суглоба.

Використання артроскопічних методів дозволяє провести реконструкцію пателло-феморального з'єднання з мінімальним оперативним травматизмом, що зменшує ризик післяопераційних рецидивів і скорочує терміни процесу відновлення з хорошим косметичним ефектом.

Профілактика

Для зменшення ймовірності вивиху надколінника варто використовувати засоби захисту колінного суглоба. Рекомендується використовувати їх людям, чия професійна діяльність пов'язана з тривалим перебуванням на колінах.

Реабілітація

Після хірургічного втручання з приводу вивиху надколінника необхідно проводити комплексну реабілітацію, яка включає масаж, фізіотерапію та лікувальну фізкультуру.